826/2212/17 Про визнання протиправними дії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо зупинення обігу акцій без встановлення факту порушення, визнання протиправним та скасування рішення Нацкомісії у частині зупинення обігу акцій Приватного акціонерного товариства - 18.07.2022 Прийняття

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22 листопада 2016 року № 1133 у частині зупинення обігу акцій Приватного акціонерного товариства "Актив Груп Консалтинг" (далі - ПрАТ "Актив Груп Консалтинг").

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 15 лютого 2018 року задовольнив позовні вимоги. Визнав протиправним та скасував рішення Нацкомісії від 22 листопада 2016 року № 1133 "Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" в частині акцій ПрАТ "Актив Груп Консалтинг".

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 травня 2018 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване позивачем рішення від 22 листопада 2016 року № 1133 "Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів" було прийнято Комісією на виконання постанови слідчого від 03 листопада 2016 року в межах кримінального провадження № 42016000000001331, якою Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку України доручено для захисту інтересів держави та суспільства прийняти рішення про заборону внесення змін до депозитарного обліку згідно переліку, зокрема і ПАТ "Актив Груп Консалтинг". При цьому, апеляційний суд зазначив, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язок Комісії щодо проведення перевірки відомостей, які містяться у постановах слідчого, та/або юридичних осіб для перевірки відомостей, зазначених у постанові слідчого.

Крім того, суд вказав, що враховуючи право Комісії зупиняти внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента з метою захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери та обов`язок виконати постанови слідчого, оскаржуване позивачем рішення Комісії на момент його прийняття є таким, що винесене на підставі та у межах повноважень, передбачених Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

4. Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року залишено без змін.

5. 24 лютого 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 надіслано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

6. У цій заяві, позивач просить переглянути постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року за нововиявленими обставинами. Скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2018 року.

7. В обґрунтування цієї заяви та наведених у ній вимог позивач посилається на те, що в основу вказаного рішення суду апеляційної інстанції покладено наявність постанови слідчого від 03 листопада 2016 року в межах кримінального провадження № 42016000000001331, з чим погодився й Верховний Суд, але ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року у справі № 757/64331/19-к вказану постанову слідчого було скасовано.

8. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року відмовлено. Вказану постанову залишено в силі.

9. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що не є нововиявленими обставинами ті, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що звернення ОСОБА_1 із заявою про перегляд судового рішення в цій справі за нововиявленими обставинами у зв`язку зі скасуванням ухвалою Печерського районного суду м. Києві від 05 лютого 2021 року у справі № 757/64331/19-к постанови слідчого, на підставі якої відповідачем вчинені спірні дії щодо зупинення обігу акцій ПАТ "Актив Груп Консалтинг" та прийнято відповідне рішення, є неправильним способом захисту та не відповідає завданням адміністративного судочинства, визначеним у ст. 2 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 30 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та направити справу на повторний перегляд у суд апеляційної інстанції.

11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

12. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 30 липня 2021 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2021 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Берназюк Я. О., Тацій Л. В.

14. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом сплати судового збору.

У межах встановленого судом строку, скаржником вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху виконано, а саме надано платіжне доручення про сплату судового збору.

15. Ухвалою Верховного суду від 08 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року.

16. 23 вересня 2021 року до Верховного Суду позивачем подано заяву про відвід судді Берназюка Я. О. у справі № 826/2212/17.

17. 23 вересня 2021 року відповідачем подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Вказаний відзив Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку обґрунтовує тим, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року, на яку посилається заявник, не є нововиявленою обставиною в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.

18. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Берназюка Яна Олександровича від участі у розгляді справи № 826/2212/17 визнано необґрунтованою та передано цю заяву для проведення автоматизованого розподілу щодо визначення судді для її вирішення.

19. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Берназюка Я. О. від участі у розгляді справи № 826/2212/17.

20. Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 13 липня 2022 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів зазначає наступне.

22. Відповідно до частин першої та другої статті 361 КАС судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що спричинили ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Наведений перелік підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами, який визначений у частині другій статті 361 КАС, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 800/578/17).

23. Разом із тим аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

24. Частиною четвертою статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

Водночас в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

25. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

26. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.

27. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20.

28. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, предметом судового розгляду в цій справі була правомірність/протиправність дії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо зупинення обігу акцій ПАТ "Актив Груп Консалтинг" та прийняте ним рішення від 22 листопада 2016 року № 1133 у відповідній частині станом на час вчинення таких дій (прийняття рішення).

При ухваленні судового рішення в цій справі щодо вказаних позовних вимог апеляційним судом було повно та всебічно досліджено всі обставини справи, які існували на час її розгляду, та встановлено, що спірні дії та рішення були вчинені відповідачем на підставі постанови слідчого від 03 листопада 2016 року в межах кримінального провадження № 42016000000001331, якою Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку України доручено для захисту інтересів держави та суспільства прийняти рішення про заборону внесення змін до депозитарного обліку згідно переліку, зокрема і ПАТ "Актив Груп Консалтинг".

29. Тобто, на момент вчинення відповідачем спірних дій та прийняття оскаржуваного позивачем рішення вказана постанова слідчого була чинною і у відповідача були відсутні підстави її не застосовувати.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд при ухваленні постанови від 07 серпня 2019 року за результатами касаційного перегляду цієї справи.

30. Також, у постанові від 07 серпня 2019 року у цій справі, Верховний Суд зазначив, що постанова слідчого від 03 листопада 2016 року в межах кримінального провадження № 42016000000001331 була обов`язковою для виконання відповідачем, який зобов`язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законодавством України, зокрема й КПК України (4651-17) .

31. Отже, дослідивши матеріали справи та враховуючи вказані висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що на момент вчинення спірних дій та прийняття оспорюваного позивачем рішення відповідач діяв правомірно.

32. Між тим, обставини, на які посилається ОСОБА_1, як на підставу для перегляду рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами, виникли поза межами спірних правовідносин в цій справі та після їх вирішення судами.

Тому, на теперішній час при перегляді судового рішення в цій справі за нововиявленими обставинами визнання судом оспорюваних позивачем дій та/або рішення протиправними буде суперечити принципу правової визначеності та не відповідатиме завданням процесуального інституту, регламентованому главою 3 КАС України (2747-15) "Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами".

33. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року.

34. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

35. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).

36. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.

37. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване судове рішення у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд ухвалив рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

39. Також, в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що у випадку залишення Верховним Судом без змін постанови суду апеляційної інстанції, є усі підстави для передачі ціє справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Відступлення від правових позицій можливе тільки з дозволу Великої Палати Верховного Суду.

Вирішуючи таке клопотання, колегія суддів виходить з наступного.

40. Підстави та порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлені статтями 346, 347 КАС України.

41. Згідно з частинами третьою- шостою статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати; якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

42. Крім цього, справа передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі відкриття касаційного провадження у справі судом касаційної інстанції (у цьому випадку - Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду) та виявлення в ході розгляду касаційної скарги підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених статтею 346 КАС України.

43. КАС України (2747-15) чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.

44. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не убачає, що наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити, оскільки відсутні підстави передбачені частинами 3, 4 ст. 346 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 826/9962/18, від 16 серпня 2021 року у справі № 826/5289/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 826/10223/18 та від 18 травня 2022 року у справі № 808/618/18.