ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 р.
№ 18/259-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Першиков Є.В.
судді
Савенко Г.В.
Ходаківська I.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
на
постанову від 26.12.2006р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі
№ 18/259-06 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Науково-виробничого підприємства ТОВ "Авіалон"
до відповідача
третя особа
третя особа
Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро
технічної інвентаризації"
Закрите акціонерне товариство "Термоізоляція"
про
визнання права власності
За участю представників :
позивача - Афанасьев Р.Г., за довіреністю
відповідача -не з'явилися
3-особи -не з'явилися
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
13.10.2006 року у справі № 18/259-06, яке залишене без змін
постановою від 26.12.2006р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду, задоволено позов Науково - виробничого
підприємства ТОВ "Авілон" до Дніпропетровської міської ради про
визнання права власності. Визнано за Науково -виробничим
підприємством "Авілон" Товариством з обмеженою відповідальністю
право власності на об'єкт самочинного будівництва, що знаходиться
на території вул. Автотранспортна, 8А, м. Дніпропетровська, а
саме: склад літ. Є-1, загальною площею 364,8 кв.м.
Дніпропетровська міська рада, м.Дніпропетровськ звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 26.12.2006року Дніпропетровського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 13.10.2006 року у справі №
18/259-06, і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову
відмовити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за договором
купівлі - продажу від 04.07.2003 року придбав у Закритого
акціонерного товариства "Термоізоляція" тимчасові споруди: гараж
літ. Л та склад літ. Б., що розташовані за адресою і м.
Дніпропетровськ вул. Автотранспортна,8. В подальшому позивач зніс
склад літ. Б та змонтував збірно - щитовий утеплений ангар, який
за призначенням є складом.
З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог Позивач
просив визнати право власності на зазначену споруду, як об'єкт
самочинного будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно
вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або
будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї
мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,
або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Будівля складу, право власності на яку просив визнати
позивач, збудована на земельній ділянці, що була відведена
відповідачу за договором оренди земельної ділянки від 19.07.2001
року, укладеним з виконавчим комітетом Дніпропетровської міської
ради. Земельна ділянка за цим договором надавалася позивачу для
фактичного розміщення тимчасових побутових приміщень.
Згідно п.6.1.1. зазначеного Договору будівництво будівель і
споруд здійснюється відповідно до проектів затверджених у
встановленому порядку.
Як встановлено судами побудована позивачем споруда складу Є-1
є самочинним будівництвом.
Відповідно до ч. 5 ст. 736 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
на вимогу
власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним
право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній,
якщо це не порушує права інших осіб.
Разом з цим відповідно до ч. 4 ст. 736 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти
визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка
здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній
ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає
знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво,
або за її рахунок.
Місцевий господарський суд, застосовуючи вказану норму
зазначив, що відповідно до листа ЗАТ "Термоізоляція" наданого
начальнику управління земельних ресурсів, товариство
(землекористувач) не заперечує проти визнання права власності на
нерухоме майно за НВП "Авілон" і не заперечує про передачу
земельної ділянки .
Разом з цим місцевим господарським судом, не з'ясовано на
яких підставах ЗАТ "Термоізоляція" є користувачем земельної
ділянки.
Апеляційний господарський суд, вказавши, що користувачем є
НВП "Авілон", не оцінив зазначені обставини в розрізі ч. 4 ст. 736
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Також, в позовній заяві та в заяві про уточнення позовних
вимог позивач визначив третьою особою без самостійних вимог
Закрите акціонерне товариство "Термоізоляція". Проте, вказане
підприємство без жодних обгрунтувань не залучалося до участі у
справі.
Відповідно до ч.2 ст.111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції
виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Враховуючи неповноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та неналежну правову оцінку зазначених
обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та
постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на
новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою сторони
оголошена вступна та резолютивна частини постанови .
Керуючись, ст.ст.111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Дніпропетровської міської ради,
м.Дніпропетровськ задовольнити частково.
Постанову від 26.12.2006р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 13.10.2006 року у справі № 18/259-06
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду
Дніпропетровської області .
Головуючий суддя Є.Першиков
Судді Г. Савенко
I. Ходаківська