ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 
     25 квітня 2007 р. 
 
     № 4/913-21/114 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:
 
     Божок В.С.- головуючого,
 
     Костенко Т.Ф. Коробенко Г.П.
 
     розглянувши матеріали касаційної скарги
 
     Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта"
      
     на постанову
 
     Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2006
 
     у справі
 
     господарського суду Львівської області
 
     за позовом
 
     Приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль"
 
     до
 
     1.Державного територіально-галузевого  об'єднання  "Львівська
залізниця" 2.  Закритого  акціонерного  товариства  "Торговий  дім
"Укртатнафта"
 
     третя особа, яка не  заявляє  самостійних  вимог  на  стороні
позивача
 
     Товариство з обмеженою відповідальністю "Новойл"
 
     про
 
     стягнення 19222, 50 грн.
 
     в судовому засіданні взяли участь представники:
 
     від позивача:
 
     Логвінська I.М.-дов.№536 від 01.02.2007
 
     від відповідачів:  від 3-ої осіб:
 
     1.Янковська  I.М.-дов   №НЮ-1032   від   22.09.2006;    Коцаю
Г.Л.-дов.№ НЮ-1040 від 22.09.2006 2.Омельченко О.О.-дов.№  31  від
20.04.2007; Горолюк С.А.- дов. № 09 від 02.01.2007 не з"явились
 
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням  від  19.06.2006  господарського   суду   Львівської
області  позовні вимоги задоволено.
     Стягнено з ЗАТ "Торговий  дім  "Укртатнафта"  на  користь  ПП
"Торговий  дім  "Укр-Петроль"  -19222,50  грн.  вартості   нестачі
вантажу,  118  грн.   витрат   на   інформаційно-технічне-технічне
забезпечення судового процесу та 192, 23 грн. держмита.
     В позові до відповідача 1-Державного територіально-галузевого
об'єднання "Львівська залізниця" відмовлено.
     Постановою   від    17.10.2006    Львівського    апеляційного
господарського суду рішення  від  19.06.2006  господарського  суду
Львівської області залишено без змін.
     Судові рішення  мотивовані тим, що відповідно ст. 111 Статуту
залізниць України - залізниця звільняється від відповідальності за
втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу,  окрім  іншого,
у   випадку,  якщо  вантаж  надійшов  у  непошкодженому  вагоні  з
непошкодженими  пломбами  відправника  чи  без  пломб,  коли  таке
перевезення дозволено  Правилами  перевезення  наливних  вантажів,
затвердженими наказом Міністерства транспорту  України  за  №  299
( z0558-03 ) (z0558-03)
         від 18.04.2003 (далі Правила), а  також  якщо  вантаж
прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі,  завантаженому
засобами  відправника,  якщо  немає  ознак  втрати,  псування  або
пошкодження вантажу під час перевезення.
     Не погоджуючись   з  судовими  рішеннями  ЗАТ  "Торговий  дім
"Укртатнафта"  звернулося  до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на  те,  що
судами порушені норми матеріального права та процесуального права,
зокрема, Правила перевезення  наливних  вантажів,  ст.31   Статуту
залізниць  України,  ч.4  ст.  105  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування  норм   матеріального   права   при
винесенні  оспорюваного  судового  акта,  знаходить  необхідним  в
задоволенні касаційної скарги відмовити.
     Господарським  судом  встановлено,  що  ЗАТ   "Торговий   дім
"Уктатнафта" та ПП   Торговий  дім  "Укр-Петроль"  уклали  договір
поставки нафтопродуктів за № 17-06/4 та додаткову угоду до нього.
     При перевезенні вантажу, на станції Сарни 11.02.2006 виявлено
течію вантажу по колу зливного пристрою струменем, про що складено
комерційний акт АХ №296553/3 від 11.02.2006. Актом встановлено, що
будь-яких механічних  пошкоджень  вагоно-цистерни  №  74955311  не
виявлено. Вагон є справним, на пломбах відсутні сліди  пошкодження
чи вскриття.
     В акті № 1 від 13.02.2006 про технічний  стан  вагону,  також
зазначено,  що  вагон  є  справним,  на  пломбах  відсутні   сліди
пошкодження чи вскриття.
     Господарські суди дійшли висновку, що відповідач -2  не  вжив
заходів, необхідних для збереження вантажу  під  час  перевезення,
так  як   витікання  бензину  в  процесі   перевезення   відбулося
внаслідок того, що відправником перед  завантаженням  цистерни  не
була  докручена  штанга  нижнього  зливного   пристрою,   оскільки
витікання  було  усунено  шляхом  підкручування  штанги   нижнього
зливного пристрою. Після  докручування  штанги  нижнього  зливного
пристрою  на  станції  Сарни,  вантаж   доставлений   до   станції
призначення та виданий вантажоотримувачу без  подальших  втрат  чи
зниження його кількості та без слідів підтікання бензину.
     Докази технічної  несправності  цистерни  чи  її  механічного
пошкодження як на момент передачі  відправнику  під  завантаження,
прийому   перевізником   для   перевезення,   так   і   під    час
транспортування в матеріалах справи відсутні.
     Відповідно  до  змісту  ст.  30  Статуту  залізниць  України,
(далі - Статут) завантаження  вантажів  у  вагони  (контейнери)  а
також   вивантаження   з   них   здійснюється   відправниками   та
одержувачами. Підготовка  під  наливання  спеціальних  цистерн  та
бункерних   напіввагонів   усіх   форм   власності    здійснюється
відправником.
     Згідно з нормою ст. 31 Статуту  придатність  рухомого  складу
для перевезення вантажу  в  комерційному  відношенні  визначається
щодо   контейнерів,   цистерн   та   бункерних   напіввагонів    -
відправником.  Дана  норма  міститься  і  в   п.   1.5.11   Правил
перевезення наливних вантажів, затвердженими наказом  Міністерства
транспорту України №299  ( z0558-03 ) (z0558-03)
          від 18.04.2003року (далі  -
Правила). Зазначені Правила, відповідно  до  п.  1.1.1.  регулюють
правовідносини,  що  склались  з   приводу   перевезення   наливом
залізницями України і мають загальнообов'язкове значення.
     Статтею 111 Статуту передбачено, що   залізниця  звільняється
від відповідальності за втрату, нестачу, псування або  пошкодження
вантажу,  окрім  іншого,  у  випадку,  якщо  вантаж   надійшов   у
непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами відправника чи без
пломб, коли таке перевезення дозволено  Правилами,  а  також  якщо
вантаж  прибув  у  непошкодженому  відкритому   рухомому   складі,
завантаженому  засобами  відправника,  якщо  немає  ознак  втрати,
псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
     Зважаючи   на   викладене,   колегія   суддів   вважає,    що 
господарськими судами дана правильна  юридична  оцінка  обставинам
справи, тому судові рішення  відповідають   чинному  законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх  скасування  немає.
     На підставі  викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9,
ст.111-11   Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ :
     В задоволенні касаційної скарги відмовити.
     Постанову    від    17.10.2006    Львівського    апеляційного
господарського суду  зі  справи  4/913-21/114  залишити без змін.
     Головуючий  В.С. Божок
     Судді  Т.Ф.Костенко
     Г.П.Коробенко