ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квiтня 2007 р.
№ 16/283-06-10431
Вищий господарський суд України у складi колегiї суддiв :
Перепiчая В.С. (головуючий),
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м. Києвi
касацiйну скаргу Вiдкритого акцiонерного товариства Нацiональної
акцiонерної страхової компанiї "ОРАНТА" в особi Одеської обласної
дирекцiї ВАТ НАСК "ОРАНТА" на постанову Одеського апеляцiйного
господарського суду вiд 30.01.2007р. та на рiшення господарського
суду Одеської областi вiд 20.11.2006р. у справi за позовом
Вiдкритого акцiонерного товариства Нацiональної акцiонерної
страхової компанiї "ОРАНТА" в особi Одеської обласної дирекцiї
ВАТ НАСК "ОРАНТА" до Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю
"Регiональне агентство оцiнки" про розiрвання угоди, виселення та
стягнення сум
Заслухавши пояснення представника позивача, перевiривши
матерiали справи, обговоривши доводи касацiйної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У жовтнi 2006р. Вiдкрите акцiонерне товариство Нацiональна
акцiонерна страхова компанiя "ОРАНТА" в особi Одеської обласної
дирекцiї ВАТ НАСК "ОРАНТА" пред'явило в господарському судi позов
до ТОВ "Регiональне агентство оцiнки" про стягнення 7127,20 грн.
орендних платежiв, 84,07 грн. iнфляцiйних та 802,97 грн. пенi, а
також про розiрвання договору та виселення.
Вказав, що мiж ним та ТОВ "Регiональне агентство оцiнки" в
осоiбi фiлiї у м. Бiлгород-Днiстровському 01.05.2004р. строком на
3 роки був укладений договiр оренди частини нежилого примiщення
площею 56,7 кв.м., що знаходиться на третьому поверсi будiвлi №74
по вул. Першотравневiй у м. Бiлгород-Днiстровському Одеської
областi.
В порушення умов договору оренди вiдповiдач не сплачував у
повному обсязi платежi за користування орендованим примiщенням,
мав за перiод квiтень 2005р. по грудень 2005р. заборгованiсть.
Посилаючись на цi обставини, просив стягнути як суму боргу в
розмiрi 7127,20 грн., так i 802,97 грн. пенi та 84,07 грн.
iнфляцiйних.
Крiм того, з мотивiв невиконання вiдповiдачем умов договору
щодо оплати орендованого примiщення i його страхування, просив
розiрвати цей договiр та виселити останнього.
Рiшенням господарського суду Одеської областi вiд
20.11.2006р. (суддя Железнова С.П.), залишеним без змiн постановою
Одеського апеляцiйного господарського суду вiд 30.01.2007р. (суддi
Таценко Н.Б. -головуючий, Мишкiна М.А., Воронюк О.Л.), у
розiрваннi договору i виселеннi з пiдстав недотримання позивачем
порядку передбаченого ст. 188 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, вiдмовлено.
В рештi позовнi вимоги задоволено у повному обсязi.
У касацiйнiй скарзi позивач просить скасувати судовi рiшення
в частинi вiдмови у розiрваннi договору i виселеннi i позов в цiй
частинi теж задовольнити, посилаючись при цьому на порушення його
прав як власника орендованого примiщення, як i на те, що ст.ст.
188, 283 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, якими при вирiшеннi цього питання
керувались суди, встановлюють фактично досудовий порядко
вирiшенння спору, що в аспектi ст. 124 Конституцiї України, ст. 13
Конвенцiї про захист прав людини i основоположних свобод
( 995_004 ) (995_004)
, не надає суду право фактичного усунення вiд захисту
порушених, невизнаних або оспорюваних прав i охоронюваних законом
iнтересiв особи, яка звернулась з позовом.
Касацiйна скарга пiдлягає частковому задоволенню з наступних
пiдстав.
Вiдповiдно до ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти
господарювання та iншi учасники господарських вiдносин повиннi
виконувати господарськi зобов'язання належним чином вiдповiдно до
закону, iнших правових актiв, а за вiдсутностi конкретних вимог
щодо виконання зобов'язання -вiдповiдно до вимог, що у певних
умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договороiв застосовуються
вiдповiднi положення Цивiльного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пiдставою позову щодо стягнення заявлених сум позивачем
покладено договiр оренди нежилого примiщення вiд 01.05.2004р.
За цим договором орендар зобов'язаний сплачувати орендну
плату та iншi платежi в повному обсязi в установленi строки, у
тому числi, комунальнi платежi (п. 3.4.9).
За приписом пункту 4.1.3 цього ж договору сторони обумовили,
що вартiсть комунальних послуг до орендної плати i експлуатацiйних
витрат не входить i сплачується орендарем вiдповiдним комунальним
пiдприємствам.
В разi, коли здiйснити оплату комунальному пiдприємству
неможливо, оплата за комунальнi послуги здiйснюється орендодавцю,
чи його пiдроздiлам, за погодженням з орендодавцем за укладеними
окремими договорами.
Суди ж не з'ясували i не розмежували з яких сум складалась
заборгованiсть по оренднiй
платi, комунальним платежам, експлуатацiйним витратам, це з одного
боку. З iншого, чи здiйснював орендар оплату комунальних послуг
вiдповiдному комунальному пiдприємству. Якщо нi, то чи укладався
сторонами щодо цих оплат окремий договiр.
Вирiшуючи питання стягнення пенi не звернули суди увагу i на
те, що за приписом ч. 6 ст. 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
нарахування
штрафних санкцiй за прострочення виконання зобов'язання, якщо iнше
не встановлено законом або договором, припиняється через 6 мiсяцiв
вiд дня, коли зобов'язання мало бути виконано, як i на дотримання
позивачем щодо стягнення пенi строкiв позовної давностi,
передбачених ст. 258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Не врахували суди i те, що ст. 783 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено вичерпний перелiк пiдстав для розiрвання договору
оренди, до яких невнесення плати за користування орендованим
примiщенням не включено.
Для таких випадкiв ст. 782 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлює
право на вiдмову вiд договору.
Вимога ж про повернення орендованого майна, право на яке
випливає зi змiсту ст.ст. 782, 785 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
позивачем не заявлялась.
Крiм того, без дослiдження i оцiнки суду залишилось i питання
дотримання сторонами, при укладаннi договору оренди, вимог ч. 2
ст. 793 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, як i те, чи мала
Бiлгород-Днiстровська фiлiя ТОВ "Регiональне агентство оцiнки"
повноваження на його укладення.
Отже, враховуючи викладене ухваленi судовi рiшення у повному
обсязi не можна визнати законними i обгрунтованими.
При новому розглядi справи суду слiд врахувати наведене,
ретельно з'ясувати дiйснi обставини справи, обгрунтованiсть вимог
позивача i заперечень вiдповiдача, i вирiшити спiр вiдповiдно до
вимог закону.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касацiйну скаргу Вiдкритого акцiонерного товариства
Нацiональної акцiонерної страхової компанiї "ОРАНТА" в особi
Одеської обласної дирекцiї ВАТ НАСК "ОРАНТА" задовольнити
частково.
Постанову Одеського апеляцiйного господарського суду вiд
30.01.2007р. та рiшення господарського суду Одеської областi вiд
20.11.2006р. скасувати i справу передати на новий розгляд до суду
першої iнстанцiї, в iншому складi суду.
Головуючий В.Перепiчай
С у д д i
I.Вовк
П.Гончарук