ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 р.
№ 35/338
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне управління
"Орікс" закритого акціонерного товариства "Мисль"
м. Слов'янськ Донецької області
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2007р.
у справі
господарського суду Донецької області
за позовом
Комунального підприємства "Донецькоблводоканал" м. Донецьк,
який є правонаступником Державного обласного комунального
підприємства "Донецькоблводоканал" м. Донецьк
до
Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне управління
"Орікс" закритого акціонерного товариства "Мисль"
м. Слов'янськ Донецької області
про
стягнення заборгованості по водопостачанню та водовідведенню
в розмірі 42471 грн. 51 коп.
за участю представників сторін:
позивача:
не з'явився
відповідача:
Жулій О.М. -дир. (наказ №2 від 01.07.2002р.); Самохіна
В.В. -дов. від 03.10.2006р. б/н
В С Т А Н О В И В :
Державне обласне комунальне підприємство
"Донецькоблводоканал" м.Донецьк, правонаступником якого є
Комунальне підприємство "Донецькоблводоканал", звернулось з
позовом до Дочірнього підприємства "Житлово-експлуатаційне
управління "Орікс" Закритого акціонерного товариства "Мисль" про
стягнення заборгованості за послуги по поставці питної води та
прийому стоків у сумі 42471,51 грн., мотивуючи позов наявністю у
підвалі житлового будинку, який обслуговується відповідачем, течі
питної води, що призвело до нераціонального її використання на
зазначену суму.
Рішенням господарського суду Донецької області від
22.11.2006р., залишеного без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 06.02.2007р. з даної справи,
позов задоволено. Стягнуто з відповідача борг у сумі 42471, 51
грн.
Судові рішення мотивовано підтвердженою актами наявністю у
підвалі житлового будинку, який обслуговується відповідачем, течі
питної води, розрахунок витрат якої позивачем правомірно зроблений
на підставі умов договору та у відповідності до п.9.6 Правил
користування системами комунального водопостачання та
водовідведення в містах та селищах України, затверджених Наказом
Державного комітету України №65 ( z0165-94 ) (z0165-94)
від 01.07.94р.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, ДП "ЖЕУ "Орікс" ЗАТ
"Мисль" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу
направити на новий розгляд, стверджуючи, що вказані рішення і
постанова є необгрунтованими та винесені з порушенням норм
матеріального і процесуального права.
Позивач не реалізував своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції, однак направив до
суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення
та постанову без змін, а скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.
Судами 1-ї та 2-ї інстанції встановлено, що 01.01.2003р. між
сторонами був укладений договір про забезпечення населення питною
водою та прийом стоків (далі Договір), згідно з яким позивач
забезпечує подачу питної води в житловому фонді відповідача для
задоволення потреб населення цілодобово, або згідно з графіком,
затвердженим місцевим органом самоврядування та приймає до
комунальної каналізації стічні води відповідно діючим нормам, а
власник забезпечує розподіл питної води, утримання та технічне
обслуговування внутрішньо будинкових шліхів.
22.12.2003р. позивачем при обстежені технічного підвалу
будинку №56, розташованого за адресою: м.Слов'янськ, вул.
Жовтневої Революції, який обслуговується відповідачем, виявлена
теча питної води, що підтверджується актом, в якому відповідачу
був наданий термін до 24.12.2003р. для її усунення.
25.12.2003р. сторонами складено акт, з якого вбачається, що
теча відповідачем не усунена, з огляду на що позивач нарахував
відповідачу до сплати 42471,51грн. за спожиту воду та прийом
стоків за грудень 2003р.
Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх
інстанцій керувались ст. 526 ЦК Ураїни, ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та умовами Договору, зокрема п.5.4, відповідно до
якого, сторони керуються Правилами користування системами
комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах
України, затверджених Наказом Державного Комітету України №65
( z0165-94 ) (z0165-94)
від 01.07.1994р. (далі Правила), згідно п. 9.6 яких
при виявлені представником Водоканалу витоку води в мережах
абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального
водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не
працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у
такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості
руху води в ній 2 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24
годин за добу.
Однак з такими висновками попередніх судів колегія не
погоджується та зазначає, що судове рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини, які мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого
суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не грунтуються
на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, відповідно до п. 4.2 Договору, залишеного поза увагою
господарських судів, власник (відповідач у справі) несе
відповідальність за течу води у внутрішньо будинкових мережах у
розмірі вартості нормативного водоспоживання населення житлового
будинку на період витоку за тарифами для населення. Об'єм та час
течі визначаються двостороннім актом.
Матеріали справи такого акту не містять, і судами його
існування не перевірено.
Не врахована місцевим та апеляційним господарським судом і та
обставина, що п. 5.4 Договору містить застереження щодо
застосування Правил, якими сторони мають керуватись лише в тих
випадках, що не передбачені Договором, наряду з іншими
нормативно-правовими актами.
Таким нормативно-правовим актом, є Правила технічної
експлуатації систем водопостачання та каналізації населених
пунктів України, затверджених Наказом Держкомітету України по
житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р. № 30
( z0231-95 ) (z0231-95)
, а також Iнструкція визначення розміру витоків
питної води в житлових та громадських будинках і стимулювання
роботи з їх ліквідації КДI 204 УРСР 040-84 .
Вказана Iнструкція призначена для працівників житло
експлуатаційних організацій, які займаються експлуатацією
внутрішньо будинкових мереж холодного та гарячого водопостачання,
і якою являється відповідач у справі відповідно до його Статуту.
З огляду на зазначене та враховуючи, що згідно п.1.1 Правил,
на підставі яких позивачем зроблено розрахунок суми позовних
вимог, ці правила запроваджують порядок користування питною водою
з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної
каналізації та визначають взаємовідносини між Водоканалом та
абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій
на території України, якими згідно п. 23.12 Правил являються
громадянин, підприємство тощо, водоспоживання та водовідведення
яких оформлені у Водоканалі, висновки судів попередніх інстанцій
щодо підставності здійснених позивачем розрахунків боргу у
відповідності до Правил колегія визнає помилковими, оскільки з
матеріалів справи не вбачається, що відповідач є користувачем
внутрішньо будинковими мережами водопостачання та водовідведення
для власних потреб як споживач, тобто абонентом відповідача у
розумінні Правил.
Поза увагою та без належної оцінки попередніх судів залишився
і той факт, що вода з-під сальника засувки попадала на земляну
підлогу підвалу і комунальна каналізація не була задіяна, що
свідчить про неправомірність пред'явленого позивачем розрахунку за
користування стоками в сумі 9811, 90 грн. Не враховано судами і
те, що п. 9.6 Правил взагалі не передбачає порядок розрахунку
плати за користування стоками.
З огляду на викладене, колегія вважає, що судами першої та
апеляційної інстанції не досліджено в повному обсязі матеріали та
обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду спору.
Порушення господарськими судами вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і
об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності та неправильне застосування норм матеріального права є
підставою для скасування постановлених по справі судових рішень та
передачі справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
06.02.2007р. та рішення господарського суду Донецької області від
21.11.2006р. у справі №35/338 скасувати.
Справу направити до господарського суду Донецької області на
новий розгляд.
Головуючий суддя: В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко