ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2007 р.
№ 17/452/06
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:
Першикова Є.В.,
суддів:
Савенко Г.В.,
Ходаківської I.П.,
розглянула
касаційну скаргу
відділу Державної служби охорони при Управлінні Міністерства
внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі Служба
охорони)
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду
від
26.12.06
у справі
№ 17/452/06
господарського суду
Миколаївської області
за позовом
Служби охорони
до
закритого акціонерного товариства "Росток" (далі Товариство)
про
стягнення 27 509,58 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
Мельников I.Ю. (за дов. № 19/1-1624 від 23.05.06)
- у судовому засіданні 05.04.07, 26.04.07;
- відповідача:
Шевченко О.О. (за дов. № 6 від 12.01.07)
- у судовому засіданні 05.04.07, 26.04.07.
Ухвалою від 28.02.07 колегії суддів Вищого господарського
суду України у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Данилова
Т.Б., Ходаківська I.П., касаційна скарга Служби охорони № 19/1-277
від 26.01.07 була прийнята до провадження, розгляд справи
призначено на 05.04.07, без початку перегляду справи по суті.
У зв'язку з виходом судді Савенко Г.В. з лікарняного, справа
розглядається по суті колегією суддів Вищого господарського суду
України у складі головуючий -Першиков Є.В., судді -Савенко Г.В.,
Ходаківська I.П., утвореному розпорядженням заступника Голови
Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 09.04.04.
Про вказані обставини представників сторін було повідомлено
на початку судових засідань 05.04.07, 26.04.07. Відводів складу
колегії суддів не заявлено.
За згодою представників сторін, відповідно до ч. 3 ст. 77, ч.
2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні 05.04.07 було оголошено
перерву до 26.04.07 для виготовлення вступної та резолютивної
частин постанови Вищого господарського суду України, які оголошено
у судовому засіданні 26.04.07.
Провадження у даній справі було порушено ухвалою від 01.09.06
господарського суду Миколаївської області за позовом Служби
охорони.
Ухвалою від 19.10.06 господарського суду Миколаївської
області (суддя Коваль С.М.) провадження по справі зупинено до
вирішення кримінальної справи за фактом таємного викрадення курчат
з приміщенні курчатників Товариства за ознаками злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України
( 2341-14 ) (2341-14)
.
При винесенні вказаної ухвали місцевий суд керувався ст.ст.
38, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
. При цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку,
що встановлення факту таємного викраденні курчат з приміщення
курчатників Товариства має значення для об'єктивного з'ясування
обставин справи.
Постановою від 26.12.06 Одеського апеляційного господарського
суду (колегія у складі: головуючого -Мирошниченко М.А., суддів -
Бєляновського В.В., Шевченко В.В.) ухвалу від 19.10.06
господарського суду Миколаївської області залишено без змін, а
апеляційну скаргу Служби охорони без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції обгрунтована ч. 1 ст. 79
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зокрема, апеляційний суд зазначив, що дана справа пов'язана з
кримінальною справою, порушеної за фактом таємного викрадання
курчат з приміщення курчатників Товариства, оскільки від її
вирішення залежить висновок щодо належності виконання зобов'язань
за договором Службою охороною, а отже й правомірність її позовних
вимог.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій
Служба охорони звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 19.10.06
господарського суду Миколаївської області та постанову від
26.12.06 Одеського апеляційного господарського суду скасувати, та
поновити провадження в суді першої інстанції.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що при винесенні
оскаржених судових актів було порушено норми процесуального права,
а саме: ст. 79 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, якою встановлено вичерпний перелік обставин, за яких
суд має право зупинити провадження у справі.
Крім того, скаржник зазначає, що 24.11.06 слідчий слідчого
відділу Баштанського районного управління Міністерства внутрішніх
справ виніс постанову про призупинення досудового розслідування у
зв'язку з невстановленням особи, що підлягає притягненню в якості
звинуваченого.
У своєму відзиві на касаційну скаргу Товариство щодо доводів
скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим
просить ухвалу від 19.10.06 господарського суду Миколаївської
області залишити без змін, а касаційну скаргу Служби охорони -без
задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на
касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін,
суддю-доповідача по справі, проаналізувавши правильність
застосування господарськими судами норм процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі
матеріалів справи, Служба охорони звернулась до суду з позовом про
стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 27 509,58 грн.,
яка виникла внаслідок невиконання Товариством умов договору №
061/319 від 13.08.04 (далі Договір) щодо оплати наданих Службою
охорони послуг по охороні корпусів пташників та складського
приміщення.
Товариство, вважає, що оскільки за умовами Договору охоронна
фірма приймає під охорону та охороняє довірені їй матеріальні
цінності, то вона несе відповідальність за збереження довірених
матеріальних цінностей, у зв'язку з чим стверджує, що оскільки
Служба охорони не виконувала свої обов'язки по Договору, то
Товариство відмовляється оплачувати свій борг за Договором до
вирішення кримінальної справи по факту крадіжки.
У зв'язку з вказаними обставинами, Товариство у своєму
відзиві на позовну заяву за № 100/ю від 11.09.06 поставило перед
господарським судом Миколаївської області питання про зупинення
провадження у даній справі до повного з'ясування обставин
крадіжки.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує,
що згідно ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд зупиняє провадження у справі
в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної
з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України
зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження у
справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як
пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі
справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється
неможливість розгляду справи.
При цьому, слід враховувати, що пов'язаність справ полягає у
тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює
обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній
справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення для даної
справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим
судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом,
не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній
справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
З урахуванням того, що предметом спору у даній справі є
стягнення заборгованості за договором, а матеріали справи не
свідчать про існування позовних вимог до Служби охорони щодо
неналежного виконання нею своїх зобов'язань за Договором, колегія
суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржена
ухвала місцевого суду не містить обгрунтованого висновку про
неможливість розгляду господарського спору у даній справі до
вирішення кримінальної справи, що знаходиться в провадженні
слідчих органів.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України
звертає увагу на те, що місцевий суд не навів мотивів щодо підстав
зупинення провадження у справі, не вказав чи пов'язаний предмет
спору в даній справі з об'єктом злочинного посягання у
кримінальній справі, та не врахував того, що доводи, викладені
Товариством у клопотанні, самі по собі не можуть бути підставою
для застосування ст. 79 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Крім того, судом не було зазначено конкретних
підстав зупинення провадження у справі, які передбачені названою
правовою нормою.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що для даної справи не існувало обставин, що
перешкоджали або унеможливлювали її розгляд.
Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального
права, на які не звернув уваги суд апеляційної інстанції, призвели
до того, що спір тривалий час не знаходить свого вирішення.
Викладене дає підстави для висновку про те, що тривалість
судового провадження у даній справі не задовольняє вимогу п. 1 ст.
6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року,
ратифікованої Україною у 1997 році, щодо розумного строку як
складового елементу права на справедливий судовий розгляд.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій при
винесенні оскаржених судових рішень було помилково застосовано
норми процесуального права, у зв'язку з чим вони підлягають
скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для
розгляду спору по суті.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу відділу Державної служби охорони при
Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській
області № 19/1-277 від 26.01.07 задовольнити.
Ухвалу від 19.10.06 господарського суду Миколаївської області
та постанову від 26.12.06 Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 17/452/06 господарського суду Миколаївської
області скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для
розгляду по суті.
Головуючий
Є.Першиков
судді:
Г.Савенко
I.Ходаківська