ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2007 р.
№ 377/9-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача не з'явився
відповідача Мальчик Т.Ю. довіреність № 24
від 07.05.2007
Яремчук Я.В. довіреність № 01-130
від 19.03.2007
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу
Таращанського ринку Київської
облспоживспілки
на рішення
господарського суду Київської області від 30.01.2007
у справі
господарського суду
№ 377/9-06
Київської області
за позовом
Таращанського районного споживчого товариства
до
про
Таращанського ринку Київської облспоживспілки
витребування майна з чужого незаконного володіння та
відшкодування 5000 грн. моральної шкоди
Рішенням господарського суду Київської області від 30.01.2007
(суддя Єфграфова Є.П.) позов задоволено частково. Зобов'язано
Таращанський ринок Київської облспоживспілки передати
Таращанському районному споживчому товариству наступне майно:
бетономішалку -1 шт., електрозварювальний апарат -1 шт., кисневі
шланги і горілку -1 шт., ліса металеві (стойки довгі -7 шт.,
пальці - 16 шт.), сейфи двохсекційні -2 шт. В решті позовні вимоги
залишені без розгляду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Таращанський ринок
Київської облспоживспілки подав касаційну скаргу, в якій просить
його скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити
повністю, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
В судове засідання 14.05.2007 не з'явився представник
Таращанського районного споживчого товариства, враховуючи, що
останнього було повідомлено належним чином про час і місце
судового засідання, Вищий господарський суд України вважає
можливим розглянути касаційну скаргу за його відсутності.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників
сторін, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2006 року Таращанським районним споживчим
товариством заявлено позов до Таращанського ринку Київської
облспоживспілки про витребування з чужого незаконного володіння
майна, а саме: бетономішалки, електрозварювального апарату,
кисневого шлангу і горілки, лісів металевих (стойки довгі - 7 шт.,
пальців -16 шт.), двох сейфів та відшкодування 5 000 грн.
моральної шкоди. Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на
те, що 23.04.2001 між ним та Таращанським ринком Київської
облспоживспілки в особі завідуючого складом Вахній А.I. була
укладена угода, згідно якої останньому було передане спірне майно
з обов'язковим його поверненням. За твердженням позивача, він у
вересні 2002 року звернувся до відповідача з вимогою про
повернення згаданого майна, однак відповідач цю вимогу не виконав.
У відзиві відповідач просив відмовити у позові, оскільки
позивачем пропущено строк позовної давності. Крім того, позивачем
не надано доказів, що він є власником майна, про яке йдеться в
позові.
Приймаючи рішення про задоволення позову в частині
зобов'язання відповідача передати позивачу майно, яке зазначено в
позові, місцевий господарський суд послався на ухвалу
Таращанського районного суду Київської області від 22.03.2004,
якою, за висновком суду, встановлено, що спірне майно знаходиться
у володінні відповідача. Що стосується строків позовної давності,
то в рішенні зазначено, що цей строк позивачем не пропущено,
оскільки він дізнався про порушення свого права лише в ході
розгляду справи в Таращанському районному суді.
Iз змісту оскаржуваного рішення випливає, що господарський
суд Київської області не дав оцінки твердженням позивача про те,
що він звернувся до відповідача з вимогою про повернення майна ще
у вересні 2002 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення суду з цивільної справи, яке
набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо
фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення
спору.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від
22.03.04, на яку посилається в рішенні господарський суд Київської
області, провадження у справі закрито за непідвідомчістю. Тобто,
суд загальної юрисдикції не ухвалював рішення по суті, а отже
твердження, викладені в ухвалі суду, не є обов'язковими для
господарського суду в розумінні ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
не звільняють сторін від доказування фактичних обставин справи.
За таких обставин господарський суд Київської області
зобов'язаний був дослідити фактичні обставини справи та встановити
наявність спірного майна у відповідача.
Слід зазначити, що господарським судом Київської області
встановлено, що спірне майно отримане фізичною особою Вахній А.I.
Разом з тим судом не з'ясовано, чи уповноважував відповідач
вказану особу на отримання згаданого майна. Крім того, ні в
позовній заяві, ні в рішенні господарського суду Київської області
не зазначені ідентифікаційні ознаки спірного майна, що
унеможливить виконання рішення суду.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 за № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є
законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального
законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на
підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із
загальних засад і змісту законодавства України.
Рішення господарського суду Київської області від 30.01.2007
вказаним вимогам не відповідає.
З огляду на зазначене, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що прийняте у справі судове рішення не повно відображає
обставини, які мають значення для справи, а висновки про
встановлені обставини і відповідні правові наслідки не є
вичерпними та не грунтуються на положеннях матеріального права,
тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а
справа -передачі на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду справи суду необхідно
прийняти до уваги зазначені вище зауваження, належним чином
встановити фактичні обставини справи, дати їм правову оцінку та, в
залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення,
виклавши його згідно до вимог чинного процесуального
законодавства.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Таращанського ринку Київської
облспоживспілки задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від 30.01.2007
у справі № 377/9-06 скасувати.
Справу № 377/9-06 направити на новий розгляд до
господарського суду Київської області.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан