ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     26 квітня 2007 р.
     № 53/320-06
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Остапенка М.I.
     суддів :
     Борденюк Є.М.
     Харченка В.М.
     розглянувши касаційну скаргу
     ТОВ "ТПК-Електронікс"
     на постанову
     Харківського апеляційного господарського суду від  05.02.2007
року
     у справі за позовом
     до
     про
     ТОВ "СТАР Телеком"
     ТОВ "ТПК-Електронікс"
     стягнення коштів
     В С Т А Н О В И В:
     у  серпні  2006  року,  ТОВ  "СТАР  Телеком"  звернулось   до
господарського   суду   з   позовом   про    стягнення    з    ТОВ
"ТПК-Електронікс" 250 967,98 грн..
     Позивач зазначав, що відповідно до умов договору  №01-02  від
01.02.2002  року  та  додаткової  угоди  від  01.12.2003  року  за
накладними  №12-06-09  від  06.12.2005  року   і   №01-03-04   від
03.01.2006  року  передав  відповідачу  матеріальні  цінності   на
загальну суму 260 000 грн., яку відповідач  зобов'язався  сплатити
протягом наступних 20 днів.
     Проте, свої зобов'язання відповідач виконав лише  частково  і
на час пред'явлення позову  його  заборгованість  перед  позивачем
складала 219  451,19  грн.,  а  тому  позивач  просив  стягнути  з
відповідача у примусовому порядку суму боргу, 21 599,78 грн. пені,
3 517,80 грн. відсотків та 6 399,21 грн.  на  відшкодування  втрат
від  знецінення  коштів  внаслідок  інфляції   за   час   затримки
розрахунків, а всього -250 967,98 грн.
     Рішенням  господарського   суду   Харківської   області   від
23.11.2006  року  позов  задоволено  частково.  Постановлено   про
стягнення з відповідача 31  475  грн.  боргу  та  432,75  грн.  на
відшкодування судових витрат.
     За  наслідками  перегляду  справи  в  апеляційному   порядку,
постановою  Харківського  апеляційного  господарського  суду   від
05.02.2007 року рішення господарського суду у  частині  відмови  у
позові змінено і постановлено про стягнення 100 000 грн. боргу.  У
решті судове рішення залишене без змін.
     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  10.04.2007
року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою
відповідача, у якій він посилається на неправильну правову  оцінку
судами обставин справи, помилковість  висновків  про  наявність  у
нього боргу перед позивачем  за  договорами  і  просить  постанову
апеляційного   господарського   суду    скасувати,    а    рішення
господарського суду першої інстанції залишити без змін.
     Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи  та
обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи,  судова  колегія
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з  огляду  на
наступне.
     Як встановлено при розгляді справи господарським судом першої
інстанції  та  апеляційним  господарським  судом,  взаємовідносини
сторін врегульовані договором №01-02 від 01.02.2002 року.
     Додатковою угодою від 01.12.2003 року до  договору№01-02  від
01.02.2002  року  сторони  визначили,  що   строк   дії   договору
продовжується до 01.12.2008  року,  а  додатковою  угодою  №2  від
07.12.2005 року до цього договору передбачили припинення  договору
№01-02 від 01.02.2002 року з 31.12.2005 року та погодили загальний
обсяг заборгованості відповідача за отримані матеріальні  цінності
на час укладання цієї угоди у сумі 173 975  грн.,  яку  відповідач
зобов'язався сплачувати частинами, але не пізніше 30.12.2005 року.
     Дійсність додаткової угоди  №2  від  07.12.2005  року  не  ос
порена,  як  і  визначений  цією   угодою   обсяг   заборгованості
відповідача, а тому, з урахуванням залишку боргу на  час  розгляду
спору судом, господарський суд правомірно постановив про стягнення
31 475 грн. боргу і підстав для зміни чи скасування рішення у  цій
частині немає.
     Правильно постановлено апеляційним господарським судом і  про
стягнення 100 000 грн. боргу за товар,  переданий  відповідачу  за
накладною №01-03-04 від 03.01.2006 року, оскільки,  дана  поставка
здійснювалась поза  межами  узгодженої  сторонами  суми  загальної
заборгованості станом на 17.12.2005 року, й отримання цього товару
відповідачем не оспорюється.
     При такому положенні, за наведених відповідачем у  касаційній
скарзі мотивів,  підстав  для  скасування  постанови  апеляційного
господарського суду, судова колегія не вбачає.
     Враховуючи наведене, керуючись  ст.  ст.  111-9,  111-11  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
     П О С Т А Н О В И В:
     Касаційну  скаргу  залишити  без  задоволення,  а   постанову
Харківського  апеляційного  господарського  суду  від   05.02.2007
року -без змін.
     Головуючий М.I. Остапенко
     Судді   Є.М. Борденюк
     В.М. Харченко