Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Український медіа холдінг", м. Київ (далі -ЗАТ "Український медіа холдінг")

на рішення апеляційного суду Харківської області від 01.02.2007

зі справи № 2-972/06/04

за позовом ОСОБА_1, сАДРЕСА_1

до ОСОБА_2, м. Харків та

ЗАТ "Український медіа холдінг"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -акціонерного товариства "Онікс", м. Харків (далі -АТ "Онікс"),

акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії "Харківське центральне відділення Промінвестбанку" (далі -Промінвестбанк)

про визнання недійсним договору.

Судове засідання проведено за участю представників:

ОСОБА_1 -ОСОБА_3,

ОСОБА_2 -не з'яв.,

ЗАТ "Український медіа холдінг" -Георгієвського Ю.В.,

АТ "Онікс" -Крижного О.М.,

Промінвестбанку -не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.02.2001, укладеного ОСОБА_2 та ЗАТ "Український медіа холдінг".

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 13.11.2006 (суддя Донець О.В.) у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті цього рішення місцевий суд виходив з того, що фактично позивач надав згоду на відчуження акцій АТ "Онікс" за оспорюваним договором, тоді як законодавством, що діяло на момент укладання останнього, не було передбачено можливості обмеження правоздатності акціонера щодо реалізації належних йому акцій третім особам.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 01.02.2007 (колегія суддів у складі: Бородін М.М. -головуючий, судді Ларенко В.I., Гальянова I.Г.) назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено: оспорюваний договір купівлі-продажу цінних паперів від 28.02.2001 визнано недійсним. Рішення апеляційного суду з посиланням на приписи статті 81 Господарського кодексу України (436-15) , статей 48, 114 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , статей 11, 25 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) мотивовано тим, що відчужені акції є, по суті, об'єктом спільної часткової власності, що обумовлює наявність у інших акціонерів права переважної купівлі цих акцій.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ "Український медіа холдінг" просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, а рішення Київського районного суду міста Харкова залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивовано тим, що:

відповідача не було належним чином повідомлено про час і місце проведення судового засідання з розгляду даної справи;

з огляду на встановлені процесуальним законом правила підвідомчості даний спір мав бути розглянутий апеляційним господарським судом, а не судом апеляційної інстанції загальної юрисдикції;

ні статутом АТ "Онікс", ані чинним на момент укладення оспорюваного договору законодавством не передбачалося переважне право акціонера на придбання акцій іншого акціонера цього ж  товариства.

У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_1 та АТ "Онікс" зазначають про правильність та обгрунтованість висновків суду апеляційної інстанції та просять залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу -без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.02.2001, укладеного ОСОБА_2 (продавець) та ЗАТ "Український медіа холдінг" (покупець), останньому було відчужено прості іменні акції АТ "Онікс" у кількості 8 шт. загальною вартістю 80 грн.;

- пунктом 4.4 статуту АТ "Онікс" (у редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного договору) передбачено, зокрема, право учасника -акціонера товариства "передати безкоштовно або на зворотній основі іншим учасникам всі або частку належних йому акцій, а з дозволу інших учасників і третім особам -як юридичним, так і фізичним";

- 28.02.2001 за договором купівлі-продажу цінних паперів ОСОБА_1 передала у власність ЗАТ "Український медіа холдінг" 384 прості іменні акції АТ "Онікс" загальною вартістю 3840 грн.;

- у зв'язку з продажем акцій за зазначеними договорами та необхідністю внесення змін до Реєстру власників іменних цінних паперів внаслідок 12.08.2002 загальними зборами акціонерів АТ "Онікс" було вирішено укласти додаткову угоду до установчого договору про створення цього товариства (протокол загальних зборів АТ "Онікс" від 12.08.2002 № 2, підписаний у тому числі й ОСОБА_1); таку додаткову угоду, якою було засвідчено, зокрема, зміну складу акціонерів, було укладено 12.03.2003.

Причиною виникнення спору стало питання про правомірність відчуження акцій учасником акціонерного товариства без наявності згоди інших акціонерів.

Статтею 11 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) (у редакції, що була чинною на момент укладення оспорюваного договору) передбачено, що учасники товариства зобов'язані, зокрема:

додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства;

нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Згідно зі статтею 25 названого Закону до акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Відповідно до приписів статті 28 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'язку із збільшенням статутного фонду - з товариством. Акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством. Перехід та реалізація права власності на акції здійснюються відповідно до законодавства України.

У рішенні Конституційного суду України від 11.05.2005 № 4-рп/2005 (v004p710-05) зі справи № 1-11/2005 (справа про права акціонерів ЗАТ) зазначено, зокрема, таке:

якщо установчими документами ЗАТ в межах чинного законодавства було встановлено переважне право акціонерів на придбання акцій, які відчужуються іншими його акціонерами, а засновники акціонерного товариства згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) уклали між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами, то всі акціонери на підставі положень статті 11 зазначеного Закону зобов'язані додержувати цього договору і виконувати його;

засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами (частина друга статті 26) і т. ін.;

коли установчими документами ЗАТ закріплено переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, які відчужуються іншими акціонерами цього товариства, то це не є обмеженням права власника акцій володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, оскільки, підписуючи в межах чинного законодавства України установчі документи ЗАТ, акціонер добровільно погоджується на встановлення особливого порядку відчуження об'єктів своєї власності, беручи при цьому на себе відповідні зобов'язання;

приписи установчих документів ЗАТ щодо переважного права його акціонерів на придбання акцій, що відчужуються іншими акціонерами товариства, не обмежують права власника на розпорядження своєю власністю, а встановлюють за його ж згодою особливий порядок її відчуження.

З наведеного випливає, що з огляду на визначений учасниками АТ "Онікс" порядок відчуження акцій цього товариства, за яким продаж акцій третім особам є можливим лише за наявності дозволу інших акціонерів, продаж акціонером акцій АТ "Онікс" без згоди інших учасників є незаконним.

Висновок щодо відсутності підстав для визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним суд першої інстанції мотивував, зокрема, тим, що факт підписання позивачем протоколу загальних зборів АТ "Онікс" від 12.08.2002 № 2 про необхідність укладення додаткової угоди до установчого договору в зв'язку зі зміною складу акціонерів цього товариства "свідчить про згоду на продаж". Однак така правова оцінка обставин справи є невірною, оскільки засвідчення підписом необхідності внесення відповідних змін до установчих документів після продажу акцій не може вважатися дозволо м на таке відчуження, який має бути отриманий до продажу.

Не можна погодитися і з висновком апеляційного суду про належність акцій до об'єктів спільної часткової власності. Адже відповідно до статті 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12) акція -це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Тобто акція за своєю правовою природою є об'єктом корпоративних прав, а не спільним майном акціонерів. Втім, оскільки хибність такого висновку апеляційного суду не вплинула на прийняття ним правильного по суті спору рішення, підстав для скасування оскаржуваного судового акта не вбачається.

Твердження скаржника про те, що апеляційний суд не повідомив його про час і місце проведення судового засідання не можуть бути взяті до уваги Вищим господарським судом України. Так, в матеріалах справи міститься розписка, одержана уповноваженим представником ЗАТ "Український медіа холдінг" Жилою (а.с. 253), в якій повідомляється про призначення розгляду справи на 01.02.2007 об 11 год. 00 хв.

Доводи скаржника про вирішення апеляційним судом цього спору з порушенням правил підсудності також не є слушними. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) після набрання чинності цим Законом заяви і скарги у справах, передбачених абзацом першим пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України (1798-12) , по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України (1798-12) . Цей Закон з огляду на дату його офіційного опублікування набрав чинності 29.12.2006, тоді як апеляційні скарги АТ "Онікс" та ОСОБА_1 прийнято апеляційним судом 25.12.2006 і справу призначено до розгляду ухвалою від 28.12.2006. Таким чином, апеляційне провадження з перегляду рішення місцевого суду з даної справи в апеляційному порядку, було відкрито ще до набрання чинності названим Законом, що зумовлює правомірність розгляду цієї справи саме апеляційним судом Харківської області.

Відтак у Вищого господарського суду України відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-7, 111-9-111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення апеляційного суду Харківської області від 01.02.2007 зі справи № 2-972/06/04 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Український медіа холдінг" -без задоволення.