ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 р.
№ 2-13/12110-2006
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака I.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.02.2007р. та рішення господарського суду АР Крим від
20.09.2006р.
у справі №2-13/12110-2006 господарського суду АР Крим
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Вікторія-10"
до відповідача Житлово-будівельного кооперативу №38
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю
"Ніка-80",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Шавігс"
про визнання права власності
за участю представників:
ТОВ "Вікторія-10" - не з'явилися;
ЖБК №38 - не з'явилися;
ТОВ "Ніка-80" - не з'явилися;
ТОВ "Шавігс" -не з'явилися
в с т а н о в и л а :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-10"
звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з
позовом та просить суд визнати за ним право власності на 7/100
домоволодіння №22 по вул. Крупської у м. Ялті, а саме нежилі
приміщення у цокольному поверсі будинку площею 276,2м-2.
В обгрунтування заявлених вимог, позивач стверджує, що право
власності на спірні об'єкти виникло у нього під час передачі
вказаних нежилих приміщень як внеску до статутного фонду
засновником товариства -Товариством покупців членів трудового
колективу ДПРТ "Вікторія-10". Позивач посилається на те, що
відповідач - ЖБК №38 оспорює його право власності і вимагає
звільнення вказаних приміщень (а.с.2).
До прийняття рішення у даній справі відзиву від відповідача
не надійшло.
Треті особи -ТОВ "Ніка-80", ТОВ "Шавігс" у поясненні на позов
підтвердили, що відповідно до укладеної угоди від 12.01.2006р.,
позивачу належить право власності на 7/100 нежилих приміщень
цокольного поверху будинку №22 по вул. Крупської у м. Ялті
(а.с.23,25).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
20.09.2006р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду за ТОВ
"Вікторія-10" визнано право власності на 7/100 часток
домоволодіння №22 по вул. Крупської у м. Ялті у вигляді нежилих
приміщень у цокольному поверсі вказаного будинку (а.с. 68-70).
Задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції
виходив з того, що позивач набув право власності на спірні
приміщення, які передані йому засновником -Товариством покупців
членів трудового колективу ДПРТ "Вікторія-10" як внесок до
статутного фонду. При цьому, відповідно до розрахунку позивачу
належить 7/100 часток домоволодіння.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.02.2007р. рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 20.09.2006р. залишено без змін (а.с.128-133).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ЖБК
№38 звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою та просить їх скасувати, а у позові відмовити або
направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги обгрунтовані порушенням норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є право власності на 7/100
частин домоволодіння №22 по вул. Крупської у м. Ялті у вигляді
нежилих приміщень цокольного поверху.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що набув
право власності на спірні приміщення під час їх передачі у 2003р.
як внеску до його статутного фонду.
Відповідно до ст.4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, (чинній на момент
виникнення правовідносин), цивільні права і обов'язки виникають з
підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і
організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу
загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують
цивільні права і обов'язки.
В силу ст.86 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.2 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, право власності - це врегульовані законом
суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження
майном.
Підставою для набуття права власності є певні юридичні факти
з якими закон пов'язує виникнення права власності.
Зокрема, згідно ст.128 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, право власності
(право оперативного управління) у набувача майна за договором
виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом
або договором.
Отже, вищевказана норма визначає в якості самостійної
підстави юридичний факт, в силу якого виникає право власності на
річ, - передача майна набувачу за договором, якщо інше не
передбачено цим договором або законом.
Під час вирішення спору у даній справі встановлено, що
27.06.1996р. між Представництвом фонду майна Автономної Республіки
Крим та Товариством покупців членів трудового колективу Державного
підприємства роздрібної торгівлі "Вікторія-10" укладено договір
купівлі-продажу, який посвідчено нотаріально. За умовами
вищевказаного договору, Товариство покупців членів трудового
колективу ДПРТ "Вікторія-10" в процесі приватизації купило
цілісний майновий комплекс державного підприємства роздрібної
торгівлі "Вікторія-10", яке розташоване в будинку №22 по вул.
Крупській у м. Ялті.
Умовами зазначеного договору визначено, що предметом
купівлі-продажу у складі цілісного майнового комплексу є у т.ч.
нежилі приміщення магазину, розташовані на цокольного поверсі
будинку №22 по вул. Крупській у м. Ялті загальною площею 276,2м-2.
Крім того, покупець за договором набув право загального
користування приміщеннями площею 34,8м-2 (п.1.1 договору).
В силу ст.22 Закону України "Про приватизацію невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)" ( 2171-12 ) (2171-12)
(в чинній
на момент укладення договору редакції), право володіння,
користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до
покупця з моменту нотаріального посвідчення договору
купівлі-продажу.
Аналогічно момент виникнення права власності на об'єкт
купівлі-продажу визначений і п.3.1. договору.
Під час вирішення спору у даній справі та перегляді
прийнятого рішення в апеляційному порядку судами не встановлено,
що даний договір розірвано або визнано недійсним у встановленому
законом порядку.
Позивач є правонаступником Державного підприємства роздрібної
торгівлі "Вікторія-10" та Товариства покупців членів трудового
колективу цього підприємства, про що зазначено у статуті
товариства.
Відповідно до ст.20 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
(в редакції на момент реєстрації товариства), суб'єктами права
колективної власності є трудові колективи державних підприємств,
колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи,
акціонерні товариства, господарські товариства, господарські
об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські
об'єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними
особами.
При цьому, згідно ст.21 Закону, підставою виникнення права
колективної власності визначено - добровільного об'єднання майна
громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних
товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі
державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих
державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні
та інші товариства; безоплатної передачі майна державного
підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій;
пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Отже, суди дійшли обгрунтованого висновку про належність
права власності на спірне майно позивачу.
Відхиляючи доводи відповідача щодо набуття ним права
власності на спірне майно судами встановлено наступне.
Будинок №22 по вул. Крупській у м. Ялті прийнято до
експлуатації на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської
міської ради народних депутатів Кримської області від 04.10.82р.
№629/2. Кошторисна вартість такого будинку, про що зазначено у
рішенні, складає 563,3тис. крб.
Між тим, відповідно до розпорядження виконавчого комітету
Ялтинської міської ради народних депутатів від 26.11.82р. №466-р,
відповідачу передано на баланс жилий будинок №22 по вул. Крупській
у м. Ялті, вартість якого складає 515,30тис. крб., тобто не всі
приміщення будинку.
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування прийнятих
у справі судових актів не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 05.02.2007р. у справі №2-13/12110-2006 господарського суду
Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу
Житлово-будівельного кооперативу №38 -без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак I.М.
Палій В.М.