ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 р.
№ 416/14б-06
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Головного
управління по м. Києву та Київській області
на ухвалу
від 14.12.2006 р. господарського суду Київської області
у справі
№ 416/14б-06 господарського суду Київської області
за заявою
ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Головного
управління по м. Києву та Київській області
до
ТОВ "Чубуки", с. Стовп'яги Переяслав-Хмельницького району
про
банкрутство
арбітражний керуючий
ОСОБА_1
в судовому засіданні взяли участь представники:
ініціюючого кредитора
Шаповал I.В., довір.;
боржника
Руденко Г.В., довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2006
р. (суддя Короткевич О.Є.) порушено провадження у справі
№416/14б-06 про банкрутство ТОВ "Чубуки" та введено мораторій на
задоволення вимог кредиторів, а також введено процедуру
розпорядженням майном боржника та призначено розпорядником майна
боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1.
Не погоджуючись частково з винесеною ухвалою, ініціюючий
кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського
суду Київської області від 14.12.2006 р. в частині призначення
розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_1. та
передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому
складі суду.
На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції
порушено та неправильно застосовано норми матеріального та
процесуального права, зокрема ч. 1 ст. 11, абз. 2 ч. 2 ст. 13
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі -Закон).
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону розпорядник майна призначається у
порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до цього порядку розпорядник майна призначається
господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним
органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі (абз. 1 ч. 2
ст. 13 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
).
При цьому, право запропонувати кандидатуру розпорядника
майна, яка відповідає передбаченим Законом вимогам, належить
кредиторам (абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону).
Отже, остаточне рішення щодо вибору кандидатури розпорядника
майна та його призначання приймає суд, виходячи з пропозицій
учасників справи (кредиторів; у випадках, передбачених
Законом, -державного органу з питань банкрутства).
Як вбачається з матеріалів справи, в заяві про порушення
справи про банкрутство боржника ініціюючий кредитор просив
призначити розпорядником майна у справі арбітражного керуючого
ОСОБА_2.
Втім, порушуючи провадження у справі, суд першої інстанції
призначив розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_1.
При цьому, своє рішення щодо призначення розпорядником майна
арбітражного керуючого ОСОБА_1. суд першої інстанції не
обгрунтував.
У зв'язку з чим, можна дійти висновку, що судом першої
інстанції не розглянуто кандидатуру, яку було запропоновано
ініціюючим кредитором, а також не вказано підстав її відхилення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при призначенні
розпорядника майна судом першої інстанції було порушено право
ініціюючого кредитора на надання пропозиції кандидатури
розпорядника майна, чим не дотримано приписи Закону.
На підставі наведеного ухвала суду першої інстанції в частині
призначення розпорядника майна боржника не може бути визнана
законною та обгрунтованою, тому підлягає скасуванню, а справа в
цій частині - направленню на новий розгляд.
Враховуючи те, що процедура розпорядження майном боржника
нерозривно пов'язана з особою, яка забезпечує її
виконання, -розпорядником майна, колегія суддів вважає за
необхідне зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_1. виконувати
повноваження розпорядника майна боржника у справі до призначення
останнього в установленому чинним законодавством порядку.
З урахуванням зазначеного та керуючись ст. 13 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк України" в
особі Головного управління по м. Києву та Київській області
задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від
14.12.2006 р. у справі № 416/14б-06 в частині призначення
розпорядника майна боржника скасувати.
3. Справу № 416/14б-06 в цій частині передати на новий
розгляд до господарського суду Київської області.
4. Арбітражному керуючому ОСОБА_1 виконувати повноваження
розпорядника майна боржника до призначення останнього в
установленому чинним законодавством порядку.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко