ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     08 травня 2007 р.
 
     № 13/11-06-275
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
 
     головуючий суддя
 
     Муравйов О.В.
 
     судді
 
     Полянський А.Г.
 
     Коробенко Г.П.
 
     розглянувши
 
     касаційну скаргу
 
     ДПI у Малиновському районі м. Одеси
 
     на
 
     постанову від 18.01.2007 р. Одеського
     апеляційного господарського суду
 
     у справі
 
     № 13/11-06-275 господарського суду Одеської області
 
     за позовом
 
     ДПI у Малиновському районі м. Одеси
 
     До
 
     1. Банку "Фінанси та  Кредит"  ТОВ  в  особі  філії  "Одеське
регіональне управління" Банку "Фінанси та Кредит" ТОВ
     2. ТОВ "Євротранссервіс"
 
     про
 
     стягнення 100 109,99 грн.
 
     За участю представників сторін:
     позивача -Харлан Н.А. дов. № 184/10-00 від 09.01.2007 р.,
     відповідача -1-Федорова О.В. дов. від 31.10.2006 р.,
     Косик С.I. дов. від 07.05.2007 р.,
     відповідача -2- не з'явились
     В С Т А Н О В И В:
     Рішенням господарського суду Одеської області від  30.10.2006
року (суддя Панченко О.Л.) в позові відмовлено.
     Постановою   від   18.01.2007   р.   Одеського   апеляційного
господарського суду рішення господарського суду  Одеської  області
від 30.10.2006 р. скасовано. Провадження у справі припинено.
     Не  погоджуючись  з  рішенням  господарського  суду  Одеської
області  від  30.10.2006  р.  та  постановою  від  18.01.2007   р.
Одеського апеляційного господарського суду,  ДПI  у  Малиновському
районі м. Одеси звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та  прийняти  нове
рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи  скаргу  порушенням  і
неправильним застосуванням апеляційним  господарським  судом  норм
процесуального права.
     Представник    відповідача-2    не    скористався     наданим
процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції та  відзив
не надав.
     Розпорядженням В.о. голови судової палати від 07.05.2007 р. у
зв'язку  з  відпусткою  судді  Фролової  Г.М.  для   перегляду   в
касаційному порядку справи № 13/11-06-275, призначеної до розгляду
на 08.05.2007 р., утворено колегію  суддів  в  наступному  складі:
головуючий -Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Коробенко Г.П.
     Розглянувши  матеріали  справи,  оцінивши  доводи  касаційної
скарги,   перевіривши   правильність   застосування   судом   норм
матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України  прийшла  до  висновку,  що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
     Відповідно  до  п.  1  ст.  111-9  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.
     Касаційна  скарга  залишається  без  задоволення,  коли   суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду  прийнята  з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
     Як вбачається з  матеріалів  справи,  рішення  господарського
суду Одеської області від 30.10.2006 р. мотивовано тим, що підстав
для задоволення заявлених вимог щодо стягнення з Банку "Фінанси та
кредит" ТОВ в особі філії "Одеське  регіональне  управління"  суми
податкової заборгованості з ПДВ  у  розмірі  100  109,99  грн.  за
авальованими Банком векселями, емітованими  ТОВ  "Євротранссервіс"
від 16.09.2005 р. № 7532820964766  та  №  7532820964765  не  було,
оскільки згідно з п. 3.1 акту документальної  невиїзної  перевірки
ДПI  у  Малиновському  районі  м.  Одеси  від  02.03.2006   р.   №
97/23-507/32782679  з  питання  своєчасності  сплати   (погашення)
узгодженої   суми   податкового   зобов'язання    з    ПДВ,    ТОВ
"Євротранссервіс" в рахунок погашення  податкових  зобов'язань  по
ПДВ по податковим векселям від 16.09.2005 р. № 7532820964766 та  №
7532820964765 на суму 100 109,9 грн. зарахована  переплата  згідно
картки.
     Разом з цим, як  вірно  зазначено  апеляційним  господарським
судом, позов ДПI у Малиновському районі м. Одеси був  пред'явлений
10.01.2006  р.,  тобто  після  набрання  законної  сили   Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Відповідно до ст. 17  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  компетенція
адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта
владних повноважень у випадках, встановлених законом.
     За визначенням термінів, що дається у статті  3  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , справа адміністративної  юрисдикції  (адміністративна
справа)  -   переданий   на   вирішення   адміністративного   суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі  сторін  є  орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова  особа  або   інший   суб'єкт,   який   здійснює   владні
управлінські функції на основі  законодавства,  в  тому  числі  на
виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої);
     суб'єкт владних повноважень - орган  державної  влади,  орган
місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова  особа,  інший
суб'єкт при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій  на
основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих
повноважень (пункт 7 частини 1).
     Виходячи з цих норм,  спір  є  публічно-правовим  і  підлягає
розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому  разі,  якщо
він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних
повноважень, який саме  у  цих  відносинах  здійснює  надані  йому
чинним законодавством владні управлінські функції.
     Відповідно до норм Закону  України  "Про  державну  податкову
службу  в  Україні"  ( 509-12 ) (509-12)
          державні  податкові  інспекції  в
районах у містах входять до системи органів  державної  податкової
служби і є органами виконавчої влади.
     Згідно ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні"  ( 509-12 ) (509-12)
        ,  органи  державної   податкової   служби   у
випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених  законами
України, мають право застосовувати до платників податків фінансові
(штрафні) санкції, стягувати до  бюджетів  та  державних  цільових
фондів суми  недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та  розмірах,
встановлених законами України.
     За  таких  обставин,  апеляційний  господарський  суд  дійшов
обгрунтованого висновку про те, що ДПI у Малиновському  районі  м.
Одеси  при  зверненні   до   суду   із   позовом   про   стягнення
заборгованості з податку на  додану  вартість,  діяла  як  суб'єкт
владних  повноважень  при  здійсненні  ним  передбачених   законом
владних управлінських функцій.
     Враховуючи   викладене,   апеляційним   господарським   судом
правомірно було припинено провадження у справі на  підставі  п.  1
ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки  відповідно  до  положень
пункту 6  Розділу  VII  Прикінцевих  та  перехідних  положень  КАС
України   ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,    до    початку    діяльності    окружного
адміністративного   суду   адміністративні   справи,    підвідомчі
господарським судам відповідно до  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          1991
року, вирішуються відповідним  господарським  судом  за  правилами
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Висновки апеляційного суду грунтуються на доказах,  наведених
в   постанові   суду,   та   відповідають    положенням    чинного
законодавства. Як  наслідок,  прийнята  апеляційним  господарським
судом  постанова  відповідає  положенням  ст.  105   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
          та  вимогам,  що  викладені   в   постанові   Пленуму
Верховного Суду  України  від  29.12.1976  р.  №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         зі змінами та доповненнями.
     Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
та частин 1, 2 статті 111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних  обставин  справи
перевіряє  судові  рішення  виключно   на   предмет   правильності
юридичної оцінки обставин справи  та  повноти  їх  встановлення  в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна  інстанція  не
має права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не
були встановлені в рішенні або постанові  господарського  суду  чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
     Твердження   оскаржувача   про   порушення   і    неправильне
застосування апеляційним господарським судом  норм  процесуального
права при прийнятті постанови не знайшли  свого  підтвердження,  в
зв'язку з  чим  підстав  для  зміни  чи  скасування  законного  та
обгрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
     Відповідно до ст.ст.85, 111-5  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          в  судовому  засіданні  за   згодою
представників сторін  оголошена  вступна  та  резолютивна  частини
постанови.
     Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.  111-9,  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення.
     Постанову  від   18.01.2007   року   Одеського   апеляційного
господарського суду у справі №  13/11-06-275  Господарського  суду
Одеської області залишити без змін.
     Головуючий суддя Муравйов О.В.
     Судді Полянський А.Г.
     Коробенко Г.П.