ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 р.
№ 22/199
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін котрі
позивача
відповідачів:
I - го
II -го
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу
не з'явилися, належним чином повідомлені про час і місце
засідання суду
Дробот О.А за довіреністю від 02.04.07 №69;
Антощук О.С. за довіреністю від 09.01.07 №10;
Кулябіна В.В. за довіреністю від 09.01.07 №2
не з'явилися, належним чином повідомлені про час і місце
засідання суду
Жовтневої міжрайонної державної податкової і інспекції міста
Маріуполя
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду
від
09.01.2007року
у справі
№ 22/199
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного
підприємства "Сіріна"
до
1.Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста
Маріуполя
2.Відділення Державного казначейства в місті Маріуполі
про
стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість в розмірі 777473,20грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство
"Сіріна" звернулося до господарського суду Донецької області з
позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.
Маріуполя та
Доповідач: Гоголь Т.Г.
Відділення Державного казначейства у м. Маріуполі про
стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість в сумі 777473,20 грн. В процесі
розгляду справи позовні вимоги були зменшені до 744 809,20 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.07.2006
року (суддя Волошинова Л.В.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.2006 року (
судді Москальова I.В., Алєєва I.В., Запорощенко М.Д.), позовні
вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного
підприємства "Сіріна" задоволені в повному обсязі, стягнуто з
Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю Спільного підприємства "Сіріна" бюджетну
заборгованість з податку на додану вартість в сумі 744 809,20 грн.
Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція в м.
Маріуполі, звернулася до господарського суду Донецької області з
заявою про перегляд рішення господарського суду Донецької області
від 13.07.2006 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.11.2006
року (суддя Волошинова Л.В.) відмовлено в задоволенні заяви
Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя
про перегляд рішення від 13.07.2006 року господарського суду
Донецької області за нововиявленими обставинами, рішення суду у
справі залишено без змін, з посиланням на те, що заявником не
доведені обставини, які він вважає нововиявленими для перегляду
рішення від 13.07.2006 року у даній справі .
Донецький апеляційний господарський суд постановою від
09.01.2007 року (судді: Калантай М.В., Волкова Р.В., Старовойтова
Г.Я.) ухвалу господарського суду Донецької області від 01.11.2006
року залишив без змін з тих самих підстав.
Не погоджуючись із вказаною постановою, Жовтнева міжрайонна
державна податкова інспекція м. Маріуполя, звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від
01.11.2006 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 09.01.2007 року як такі, що ухвалені з
неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та
ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд
рішення за ново виявленими обставинами. При цьому податковий орган
посилається на відповідь латвійської сторони від 22.07.2004 року
№20.3.2/1259, направлену на лист Державної Митної Служби
Української Республіки №23-1/3867 від 14.07.2004 року, відповідно
до якої підприємство "А. К. ЕХРОRТ LLC" в Регістрі підприємств
Латвії не зареєстроване, а також на лист Митного управління
кримінальних розслідувань Служби державних доходів республіки
Латвія від 28.03.2006 року №20.3.2/71/554, направлений до
Державного Митного комітету Республіки України, в якому зазначено,
що в базі Регістру підприємств Латвії та базі даних платників
податків Латвії фірма "А. К. ЕХРОRТ LLC" не зареєстрована.
Скаржник наполягає на тому, що копії зазначених документів
надійшли до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції
м. Маріуполя 05.09.2006 року, що підтверджується супровідним
листом Маріупольського ВПМ УПМ ДПА в Донецькій області від
04.09.2006 року №2435/2/26-813, тому інформація, яка викладена у
вказаних листах не була та не могла бути відома податковій службі
під час слухання справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство
"Сіріна" не скористалося своїм правом на подання відзиву на
касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутніх в
судовому засіданні представників інспекції, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування норм
матеріального та процесуального права, касаційна інстанція вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
завданнями органів державної
податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням
податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і
своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів
податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових
доходів, установлених законодавством (далі -податки, інші
платежі).
З матеріалів справи вбачається, що приймаючи рішення про
стягнення на користь позивача бюджетної заборгованості з податку
на додану вартість, яке переглядалося за нововиявиявленими
обставинами, суди попередніх інстанцій керувалися нормами пункту
7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, тобто між позивачем та державною податковою
інспекцією виникли податкові правовідносини і в даному випадку
сторони виступають як носії суб'єктивних прав та обов'язків,
зміст яких визначений названими Законами.
Згідно з вказаною нормою державні податкові інспекції в
районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні
та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку
функцію: протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової
декларації, проводять документальну невиїзну перевірку
(камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав
вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено
з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має
право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну
перевірку (документальну) платника для визначення достовірності
нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган
зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки
надати органу державного казначейства висновок із зазначенням
суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.п.7.7.5 п. 7.7 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість") ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне
підприємство "Сіріна" звернулося до господарського суду з позовом
до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста
Маріуполя та Відділення Державного казначейства в місті
Маріуполі саме як до державних органів, на які покладено
здійснювати відповідні функції, зокрема, визначені Законами
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
та
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
справа
адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення
адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б
однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт,
який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства,
в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 зазначеного
Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори за
зверненням юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо
оскарження його дій чи бездіяльності.
Виходячи з наведених норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,
що дана справа є справою адміністративної юрисдикції
(адміністративною справою), оскільки сторонами (відповідачами) у
ній є органи виконавчої влади -Жовтнева міжрайонна державна
податкова інспекція міста Маріуполя та Відділення Державного
казначейства в місті Маріуполі, які здійснюють владні управлінські
функції на основі законодавства про оподаткування.
Частина перша пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні
положення" Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
встановлює, що до початку діяльності окружних та
апеляційних адміністративних судів адміністративні справи,
підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у
першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
господарські суди за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що дана справа має вирішуватись у
першій та апеляційних інстанціях господарськими судами за
правилами Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Господарські суди попередніх інстанцій наведеного не
врахували, розглянули дану справу та ухвалили оскаржувані судові
акти за правилами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до частини першої статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права, тому прийняті у справі рішення підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11,
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Донецької області від 01.11.2006
року та постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 09.01.2007 року у справі № 22/199 скасувати, справу скерувати
для нового розгляду до господарського суду Донецької області.
Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової
інспекції міста Маріуполя задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич