ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     23 квітня 2007 р.
 
     № 7/645
 
     Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
     головуючого
 
     Карабаня В.Я.
 
     суддів :
 
     Самусенко С.С., Чабана В.В.
 
     у відкритому судовому засіданні за участю представників
 
     ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"
 
     не з'явився
 
     ТОВ "Алдініс"
 
     не з'явився
 
     розглянувши касаційну скаргу
 
     ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"
 
     на постанову
 
     Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2007
 
     у справі
 
     №  7/645
 
     господарського суду
 
     м. Києва
 
     за позовом
 
     ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"
 
     до
 
     ТОВ "Алдініс"
 
     про
 
     стягнення 4 988, 40 грн.
 
     Ухвалою господарського суду м. Києва  (суддя  Якименко  М.М.)
від 27.11.2006 провадження у справі припинено.
     Київський апеляційний господарський суд (судді  Мартюк  А.I.,
Розваляєва  Т.С.,  Зубець  Л.П.)  переглянув  вказану   ухвалу   в
апеляційному порядку і постановою від 21.02.2007  залишив  її  без
змін.
     Не   погоджуючись   з   ухвалою   місцевого   та   постановою
апеляційного господарських судів, Відкрите  акціонерне  товариство
"Нафтохімік Прикарпаття" подало касаційну скаргу в якій просить їх
скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду  м.
Києва.
     За   твердженням   скаржника,   місцевим    та    апеляційним
господарськими   судами    не    правильно    застосовані    норми
процесуального  права,  що  і  призвело  до  прийняття  помилкових
рішень.
     Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
     ВСТАНОВИВ:
     Відкрите  акціонерне  товариство   "Нафтохімік   Прикарпаття"
звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю "Алдініс" про стягнення 4 988 грн. 40
коп. боргу.
     Обгрунтовуючи свої  вимоги,  позивач  зазначив,  що  під  час
виконання  відповідачем  підрядних   робіт   згідно   договору   №
01-IД-04-137  від  16.08.2004,  згідно  окремої  домовленості  між
сторонами, він надав останньому послуги по забезпеченню харчування
працівників на загальну суму 10 992 грн. 40  коп.,  вартість  яких
сплачена лише частково.
     30.10.2006 господарський суд м. Києва, розглянувши  матеріали
позовної заяви визнав  їх  достатніми  для  прийняття  та  порушив
провадження у справі.
     Однак, в ході судового розгляду справи місцевий господарський
суд, дослідивши зібрані  у  справі  докази,  дійшов  висновку,  що
заявлені у цій справі позовні вимоги вже були  предметом  судового
розгляду у справі № 13/417,  за  результатом  якого  господарським
судом м. Києва 28.11.2005 прийнято відповідне рішення. З огляду на
зазначене,  місцевий  господарський  суд   дійшов   висновку   про
наявність   підстав   для   припинення   провадження   у   справі,
передбачених п. 2 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Київський апеляційний господарський суд, переглянувши  справу
в  апеляційному  порядку,  погодився  з  висновками  суду   першої
інстанції. Як зазначено в постанові суду, спір  щодо  стягнення  4
988 грн. 40 коп.  за  надані  відповідачу  послуги  по  харчуванню
працівників відповідача вже вирішено при розгляді справи № 13/417.
     Однак, як вбачається з рішення господарського суду  м.  Києва
від 28.11.2005 у справі № 13/417,  на  яке  зроблено  посилання  в
судових рішеннях, предметом спору  у  цій  справі  було  стягнення
грошових коштів згідно договору  №  01-IД-04-137  від  16.08.2004.
Причому,  як  встановлено   господарським   судом   при   розгляді
зазначеної справи та зазначено в  рішенні,  послуги,  оплату  яких
гарантувало ТОВ "Алдініс", в тому числі  і  послуг  по  харчуванню
його працівників, не випливають  з  договору  №  01-IД-04-137  від
16.08.2004,  а  отже  вони  не  пов'язані  між   собою   підставою
виникнення і, відповідно, не  можуть  бути  предметом  розгляду  у
справі про стягнення боргу за договором.
     В цьому рішенні  також  зазначено,  що  сторони  не  укладали
окремої угоди предметом якої було  надання  послуг  по  харчуванню
працівників і вимоги  про  проведення  оплати  за  надані  послуги
позивачем не висувалась, тому така вимога не може  бути  предметом
розгляду у справі № 13/417.
     За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського  суду
України не може погодитись з висновками місцевого та  апеляційного
господарських  судів  про   наявність   підстав   для   припинення
провадження  у  цій  справі,  згідно  п.  2  ст.  80  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , а  отже  ухвала  господарського  суду  м.  Києва  від
27.11.2006  та  постанова  апеляційного  господарського  суду  від
21.02.2007 у справі №  7/645  підлягають  скасуванню  з  передачею
справи до господарського суду м. Києва на розгляд по суті.
     Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст.
111-9,  ст.ст.  111-10-111-13  ГПК  України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   Вищий
господарський суд України,
     П О С Т А Н О В И В :
     1. Касаційну    скаргу    ВАТ    "Нафтохімік     Прикарпаття"
задовольнити.
     2. Постанову Київського апеляційного господарського суду  від
21.02.2007 та ухвалу господарського суду м. Києва від 27.11.2006 у
справі № 7/645 скасувати, а справу передати до господарського суду
м. Києва на розгляд по суті.
     Головуючий  суддя  В.Карабань
     Судді  С.Самусенко
     В.Чабан