ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 р.
№ 29/364пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції
у Калінінському районі м. Донецька
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2007 р.
у справі
№ 29/364пд
господарського суду
Донецької області
за позовом
Державної податкової інспекції
у Калінінському районі м. Донецька
до
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАДI",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД"
про
про визнання недійсним господарського зобов'язання
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
Гриненко М.А., дов. № 9953/10/10-013-5 від 23.04.2007 р.;
відповідача-1:
- не з'явились;
відповідача-2:
- не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2006 р. Державна податкова інспекція у
Калінінському районі м. Донецька (далі -Iнспекція) звернулась до
господарського суду Донецької області з позовною заявою, у якій
просила на підставі ст. ст. 207 та 208 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
визнати недійсними господарські зобов'язання, вчинені між
Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД"
(далі -Товариство "Фенікс ЛТД") та Товариством з обмеженою
відповідальністю "ТАДI" (далі -Товариство "ТАДI") відповідно до
рахунку від 30.11.2004 р., накладної № 3017 від 30.11.2004 р. та
платіжного доручення від 06.12.2004 р. як такі, що вчинені з
метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,
стягнути з Товариства "Фенікс ЛТД" на користь Товариства "ТАДI"
145 000,00 грн., отриманих за результатами виконання зазначеного
зобов'язання, та стягнути з Товариства "ТАДI" у доход Державного
бюджету України товар, зазначений у накладній № 30017 від
30.11.2004 р., а у разі його відсутності -145 000,00 грн.
Позовні вимоги Iнспекція обгрунтовувала тим, що Товариство
"Фенікс ЛТД" було створено без наміру здійснювати підприємницьку
діяльність та здійснювало протизаконні операції з переводу
безготівкових коштів у готівкові (обналічування), а тому
господарські зобов'язання, які виникли між ним та Товариством
"ТАДI" на підставі рахунку від 30.11.2004 р., накладної № 3017 від
30.11.2004 р. та платіжного доручення від 06.12.2004 р. є такими,
що вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і
суспільства.
Рішенням господарського суду Донецької області від
20.12.2006 р. (суддя Гаврищук Т.Г.) у задоволенні позовних вимог
Iнспекції відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
30.01.2007 р. (колегія суддів: Величко Н.Л., Волков Р.В.,
Запорощенко М.Д.) рішення господарського суду Донецької області
від 20.12.2006 р. залишено без змін.
Iнспекція звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, у якій просить постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 30.01.2007 р. і рішення
господарського суду Донецької області від 20.12.2006 р. скасувати
та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Iнспекція обгрунтовує тим,
що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті судових
актів, які оскаржуються, порушили ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та дійшли до помилкових висновків.
Товариство "Фенікс ЛТД" та Товариство "ТАДI" не скористались
правом, наданим ст. 111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та відзивів на
касаційну скаргу Iнспекції не надіслали, що не перешкоджає
касаційному перегляду рішення та постанови, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,
перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних
обставини справи, застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права
при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга Iнспекції
підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
завданнями органів державної
податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням
податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і
своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів
податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових
доходів, установлених законодавством (далі -податки, інші
платежі).
Згідно з п. 11 частини першої ст. 10 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
державні податкові
інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у
містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції
виконують таку функцію: подають до судів позови до підприємств,
установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і
стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими
угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених
законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед
бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України зазначає, що при зверненні з позовною заявою до
господарського суду Донецької області Iнспекція виступала не як
суб'єкт господарювання, а як орган виконавчої влади, який діє на
підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
, виконуючі при цьому завдання та функції органів
державної податкової служби.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 3 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції
(далі -адміністративна справа) -переданий на вирішення
адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б
однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 4 частини першої ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
компетенція адміністративних судів поширюється на спори за
зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених
законом.
Виходячи з наведених норм КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів Вищого господарського суду України вважає, що дана справа є
справою адміністративною юрисдикції (адміністративною справою),
оскільки стороною (позивачем) у ній є орган виконавчої
влади -Iнспекція, який здійснює владні управлінські функції на
основі Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
та який звернувся до суду у випадку, встановленому
вказаним законом.
Частина перша п. 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні
положення" КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
зазначає, що до початку
діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що дана справа мала вирішуватись у
першій та апеляційних інстанціях господарськими судами за
правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Господарські суди попередніх інстанцій наведеного не
врахували, помилково прийняли до розгляду оформлену згідно вимог
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовну заяву Iнспекції та вирішили дану
справу за правилами ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до частини першої ст. 1111-0 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення місцевого
чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Беручи до уваги вказане, колегія суддів Вищого господарського
суду України зазначає, що постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 30.01.2007 р. та рішення господарського
суду Донецької області від 20.12.2006 р. підлягають скасуванню, а
справа -передачі на новий розгляд до господарського суду Донецької
області зі стадії прийняття позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Калінінському районі м. Донецька задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
30.01.2007 р. та рішення господарського суду Донецької області від
20.12.2006 р. у справі № 29/364пд скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Донецької області зі стадії прийняття позовної заяви.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.I. Шаргало