ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 р.
№ 6/582
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- Щербина Д.В., Смирнова С.В.,
відповідача
- Якобчук I.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
АЕК "Київенерго"
на постанову
від 12.02.2007 Київського апеляційного
господарського суду
у справі
№6/582
за позовом
АЕК "Київенерго"
до
ВАТ "АК "Київводоканал"
про
спонукання до виконання умов договору від 01.07.2005 №1
встановив:
Рішенням господарського суду м. Києва від 23.11.2006 (суддя
Ковтун С.А.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 12.02.2007 (судді: Григорович
О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.I.), в позові відмовлено у зв'язку з
необгрунтованістю позовних вимог.
АЕК "Київенерго" в поданій касаційній скарзі просить рішення
та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду м.Києва, оскільки вважає, що апеляційною
інстанцією порушено норми ст.ст.32, 38, 43, 65 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
шляхом ненадання оцінки
доказам відповідача. На думку скаржника, надана відповідачем копія
реєстру на відправку листів не є доказом належного повідомлення
позивача про наміри відповідача припинити дію договору від
01.07.2005. Апеляційним судом також неправильно застосовано ст.188
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, якою регулюється порядок дострокового
розірвання господарських договорів, а не порядок припинення дії
договорів у зв'язку з закінченням терміну, на який їх укладено.
Окрім того, судом не враховано обставини продовження надання
позивачем відповідачу протягом 2006 року послуг за договором від
01.07.2005 та часткової сплати їх вартості відповідачем через КП
"Головний інформаційно-обчислювальний центр".
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на
предмет повноти їх встановлення та правильності юридичної оцінки
судами попередніх інстанцій і заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані рішення та
постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до
господарського суду м.Києва з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові
апеляційний господарський суд виходив з того, що:
01.07.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений
договір №1 про надання послуг з підвищення тиску холодної води, за
умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з
підвищення тиску холодної води водопідкачуючими пристроями, а
відповідач зобов'язався прийняти та оплатити ці послуги (далі по
тексту - договір).
Згідно п.п.6.2, 6.3, 6.3.1 договору він набуває чинності з
моменту підписання та діє до 31.12.2005 року. Термін дії договору
автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна з
сторін за місяць до закінчення терміну його дії не повідомить іншу
сторону у письмовій формі про намір припинити дію договору або
змінити його умови. Договір припиняється, якщо будь-яка із сторін
за місяць до закінчення терміну його дії у письмовій формі
повідомить іншу сторону про намір припинити дію договору або
змінити його умови.
Відповідач згідно умов договору надіслав позивачу лист від
24.11.2005 №2083/05.09-13/8-05 (а.с.52) з повідомленням про намір
припинити дію договору по закінченню строку його дії, вказаного в
п.6.1. Факт надсилання листа на адресу позивача 24.11.2005 року
підтверджується відміткою пошти на реєстрі на відправку листів
(а.с.53).
Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
строком
договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права
і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Ч.2 ст.188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
визначено, що сторона
договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір,
повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Враховуючи викладене апеляційна інстанція погодилася з
висновком суду першої інстанції про те, що договір від 01.07.2005
є припиненим з 01.01.2006 року за ініціативою відповідача, а тому
відсутні правові підстави для спонукання відповідача до виконання
умов п.3.1 договору після 01.01.2006 року.
Доводи апелянта щодо неотримання ним повідомлення про
припинення договору та обумовленого цим продовження дії договору
апеляційний суд не прийняв до уваги з тих мотивів, що ст.188 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
зобов'язує сторону договору лише направити
повідомлення і не встановлює обов'язкової форми його направлення
(проста чи рекомендована кореспонденція). Вимог про форму
направлення повідомлення про припинення дії договору не містять і
умови спірного договору.
Колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на
таке.
Згідно зі ст.629 Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 598 Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному
обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Однак, судами попередніх інстанцій не досліджувалися та не
встановлювалися обставини наявності чи відсутності надходження на
адресу позивача листа-повідомлення ВАТ "АК "Київводоканал" від
24.11.2005 №2083/05.09-13/8-05 про припинення дії договору з
01.01.2006 року, а тому передчасним є висновок суду про дотримання
відповідачем передбаченого п.6.3.1 договору порядку припинення
його дії шляхом письмового повідомлення контрагента про закінчення
терміну дії договору та відсутність наміру на пролонгацію договору
на 2006 рік.
Окрім того, всупереч вимогам ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом апеляційної інстанції не враховані та не відхилені надані
позивачем докази часткової сплати відповідачем наданих позивачем у
2006 році послуг з підвищення тиску холодної води (за
обслуговування водопідкачок), а саме виписки ВАТ "КБ "Хрещатик" з
особового рахунку філії "Теплові розподільчі мережі" АЕК
"Київенерго" за 2006р.(а.с.95-106), що не виключає наявність
підстав вважати, договірні відносини між сторонами у 2006 році
мали триваючий характер, послуги з підвищення тиску холодної води
отримувалися відповідачем, а договір про надання послуг від
01.07.2005 №1 не є припиненим.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин
справи та є підставою для її передачі на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Колегія погоджується з твердженням скаржника про помилкове
застосування судом апеляційної інстанції при вирішенні даного
спору ст.188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, якою врегульовано порядок
розірвання господарських договорів, а не порядок припинення
договорів у зв'язку з закінченням терміну їх дії, оскільки спірні
правовідносини пов'язані з можливою пролонгацією договору та
окремо врегульовано сторонами в п.п.6.2, 6.3, 6.3.1 договору про
надання послуг від 01.07.2005 №1, а тому їх не слід ототожнювати з
відносинами дострокового розірвання господарських договорів.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета
даного господарського спору, судами першої та апеляційної
інстанцій всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надано ретельної правової оцінки, а
згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над
іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у
справі докази.
Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч.2
ст.111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та
обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім
обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на
новий розгляд для достовірного з'ясування інших обставин, які
мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.111-5,
111-7-111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу АЕК "Київенерго" задовольнити.
Рішення господарського суду м.Києва від 23.11.2006 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
12.02.2007 у справі №6/582 скасувати з передачею справи на новий
розгляд до господарського суду м.Києва.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун