ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 р.
№ 6/673
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
Відповідачів Третя особа
Гуртовенко Р.М. дов. від 09.11.06 року не з'явився, про час
і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "Надра - М"
на постанову
від 18.01.2007року Житомирського апеляційного господарського
суду.
у справі
№ 6/673 господарського суду Житомирської області
за позовом
Маріуполської міжрайонної природоохоронної прокуратури в
інтересах держави в особі Міністерства України з питань
надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи в особі Донецького державного
спецкомбінату
до третя особа про
Приватного підприємства "Надра - М" ТОВ "Парітет -2000"
стягнення 32074,80грн.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Маріупольської міжрайонної природоохоронної
прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства України з
питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи в особі Донецького державного
спецкомбінату звернувся до господарського суду Житомирської
області з позовом до Приватного підприємства "Надра - М" про
стягнення витрат в сумі 32074,80грн., понесених підприємством при
прийомі, транспортуванні та здачі на захоронення радіоактивного
металобрухту.
Рішенням від 20.06.2006 року господарського суду Житомирської
області позовні вимоги задоволені.
Мотивуючи рішення суд виходив з того, що на час виявлення
радіонуклідних фрагментів трака із чорного металу право власності
на зазначений товар не перейшло до покупця, тому власником цього
металу є відповідач.
Пунктом 19 постанови Кабінету Міністрів України №813 від
02.06.03 ( 813-2003-п ) (813-2003-п)
року "Про затвердження Порядку взаємодії
органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять
діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення
радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання у незаконному
обігу" передбачено, що в разі встановлення власника
радіонуклідного джерела витрачені кошти на проведення заходів щодо
обстеження, охорони, перевезення, тимчасового зберігання,
знешкодження радіонуклідних джерел стягуються з нього на користь
відповідного бюджету в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до статуту Донецький державний спецкомбінат
заснований на державній власності, підпорядкований Міністерству
України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і входить до
складу Українського державного об'єднання "Радон". Приймання,
транспортування, переробка, тимчасове зберігання та захоронення
радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого
випромінювання відноситься до предмету діяльності комбінату.
Оскільки кошти з бюджету для проведення заходів по
знешкодженню виявлених у вагоні радіоактивних фрагментів не
виділялись, затрати понесені Донецьким ДСК підлягають стягненню з
відповідача, як власника металобрухту.
За апеляційною скаргою Приватного підприємства "Надра - М"
Житомирський апеляційний господарський суд постановою від
18.01.2007 року рішення господарського суду першої інстанції
залишив без змін з тих же підстав.
Приватне підприємство "Надра -М" подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду України, в якій
просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення,
яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну
скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та
процесуального права, а саме: статей 11, 202, 509 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Порушення вищеназваних норм
матеріального права, на думку заявника, полягає у тому, що суди,
встановивши наявність факту, що між ПП "Надра-М" та позивачем
правочину про здійснення останнім збору, транспортування і здачу
на захоронення радіоактивних відходів не укладено, а такий
правочин в дійсності укладено між позивачем та ТОВ Парітет-2000",
повинні були зробити висновок про відсутність правових підстав для
покладання на ПП "Надра-М" компенсації за обстеження, охорону,
перевезення, тимчасове зберігання та знешкодження РАД.
В частині переходу права власності на спірний товар заявник
зазначає, що судами не прийнято до уваги, що згідно з частиною 1
статті 334 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
право власності у
набувача майна за договором виникає з моменту передання майна,
якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна
вважається вручення його набувачеві або перевізникові, відчуженого
без зобов'язання доставки.
Пунктом 3.1. договору купівлі-продажу металобрухту № 26/01-05
від 26.01.2005 року зазначено, що поставка товару здійснюється
залізничним транспортом на умовах DDU - склад вантажоотримувача.
ПП "Надра-М" відправлено товар за договором № 26/01-05 від
26.01.2005 року залізничним транспортом, чим повністю виконано
зобов'язання по передачі товару покупцеві.
Крім того, заявник зазначає, що нормою п. 19 Порядку
взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які
провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії чітко
регламентовано, що компенсувати витрати пов'язані з обстеженням,
охороною, перевезенням, тимчасовим зберіганням, знешкодженням РАД
стягуються з власника (користувача) виключно на користь
відповідного бюджету в порядку, встановленому законодавством.
Позивач - Донецький ДСК, є господарюючим суб'єктом
(підприємством), який не відноситься до органів управління коштами
Державного бюджету України та контролю його виконання. Вищеназвані
функції згідно пунктами 1-4 Положення "Про державне казначейство",
що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від
31.07.1995 року №590 ( 590-95-п ) (590-95-п)
покладено на органи Державного
казначейства, що є органами виконавчої влади.
Але при цьому, в порушення статті 2 Господарського
процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
судами прийнято до провадження
позов прокурора в інтересах Донецького державного спецкомбінату,
який згідно Статуту є самостійною юридичною особою.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутнього в
судовому засідання представника відповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково
з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна ін станція
рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Відповідно статті 4 - 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарські суди вирішують господарські
спори в порядку позовного провадження. Позов, це вимога позивача
до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або
осопорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом
інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній
формі.
Відповідно статті 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії,
яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до
порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна
правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування
збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними
рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади
Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування,
їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,
що встановлений договором або законом.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та
вбачається з матеріалів предметом спору у даній справі є
матеріально-правова вимога про стягнення витрат в сумі
32074,80грн., понесених підприємством при прийомі, транспортуванні
та здачі на захоронення радіоактивного металобрухту.
Отже для вирішення спору по суті судам необхідно було
встановити які правовідносини виникли між учасниками спору, які
права порушені та чи відповідає обраний спосіб захисту приписам
закону або договору.
Крім того, судами встановлено, що прокурор мотивував свої
вимоги посиланням на пункт 19 постанови Кабінету Міністрів України
№813 від 02.06.03 ( 813-2003-п ) (813-2003-п)
року "Про затвердження Порядку
взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які
провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії.
Зазначеним пунктом передбачено, що при виявленні
радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання у незаконному
обігу" передбачено, що в разі встановлення власника
радіонуклідного джерела витрачені кошти на проведення заходів щодо
обстеження, охорони, перевезення, тимчасового зберігання,
знешкодження радіонуклідних джерел стягуються з нього на користь
відповідного бюджету в порядку, встановленому законодавством.
У статті 48 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
зазначено,
що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування
Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним
казначейством України: 1) операцій з коштами державного бюджету;
2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних
коштів; 3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні
надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; 4)
бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання
державного бюджету.
Зазначені приписи діючого законодавства залишились поза
увагою господарських судів.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що
господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді
справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано
належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності,
що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх
обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення
господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного
суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення
для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових
рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду
справи господарському суду необхідно врахувати викладене,
всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні
обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають
юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по
суті, і в залежності від встановленого, правильно
визначити норми матеріального права, що підлягають
застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти
обгрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 20.06.2006року господарського суду Житомирської
області та постанову від 18.01.2007року Житомирський апеляційний
господарський суд у справі № 6/673 господарського суду
Житомирської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Житомирської області.
Касаційну скаргу Приватне підприємство "Надра -М"
задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач