ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квiтня 2007 р.
№ 18/437н
Вищий господарський суд України у складi колегiї суддiв:
Ткаченко Н.Г., -головуючого
Катеринчук Л.Й. (доповiдач),
Хандурiн М.I.
розглянувши касацiйну скаргу
Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Лутугiнська
пересувна механiзована колона №3", м. Лутугiно
на рiшення
та постанову
господарського суду Луганської областi вiд 20.11.2006
Луганського апеляцiйного господарського суду вiд 11.01.2007
у справi
господарського суду
№ 18/437н
Луганської областi
за позовом
Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Лутугiнська
пересувна механiзована колона №3", м. Лутугiно
до
Луганського обласного об'єднання по агропромисловому
будiвництву "Луганськоблагробуд", м. Луганськ
про
визнання недiйсним розпорядження
третя особа, яка не заявляє самостiйних вимог на предмет
спору на сторонi вiдповiдача
Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Творець"
в судовому засiданнi взяли участь представники :
вiд позивача
не з'явились
вiд вiдповiдача
Радiонова Ю.А. (дов. №20-1/10-93 вiд 18.04.2007)
вiд третьої особи
не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Лутугiнська
пересувна механiзована колона №3", м. Лутугiне Луганської областi,
звернулося до господарського суду Луганської областi про визнання
недiйсним розпорядження №11 вiд 04 лютого 2001 року Луганського
обласного об'єднання по агропромисловому будiвництву
"Луганськоблагробуд" про створення нової будiвельної органiзацiї в
м. Лутугине; зобов'язання керiвника Лутугинської
мiжрайгосподарської пересувної механiзованої колони №3 передати до
статутного фонду створеної будiвельної органiзацiї майно на суму
долi позивача i заборгованостi на загальну суму 57 825 грн., а
також вiдновити строк для подання позовної заяви.
Рiшенням господарського суду Луганської областi вiд 20.11.06
у справi №18/437н (суддя -Яресько Б.В.) у задоволеннi позову
вiдмовлено повнiстю з покладанням на позивача витрат на
iнформацiйно -технiчне забезпечення судового процесу та сплати
державного мита.
Не погоджуючись з даним рiшенням, позивач - Товариство з
обмеженою вiдповiдальнiстю "Лутугинська пересувна механiзована
колона №3", м. Лутугiне Луганської областi, звернувся до
Луганського апеляцiйного господарського суду з апеляцiйною скаргою
вiд 04.12.06 б/н, якою просить рiшення господарського суду
Луганської областi вiд 20.11.06 у данiй справi скасувати та
направити на новий розгляд у той же суд в iншому складi.
Постановою Луганського апеляцiйного господарського суду вiд
11.01.2007 апеляцiйну скаргу товариства з обмеженою
вiдповiдальнiстю "Лутугинська пересувна механiзована колона №3"
залишено без задоволення, рiшення господарського суду Луганської
областi вiд 20.11.06 залишено без змiн.
Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся з
касацiйною скаргою до Вищого господарського суду України, в якiй
просив скасувати зазначенi судовi акти, аргументуючи порушенням
норм матерiального права, зокрема, статтi 30 Закону України "Про
власнiсть" ( 697-12 ) (697-12)
, статей 54, 56 Закону України "Про
господарськi товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, статей 71, 76 Цивiльного
кодексу ( 435-15 ) (435-15)
УРСР.
Колегiя суддiв Вищого господарського суду України,
переглянувши у касацiйному порядку рiшення суду першої iнстанцiї
та постанову суду апеляцiйної iнстанцiї, на пiдставi встановлених
фактичних обставин справи, перевiривши застосування судами
попереднiх iнстанцiй норм матерiального та процесуального права,
дiйшла висновку, про вiдсутнiсть правових пiдстав для задоволення
касацiйної скарги, виходячи з такого.
Згiдно з статтею 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарськi суди розглядають справи у спорах
про визнання недiйсними актiв державних чи iнших органiв.
Акт державного чи iншого органу -це юридична форма рiшень цих
органiв, який породжує певнi правовi наслiдки, спрямований на
регулювання тих чи iнших суспiльних вiдносин i має обов'язкiв
характер для суб'єктiв цих вiдносин.
Обов'язковою умовою визнання акта недiйсним є також порушення
у зв'язку iз його прийняттям прав та охоронюваних законом
iнтересiв позивача, а також невiдповiднiсть його вимогам чинного
законодавства.
Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення
не встановлено, у господарського суду немає правових пiдстав для
задоволення позову.
Як було встановлено судами попереднiх iнстанцiй, 04.02.01
вiдповiдачем в особi генерального директора прийнято розпорядження
№11 про створення нової будiвельної органiзацiї в м. Лутугине та
зобов'язано керiвника Лутугинської мiжрайгосподарської пересувної
механiзованої колони №3 передати до статутного фонду створеної
будiвельної органiзацiї майно на суму долi позивача i
заборгованостi перед ним вiдповiдача, тобто на загальну суму 57
825 грн. 00 коп. (а.с. 29).
Судами також встановлено, що позивач створений вiдповiдно до
рiшення загальних зборiв засновникiв -учасникiв (протокол №1 вiд
25.06.98) шляхом перетворення Лутугинської мiжрайгосподарської
пересувної механiзованої колони №3 вiдповiдно до установчого
договору (п.1.1 Статуту позивача - а.с. 13). Позивач був
зареєстрований Лутугинською районною державною адмiнiстрацiєю
рiшенням №75 вiд 23.04.98 та внесений до ЕДРПОУ 01.07.98 (а.с. 26
зворот).
Засновниками - учасниками товариства є вiдповiдач 5%
статутного фонду та трудовий колектив позивача 95% статутного
фонду (п.1.2 Статуту позивача - а.с. 13).
Згiдно пункту 5.4 Статуту та пункту 10 установчого договору
позивача Лутугiнська мiжрайгосподарська пересувна механiзована
колона №3 повинна була внести до статутного фонду позивача 483 916
грн. 00 коп., а вiдповiдач -25469 грн. 00 коп. (а.с. 17, 24).
Матерiалами справи пiдтверджується, що Статутом позивача
(пункти 8.1, 8.7) визначено збори учасникiв як вищий орган
управлiння товариством та передбачено порядок прийняття рiшень
учасниками товариства, а директора визначено, як виконавчий орган
управлiння товариством. Статут позивача не надає право його
учасникам на прийняття владно-розпорядчих рiшень щодо майна
позивача.
Отже, факт прийняття вiдповiдачем в особi генерального
директора 04.02.01 розпорядження №11 про створення нової
будiвельної органiзацiї в м. Лутугiно та зобов'язання керiвника
позивача передати до статутного фонду новоствореної органiзацiї
майно на суму 57 825 грн. не є доказом порушення прав позивача,
оскiльки установчими документами позивач не зобов'язувався до
вчинення таких дiй.
Керiвник позивача вправi був вiдмовитися вiд виконання
розпорядження керiвника iншої юридичної особи та передати його для
розгляду зборам засновникiв як вимогу про видiл частки iз
статутного фонду та вихiд iз засновникiв товариства.
Колегiя суддiв Вищого господарського суду України
погоджується з висновком судiв попереднiх iнстанцiй про те, що
оспорюваний акт не носить обов'язкового характеру для позивача i
тому не мiг будь-яким чином вплинути на його права та охоронюванi
законом iнтереси, створити будь-якi обов'язки.
При цьому колегiя суддiв зазначає, що позивачем обрано
невiрний спосiб захисту порушеного права власностi майном, яке
передано третiй юридичнiй особi на виконання оспорюваного
розпорядження.
З огляду на викладене, колегiя суддiв Вищого господарського
суду України, дiючи в межах повноважень суду касацiйної iнстанцiї
згiдно приписiв статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, погоджується з висновками судiв
попереднiх iнстанцiй та не вбачає пiдстав для скасування прийнятих
у справi судових актiв.
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.
111-5,,111-7,111-9,111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касацiйну скаргу товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю
"Лутугiнська пересувна механiзована колона №3"залишити без
задоволення.
2. Постанову Луганського апеляцiйного господарського суду
вiд 11.01.2007 та рiшення господарського суду Луганської областi
вiд 20.11.2006 залишити без змiн.
Головуючий Н. Ткаченко
Суддi Л. Катеринчук
М. Хандурiн
-