ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24 квітня 2007 р.
 
     № 12/242-06 ( rs465411 ) (rs465411)
        
 
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
 
     розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного  товариства
страхової  компанії   "Даск"   з   іноземними   інвестиціями,   м.
Дніпропетровськ (далі -ЗАТ "ДАСК")
 
     на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від
28.11.2006 та
 
     постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 20.02.2007
 
     зі справи № 12/242-06 ( rs465411 ) (rs465411)
        
 
     за позовом ЗАТ "ДАСК"
 
     до  закритого  акціонерного  товариства  страхової   компанії
"Форт", м. Дніпропетровськ (далі -ЗАТ "Форт")
 
     про  стягнення  100000  грн.  за  неправомірне   використання
об'єкта інтелектуальної власності.
 
     Судове засідання проведено за участю представників сторін:
 
     ЗАТ "ДАСК" -Бікірова С.Н.,
 
     ЗАТ "Форт" -Пічка Р.С., Герасимів О.I.
 
     За   результатами   розгляду    касаційної    скарги    Вищий
господарський суд України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     Позов подано про  стягнення  з  відповідача  100000  грн.  за
неправомірне використання об'єкта інтелектуальної власності.
 
     Рішенням господарського суду  Дніпропетровської  області  від
28.11.2006 (суддя Жукова  Л.В.),  залишеним  без  змін  постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2007
(колегія  суддів  у  складі:  Білецька  Л.М.  -головуючий,   судді
Науменко I.М., Голяшкін О.В.), у  задоволенні  позові  відмовлено.
Названі рішення  попередніх  судових  інстанцій  з  посиланням  на
приписи статей 420, 432, 489 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        
(далі -ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ),  статті  43  Закону  України  "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
         мотивовано тим, що:
 
     на  вимогу  позивача  ЗАТ  "Форт"  припинило  використовувати
позначення "ДАСК" та  змінило  назву  в  розумний  строк,  який  є
необхідним з  огляду  на  визначену  законом  процедуру  вирішення
питання про перейменування акціонерного товариства;
 
     позивачем не  доведено  факту  наявності  у  нього  будь-яких
негативних наслідків як майнового, так  і  немайнового  характеру,
спричинених  використанням  відповідачем  фірмового   найменування
"ДАСК-СП" у період з 28.10.2003 по  15.03.2004  (тобто  з  моменту
заборони позивачем використання спірного  об'єкта  інтелектуальної
власності  до  дати  реєстрації   зміни   названого   найменування
відповідача).
 
     У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ
"ДАСК"  просить  скасувати  оскаржувані   рішення   та   постанову
місцевого і апеляційного господарських судів та передати справу на
новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано тим, що:
 
     з урахуванням наявних пропозицій акціонерів  відповідача  про
внесення змін до його установчих  документів  щодо  перейменування
ЗАТ "ДАСК-СП" відповідач мав об'єктивну можливість виконати вимоги
позивача стосовно припинення  використання  позначення  "ДАСК"  ще
05.12.2003  шляхом  винесення  цього  питання  на  порядок  денний
загальних зборів акціонерів;
 
     попередні судові інстанції перейняли на  себе  не  притаманні
суду  функції  експерта,  встановивши  факт  схожості  конкуруючих
фірмових найменувань учасників спору (ЗАТ "ДАСК" і ЗАТ  "ДАСК-СП")
без проведення судової експертизи в даній справі.
 
     У  відзиві  на  касаційну  скаргу  ЗАТ  "Форт"  зазначає  про
правильність та обгрунтованість висновків попередніх інстанцій  та
просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а  скаргу  -без
задоволення.
 
     Учасників  судового  процесу  відповідно  до   статті   111-4
Господарського   процесуального   кодексу   України    ( 1798-12 ) (1798-12)
        
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) належним чином повідомлено про час
і місце розгляду скарги.
 
     Перевіривши   повноту   встановлення   судовими   інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування  ними  норм
матеріального  і  процесуального   права,   заслухавши   пояснення
представників  сторін,  Вищий  господарський  суд  України  дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
 
     Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
 
     - за авторським  договором  від  25.08.1998  №  АД-1  автором
абревіатури "ДАСК"  Сироватком  Станіславом  Володимировичем  було
передано  позивачеві  особисті  немайнові  та  майнові  права   на
використання цього позначення, зокрема, у  фірмовому  найменуванні
товариства;
 
     - відповідно до пункту 2.2 цього договору "автор зберігає  за
собою право використовувати  самостійно  або  надавати  аналогічні
права на його використання третім особам";
 
     - 20.04.2000 відбулися загальні збори засновників,  на  яких,
за пропозицією Сироватка С.В., було прийнято рішення про створення
закритого акціонерного  товариства  страхової  компанії  "ДАСК-СП"
(далі -ЗАТ "ДАСК-СП";  позивач  був  одним  із  засновників  цього
товариства;
 
     - за рішенням спільного  засідання  правління  та  ревізійної
комісії  ЗАТ  "ДАСК",  оформленим  28.10.2003  протоколом  №   44,
позивачем було направлено ЗАТ "ДАСК-СП" листа від 28.10.2003 № 326
про заборону  Сироватком  С.В.  та  позивачем  використовувати  "у
найменуванні підприємства слово "ДАСК" та логотип "ДАСК";
 
     - акціонерами відповідача, а  саме  -акціонерним  товариством
закритого  типу  страховою  компанією  "ДИСКО",  ЗАТ   "ДАСК"   та
товариством з обмеженою відповідальністю "БАПIФ", які в сукупності
володіють більш ніж 10% голосів,  28.10.2003  було  направлено  на
адресу відповідача пропозиції про  включення  до  порядку  денного
позачергових зборів акціонерів ЗАТ "ДАСК-СП", які  мали  відбутися
05.12.2003, питання щодо внесення змін  до  установчих  документів
останнього в зв'язку зі зміною найменування цього товариства;
 
     - згідно з умовами угоди про  розподіл  дольової  участі  між
акціонерами акціонерної страхової  компанії  "ДАСК-жизнь"  та  ЗАТ
"ДАСК", укладеної учасниками спору 05.11.2003:
 
     ЗАТ "ДАСК" вийшов зі складу учасників ЗАТ "ДАСК-СП";
 
     сторони   відмовляються   від   взаємних    претензій    щодо
найменування ЗАТ "ДАСК-СП" (пункт 6);
 
     ЗАТ  "ДАСК-СП"  має  змінити  свою  назву,   однак   за   ним
зберігається право на тимчасове збереження цього найменування  без
права використання у поточній документації, договорах  та  рекламі
(пункт 10);
 
     - строк   перейменування   ЗАТ   "ДАСК-СП"   та    реєстрації
відповідних змін до установчих  документів  останнього  учасниками
спору визначено не було;
 
     - фактично   з   28.10.2003   відповідач    відмовився    від
використання  логотипу  "ДАСК",  вилучивши  його   з   діловодства
компанії;
 
     - за рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "ДАСК-СП",  які
відбулися 26.02.2004, останнє було перейменовано  на  ЗАТ  "Форт";
відповідні  зміни  до  установчих  документів  були  зареєстровані
15.03.2004;
 
     - матеріали справи не містять доказів на підтвердження  факту
завдання позивачеві збитків або понесення  ним  втрат  немайнового
характеру  в  зв'язку  з  використанням  відповідачем  абревіатури
"ДАСК-СП"  у  фірмовому  найменуванні  товариства   у   період   з
28.10.2003 до  15.03.2004  (тобто  з  моменту  фактичної  заборони
позивачем здійснювати  таке  використання  до  зміни  відповідачем
своєї назви).
 
     Причиною  виникнення  спору  стало  питання   про   наявність
правових підстав  для  стягнення  з  відповідача  100000  грн.  за
неправомірне   використання   абревіатури   "ДАСК"   у    власному
найменуванні.
 
     Відповідно  до  статті  1  Паризької  конвенції  про  охорону
промислової власності від 20.03.1883 фірмове найменування належить
до об'єктів  охорони  промислової  власності.  Статтею  ж  8  цієї
Конвенції передбачено, що фірмове найменування охороняється в усіх
країнах Союзу без обов'язкового подання  заявки  чи  реєстрації  і
незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
 
     Згідно зі статтею 490 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         майновими правами
інтелектуальної власності на комерційне найменування є:  1)  право
на використання комерційного найменування; 2)  право  перешкоджати
іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування,
в тому числі забороняти таке використання; 3) інші  майнові  права
інтелектуальної  власності,  встановлені  законом.  Майнові  права
інтелектуальної власності на комерційне  найменування  передаються
іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи,  якій
ці права належать, або його відповідною частиною.
 
     Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для  висновку
про те, що право на використання фірмового  найменування  не  може
бути передано саме по  собі,  однак  особа  має  право  забороняти
неправомірне використання свого найменування.
 
     Відповідно  до  частини  п'ятої  статті  159   Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
         особа, яка використовує чуже комерційне
найменування, на вимогу його власника зобов'язана  припинити  таке
використання і відшкодувати завдані збитки.
 
     Господарські  суди,   встановивши   припинення   відповідачем
використання  абревіатури,  що   входить   до   складу   фірмового
найменування  позивача,  в  розумний  строк  з  моменту   заборони
позивачем такого  використання  та  факт  відсутності  у  позивача
збитків, дійшли вірного висновку про  відсутність  порушення  прав
ЗАТ "ДАСК" на спірний об'єкт промислової власності  та  правомірно
відмовили у позові.
 
     Доводи позивача про можливість припинення відповідачем такого
використання ще з  дати  проведення  загальних  зборів  акціонерів
05.12.2003 не можуть бути взяті до уваги Вищим господарським судом
України. Так, відповідно до пункту "б" частини п'ятої  та  частини
шостої статті 41  Закону  України  "Про  господарські  товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
          внесення  змін  до  статуту  товариства  належить  до
виключної  компетенції  загальних   зборів   товариства.   Порядок
скликання загальних  зборів  акціонерного  товариства,  визначений
статтею  43  названого  Закону,  передбачає,  зокрема   розміщення
повідомлення з інформацією обумовленого змісту не менш  як  за  45
днів до скликання загальних зборів.
 
     Посилання  позивача  на  необхідність  проведення  експертизи
об'єктів   інтелектуальної   власності   з    даного    спору    є
необгрунтованими, оскільки, як вірно зазначено апеляційним  судом,
питання схожості конкуруючих позначень не заперечувалося сторонами
та не було спірним.
 
     Відтак у Вищого господарського суду України відсутні підстави
для скасування законних та обгрунтованих судових актів.
 
     Керуючись  статтями  111-9-111-11  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
28.11.2006   та    постанову    Дніпропетровського    апеляційного
господарського  суду  від  20.02.2007  зі   справи   №   12/242-06
( rs465411 ) (rs465411)
         залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу  закритого
акціонерного товариства страхової  компанії  "Даск"  з  іноземними
інвестиціями -без задоволення.
 
     Суддя В. Селіваненко
 
     Суддя I. Бенедисюк
 
     Суддя Б. Львов