Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -судді

Дерепи В.I.

суддів :

Грека Б.М. -(доповідача у справі)

Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красно армійська-Західна №1"

на ухвалу

Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.07

у справі

№ 35/381

господарського суду

Донецької області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газетно-видавнича корпорація "Новая печать"

до

Відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красно армійська-Західна №1"

про стягнення 13841,02 грн.

за участю представників від:

позивача

не з'явилися, були належно повідомлені

відповідачів

не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Товариство звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красно армійська-Західна №1" 13 841 грн. 02 коп. - боргу; витрати по сплаті послуг адвоката; витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Уточненнями до позовної заяви позивач просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 13841 грн. 02 коп. в зв'язку з оплатою цього боргу відповідачем, в іншій частині позовні вимоги залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.12.06 (суддя Мальцев М.Ю), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.07 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Скакуна О.А., суддів: Акулової Н.В., Колядко Т.М.) провадження по справі в частині стягнення основного боргу припинено, витрати по сплаті послуг адвоката, по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу були покладені на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

В частині припинення провадження судові акти мотивовані погашенням заборгованості, в частині покладення судових витрат на відповідача -приписами ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій не погоджується з вищезгаданими судовими актами в частині стягнення з нього адвокатських витрат, та поросить їх скасувати, в позові в цій частині відмовити. Касаційна скарга мотивована тим, що на думку відповідача відсутні підстави для стягнення з нього витрат на оплату послуг адвоката, оскільки сума основної заборгованості перед позивачем ним погашена.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №3/01 від 02.01.03, згідно з яким, постачальник продає покупцю, а останній приймає та оплачує продукцію товарно-технічного призначення у номенклатурі, кількості, за цінами та у строки згідно специфікацій, додаткам та додатковим угодам до цього договору, які є його невід'ємною частиною(п.1.1. договору).

Факт поставки продукції підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи. Внаслідок несвоєчасної оплати отриманої продукції з боку відповідача виник борг у сумі 13841,02 грн. Даний борг був сплачений відповідачем лише в процесі розгляду цієї справи, що підтверджується платіжним дорученням №5918 від 06.11.06.

01.09.06 між позивачем та адвокатом Савенко Максимом Юрійовичем, який діяв на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2197 від 05.04.06, укладено договір, згідно з яким, замовник (позивач) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику юридичну допомогу на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору №10 від 01.09.06). Позивач сплатив адвокату гонорар у сумі 2500,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №10. Тому суди обох інстанцій дійшли висновку про необхідність відшкодування позивачу витрати, пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг у сумі 2500,00 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такою правовою позицією з огляду на те, що статтею 44 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Оскільки судами встановлено, що позивачем адвокату Савенко М.Ю. фактично сплачені 2500 грн. за адвокатські послуги, та що в судових засіданнях приймав участь саме цей адвокат (посвідчення - а.с. 59), то правомірним є висновок, що такі витрати позивача підлягають відшкодуванню, оскільки вони пов'язані з розглядом даної справи, а факт сплати позивачем гонорару адвокату підтверджується матеріалами справи. Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій, що за таких обставин адвокатські витрати підлягаються стягненню з відповідача.

Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили всі обставини справи, та вірно застосували норми матеріального і процесуального права, а доводи скаржника спростовуються матеріалами справи, господарський суд касаційної інстанції вважає судові акти, ухвалені по справі, законними, та правових підстав для їх скасування не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія "Шахта Красно армійська-Західна №1" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.07 у справі №35/381 залишити без змін.