ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 р.
№ 16/21-63
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів:
Глос О.I., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
СПД-ФО ОСОБА_1
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2007 р.
у справі
№16/21-63
господарського суду
Донецької області
за позовом
СПД-ФО ОСОБА_1
до
ТОВ "Азовкооперація"
про
зобов'язання припинити вчинення будь-яких дій, пов'язаних із
втручанням в права власності позивача та перешкоджанням веденню
господарської діяльності в належних позивачу магазинах "Гулівер"
та "Асорті"; відновлення зруйнованого торгівельного прилавку в
зоні обслуговування магазину "Гулівер" вартістю 936,00 грн.;
відновлення пошкодженої стіни магазину "Асорті" вартістю 2 106,00
грн. та зіпсованого даху магазину "Асорті" вартістю 1 567,57 грн.;
стягнення вартості недоотриманого прибутку від ведення торгівлі у
сумі 12 390,00 грн. у зв'язку з руйнуванням торгового прилавку та
перешкоджанням веденню торгівельної діяльності
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Кузюта К.О.
від відповідача:
Щербак В.А.
ВСТАНОВИВ:-
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.10.2006
р. у справі №16/21-63 (суддя Подколзіна Л.Д.), залишеним без змін
постановою Донецького апеляційного господарського суду від
15.01.2007 р. (судді: Геза Т.Д., Акулова Н.В., Мирошниченко С.В.),
у задоволенні позовних вимог Приватного підприємця ОСОБА_1 до ТОВ
"Азовкооперація" про зобов'язання ТОВ "Азовкооперація" припинити
вчинення будь-яких дій, пов'язаних із втручанням у права власності
позивача та перешкоджанням веденню господарської діяльності в
належних позивачу магазинах "Гулівер" та "Асорті"; про
зобов'язання ТОВ "Азовкооперація" відновити зруйнований
торгівельний прилавок у зоні обслуговування магазину "Гулівер"
вартістю 936,00 грн. у відповідності до технічної документації;
про зобов'язання ТОВ "Азов кооперація" відновити пошкоджену стіну
магазину "Асорті" вартістю 2 106,00 грн. та зіпсований дах
магазину "Асорті" вартістю 1 567,57 грн.; про стягнення з ТОВ
"Азовкооперація" на користь позивача вартості недоотриманого ПП
ОСОБА_1 прибутку від ведення торгівлі в сумі 12 390,00 грн. у
зв'язку з руйнуванням відповідачем торгового прилавку та
перешкоджанням веденню торгівельної діяльності відмовлено.
У касаційній скарзі СПД-ФО ОСОБА_1 просить скасувати рішення
господарського суду Донецької області від 26.10.2006 р., постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2007 р. у
справі №16/21-63 та передати справу на новий розгляд до суду
першої інстанції в іншому складі суду, посилаючись на порушення
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин,
що мають значення для правильного вирішення спору, і неправильною
оцінкою наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі
встановлених у них фактичних обставин правильність застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить із обставин,
встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій, а саме.
08.06.1999 р. між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ
"Азовкооперація" було укладено договір на надання
комунально-експлуа таційних послуг з обслуговування належних
позивачу стаціонарних торгівельних об'єктів (магазинів) на
території центрального ринку м.Маріуполя.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.2004
р. у справі №18/111пд (яке набрало законної сили) договір на
надання послуг від 08.06.1999 р. було розірвано.
Вважаючи, що ще до розірвання договору відповідач почав
чинити перешкоди у веденні позивачем господарської діяльності, а
після розірвання договору зруйнував належний позивачу на праві
власності стаціонарний торгівельний прилавок у зоні обслуговування
магазину "Гулівер"; розпорядився встановити незаконну рекламну
конструкцію на даху магазину "Асорті", чим зіпсував дах споруди;
встановив сміттєві контейнери впритул до задньої стіни магазину
"Асорті" і пошкодив цегляну кладку стіни; надав наказ охороні
ринку не допускати продавців позивача до виносної торгівлі на двох
вцілілих стаціонарних прилавках магазину "Гулівер", чим завдав
позивачу збитків у розмірі недоотриманого прибутку від
торгівельної діяльності, позивач звернувся до господарського суду
з позовною заявою до ТОВ "Азовкооперація" про зобов'язання
припинити вчинення будь-яких дій, пов'язаних із втручанням в права
власності позивача та перешкоджанням веденню господарської
діяльності в належних позивачу магазинах "Гулівер" та "Асорті";
відновлення зруйнованого торгівельного прилавку в зоні
обслуговування магазину "Гулівер" вартістю 936,00 грн.;
відновлення пошкодженої стіни магазину "Асорті" вартістю 2 106,00
грн. та зіпсованого даху магазину "Асорті" вартістю 1 567,57 грн.;
стягнення вартості недоотриманого прибутку від ведення торгівлі у
сумі 12 390,00 грн. у зв'язку з руйнуванням торгового прилавку та
перешкоджанням веденню торгівельної діяльності (всього на суму 16
999,57 грн.).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди першої та апеляційної інстанцій всебічно та
повно дослідили всі обставини справи та дійшли правильного
висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду
на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права на підставі встановлених
фактичних обставин справи.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено наступне.
Відповідно до укладеного договору від 08.06.1999 р. між ПП
ОСОБА_1 та ТОВ "Азовкооперація", який є власником центрального
ринку м.Маріуполя і землекористувачем, позивач зі згоди
відповідача протягом 1999-2001 рр. розмістив торгівельні об'єкти
терміном на 20 років, у т.ч. крамниці "Гулівер" та "Асорті".
Договором не передбачено надання ПП ОСОБА_1 земельних ділянок
ринку ні у тимчасове, ні у постійне користування. За договором від
08.06.1999 р. позивач зобов'язався оплачувати експлуатаційні
витрати ринку пропорційно займаної площі ринку у розмірі 817,60
грн. щомісячно.
11.07.1997 р. виконкомом Маріупольської міської ради народних
депутатів було прийнято рішення №182/2 про припинення орендним
госпрозрахунковим підприємством "Маріупольський ринок" права
користування земельними ділянками та передачу Маріупольському
міському споживчому товариству "Азовкооперація" земельних ділянок
у Жовтневому, Iллічівському та Орджонікідзевському районах
м.Маріуполя.
Даним рішенням передбачено припинення права користування
земельною ділянкою ТОВ "Маріупольський ринок" площею 6,72 га, в
т.ч. під об'єктами торгівлі, що належать ПП ОСОБА_1 на площі 2,87
га (п.п. 1.4 п. 1) та передачу її в постійне користування ММСТ
"Азовкооперація" включно по об'єктам торгівлі ПП ОСОБА_1 на площі
2,87 га.
Пунктом 4 вказаного рішення виконком зобов'язав ММСТ
"Азовкооперація" у місячний термін подати заявку на оформлення
документів на право користування землею.
05.04.1999 р., на підставі вищевказаного рішення, виконкомом
Маріупольської міської ради видано ТОВ "Азовкооперація" державний
акт на право постійного користування землею площею 6,68 га, в т.ч.
на земельні ділянки, на яких розташовані торгівельні об'єкти ПП
ОСОБА_1
Розпорядженням міського голови м.Маріуполя від 13.02.2004 р.
№141р Маріупольське міське споживче товариство "Азовкооперація"
було перереєстровано у Товариство з обмеженою відповідальністю
"Азовкооперація".
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
позивач не є землекористувачем території, на яку розповсюджуються
його вимоги щодо перешкоджання у веденні господарської діяльності
і не є власником торгівельних прилавків, які є предметом спору.
Згідно з поясненням відповідача, ряд торгівельних прилавків
(збудованих самим відповідачем на його земельній ділянці) дійсно
було демонтовано відповідачем у зв'язку з реконструкцією і
будівництвом торгівельного павільйону і списані з балансу у
зв'язку з їх демонтажем.
Позивач в порушення ст. 33 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
доказів права власності на спірні
прилавки не надав.
Згідно з договором від 08.06.1999 р. між приватним
підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Азовкооперація" у разі здійснення
виносної торгівлі з магазину на територію ринку позивач повинен
додатково оплачувати ринку готівкою за кожен день торгівлі і за
кожне торгівельне місце, а також вносити ринковий збір, що є
одночасно і вимогою Правил торгівлі на ринках, однак після
розірвання вказаного договору позивач, продовжуючи торгівлю з
прилавків на території ринку, неодноразово відмовлявся оплачувати
ринковий збір та послуги ринку.
З огляду на викладене, а також з врахуванням Правил торгівлі
на ринках м.Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської
міськради від 17.11.2004 р. №737 (згідно з якими торгівля на
ринках без документів, підтверджуючих оплату ринкового збору і
послуг ринку, заборонена), висновки господарського суду про те, що
позивачем не доведена незаконність перешкоди для торгівлі з
прилавків у наведених вище випадках, є цілком обгрунтованими.
Що стосується посилання позивача на руйнування відповідачем
належного позивачу на праві власності стаціонарного торгівельного
прилавку у зоні обслуговування магазину "Гулівер", то
господарськими судами встановлено, що позивачем не доведено
наявність права власності на вказаний торгівельний прилавок, а
також не доведена правова підстава розміщення вказаного
торгівельного прилавку.
Стосовно позовних вимог у частині відновлення зіпсованого
даху магазину "Асорті", то господарськими судами встановлено, що
ТОВ "Азовкооперація" ніякого відношення до робіт з монтажу чи
демонтажу опори рекламної конструкції на даху будівлі позивача не
має і згоди на монтаж рекламної конструкції не давало.
Стосовно позовних вимог щодо відновлення пошкодженої стіни
магазину "Асорті" вартістю 2 106,00 грн., слід зазначити, що
господарськими судами встановлено, що позивач не надав доказів
пошкодження стіни магазину саме відповідачем.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,
відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
позивач в порушення вимог вищезазначеної норми Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не довів ті обставини,
на які він посилається в підтвердження своїх вимог.
З огляду на викладене, висновки господарських судів про
відсутність підстав для задоволення позовних вимог і у частині
стягнення вартості неотриманого позивачем прибутку від ведення
торгівлі у зв'язку з руйнуванням відповідачем торгівельного
прилавку та незаконним перешкоджанням веденню торгівлі з прилавків
є також законними та обгрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги, які фактично зводяться до
необхідності переоцінити наявні у справі докази, оцінка яких вже
була надана господарськими судами першої та апеляційної інстанцій,
не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій
про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин, встановлені господарськими судами першої
та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно
до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
перевіряє правильність
застосування норм матеріального та процесуального права при
вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо
порушення господарським судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 15.01.2007 р. у справі №16/21-63
відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам
справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
111-9,- ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_1 на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 15.01.2007 р. у справі
№16/21-63 залишити без задоволення, а постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 15.01.2007 р. у справі
№16/21-63 -без змін.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна