ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 
     24 квітня 2007 р. 
 
     № 185/11б-04 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Хандуріна М.I., -головуючого,
 
     Катеринчук Л.Й.,
 
     Ткаченко Н.Г.,
 
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
      
     Приватного підприємства "Компанія "Поліські ковбаси"
 
     на постанову
 
     Київського міжобласного апеляційного господарського  суду  від
26 лютого 2007 року
 
     у справі
 
     № 185/11б-04  господарського суду Київської області
 
     за заявою
 
     АКБ "Iнтерконтинентбанк"
 
     до
 
     Приватного підприємства "Компанія "Поліські ковбаси"
 
     про
 
     банкрутство,
 
     арбітражний керуючий
 
 
     ОСОБА_1
 
     за участю представників сторін:
     ПП  "Поліські   ковбаси"   -Колосінський   I.А.   (дов.   від
05.01.2006);
 
                            встановив:
     Кредитор звернувся до суду із заявою про порушення справи про
банкрутство  ПП  "Компанія  "Поліські   ковбаси"   у   зв'язку   з
неплатоспроможністю останнього виконати грошові зобов'язання перед
кредитором на протязі останніх 3-х місяців на  загальну  суму  115
682,73 грн.
     Ухвалою господарського суду Київської області від  02.11.2004
р. порушено провадження у справі, справу призначено  до  розгляду,
введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
     Ухвалою господарського суду Київської області від  15.12.2004
р. розпорядником майна по  даній  справі  призначено  арбітражного
керуючого ОСОБА_1 якого зобов'язано скласти та надати суду  реєстр
вимог кредиторів.
     Публікація про банкрутство ПП  "Компанія  "Поліські  ковбаси"
здійснена в газеті "Урядовий кур'єр" від 31.12.2004 р. № 251.
     Iніціюючий кредитор - АКБ "Iнтерконтинентбанк"  звернувся  до
господарського суду із заявою про припинення повноважень у  справі
розпорядника майна ОСОБА_1.  у  зв'язку  з  неналежним  виконанням
останнім своїх обов'язків розпорядника майна боржника.
     Ухвалою господарського суду Київської області від  08.02.2006
р. (суддя  Мальована  Л.Я.)  заяву  АКБ  "Iнтерконтиненбанк"  щодо
припинення повноважень розпорядника майна  ОСОБА_1.  залишено  без
задоволення.
     Постановою міжобласного апеляційного господарського суду  від
26.02.2007 р. (колегія суддів у складі: Мальник С.М.  -головуючий,
Корсакова Г.В., Гаврилюк О.М.) ухвала господарського суду залишена
без змін.
     ПП  "Компанія  "Поліські  ковбаси"   звернулося   до   Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій  просить
скасувати постанову суду апеляційної інстанції  та  прийняти  нове
рішення, яким апеляційну скаргу ПП задовольнити.
     Судова  колегія,   розглянувши   наявні   матеріали   справи,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну  оцінку
обставин   справи   та   повноту   їх   встановлення,   дослідивши
правильність застосування судом першої  та  апеляційної  інстанцій
норм матеріального та процесуального  права  дійшла  висновку,  що
касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково   з   наступних
підстав.
     Відповідно  до  ч.  7  ст.   13   Закону   "Про   відновлення
платоспроможності боржника бо визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        
(надалі -Закон) розпорядник майна призначається на строк не більше
ніж  на  шість  місяців.  Цей  строк  може  бути  продовжений  або
скорочений судом за  клопотанням  комітету  кредиторів  чи  самого
розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого  управляти
майном) боржника.
     Відповідно до ч. 8,  9  статті  13  Закону  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
         розпорядник  майна  має  право  аналізувати  фінансове
становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи  щодо
фінансового оздоровлення боржника, зобов'язаний розглядати разом з
посадовими особами боржника  копії  заяв  кредиторів  про  грошові
вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у  зв'язку
з  порушенням  справи  про   банкрутство,   вести   реєстр   вимог
кредиторів, повідомляти  кредиторів  про  результати  розгляду  їх
вимог боржником та  включення  визнаних  вимог  до  реєстру  вимог
кредиторів або  про  відмову  визнання  вимог  боржником,  вживати
заходів для захисту майна боржника, а згідно з ч. 10 ст. 13  цього
Закону  при  здійсненні  своїх   повноважень   розпорядник   майна
зобов'язаний  діяти  добросовісно,  розумно,  враховуючи  інтереси
боржника та його кредиторів,  а  також  несе  відповідальність  за
неналежне виконання своїх повноважень.
     Суд першої інстанції,  залишаючи заяву ініціюючого  кредитора
щодо  призначення  повноважень  розпорядника  майна  ОСОБА_1.  без
задоволення,   виходив  з  відсутності  підстав   для   припинення
повноважень розпорядника ОСОБА_1 посилаючись при цьому на ...,  що
право  вибору  кандидатури  розпорядника  належить  господарському
суду,  який  примає  остаточне  рішення  відносно  тієї  чи  іншої
кандидатури.
     Апеляційний господарський суд погодився  з  даними  висновком
суду першої інстанції, залишивши ухвалу  без  змін,  а  апеляційну
скаргу -без задоволення.
     Однак, дані висновки судами зроблено без всебічного,  повного
і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності,  чим
порушено вимоги ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Відповідно до ч.9  ст.3-1  Закону  України  "Про  відновлення
платоспроможності   боржника   або   визнання   його    банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
          невиконання  або  неналежне   виконання   обов'язків,
покладених  на   арбітражного   керуючого   (розпорядника   майна,
керуючого  санацією,  ліквідатора)  згідно  з  цим   Законом,   за
відсутності  наслідків,  передбачених  цією  статтею,  може   бути
підставою для усунення арбітражного керуючого  від  виконання  ним
своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
     У зв'язку з чим, в господарському суді повинен бути доведений
факт невиконання або неналежного  виконання  арбітражним  керуючим
своїх обов'язків.
     Суди попередніх інстанції належним чином не з'ясували  дійсні
обставини справи,  не дали  належної  оцінки   всім   зібраним  по
справі доказам,  доводам  та  запереченням  сторін,  оскільки   не
з'ясовали,  чи  розглядались   спільно   з   керівником   боржника
кредиторські вимоги, які надійшли до господарського су у зв'язку з
порушенням справи про банкрутство; чи було  враховано   розмір  та
порядок  черговості  задоволення  вимог  кредиторів,   насамперед,
заборгованість по заробітній  платі,  чи  повідомлялись  кредитори
щодо   розгляду    їх   грошових   вимог,   чи   була    здійснена
інвентаризація  та оцінка майна банкрута. < /o:p>
     Відповідно  до  вимог  ст.  111-7  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
переглядаючи  у  касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна
інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції  норм
матеріального і процесуального права.
     Касаційна інстанція не має права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних
доказів над іншими, збирати нові докази або  додатково  перевіряти
докази.
     За   таких   обставин   постанова   Київського   міжобласного
апеляційного господарського суду  та  ухвала  господарського  суду
Київської області не відповідають фактичним обставинам  справи  та
вимогам чинного законодавства, в зв'язку з  чим  зазначені  судові
рішення підлягають  скасуванню,  а  справа  направленню  на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
     При  новому   розгляді   справи  суду  необхідно    врахувати
викладене, повно та всебічно дослідити всі суттєві  обставини,  що
мають  значення  для  правильного  вирішення   спору,   перевірити
ствердження та заперечення сторін, всім зібраним   доказам  надати
належну оцінку в їх сукупності та вирішити  спір   відповідно   до
вимог  закону.
     На підставі наведеного  та  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9-111-11 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу Приватного підприємства "Компанія  "Поліські
ковбаси" задовольнити частково.
     Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від  26  лютого  2007  року  та  ухвалу  господарського  суду
Київської області від 08 лютого 2006 року у  справі  №  185/11б-04
скасувати.
     Справу  №  185/11б-04   направити   на   новий   розгляд   до
господарського суду Київської області.
     Судді:  М.I. Хандурін
     Л.Й. Катеринчук
     Н.Г. Ткаченко