№ 11/357/06 (v357_600-07)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Перепічая В.С. (головуючого ) ,

Вовка I.В., Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві касаційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року

у справі за позовом

Кооперативного підприємства "Центральний ринок"

до

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

про

розірвання договору оренди

та позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до

Кооперативного підприємства "Центральний ринок"

про

спонукання до виконання зобов'язання за договором оренди,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача про розірвання договору НОМЕР_1 у зв'язку з систематичним порушенням зобов'язань за цим договором.

У червні 2006 року СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до кооперативного підприємства "Центральний ринок" про спонукання виконати зобов'язання за договором оренди НОМЕР_1 щодо дотримання строку дії та предмету за цим договором у зв'язку з порушенням його законних прав і інтересів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.08.2006 року справи за зазначеними позовами об'єднані в одне провадження.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.08.2006 року в позові СПД -фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено, а позов КП "Центральний ринок" задоволено та розірвано договір НОМЕР_1 з 03.10.2006 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.

У касаційній скарзі СПД -фізична особа ОСОБА_1 вважає, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу Кооперативне підприємство "Центральний ринок" вважає, що оскаржені судові рішення відповідають закону, і просить залишити їх без змін.

Дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір НОМЕР_1, за умовами якого Кооперативне підприємство "Центральний ринок" зобов'язалося передати в тимчасове користування торгові місця, а СПД -фізична особа ОСОБА_1 зобов'язалася вносити оплату за користування майном.

Предметом даного судового розгляду є вимоги наймодавця про розірвання договору найму у зв'язку з його систематичним порушенням наймачем і вимоги наймача про спонукання наймодавця до виконання зобов'язання за цим договором щодо дотримання строку його дії та предмету.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 651 Цивільного кодексу України (435-15) істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Проте, дійшовши висновку про розірвання договору найму на вимогу наймодавця на підставі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України (435-15) , суди попередніх інстанцій не врахували вимог зазначеної норми матеріального права, та, виходячи з них, не з'ясували істотності порушення договору наймачем і не навели в прийнятих рішеннях, в чому ж полягала ця істотність для наймодавця.

У той же час, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що підстави розірвання договору найму на вимогу наймодавця встановлено спеціальною нормою ст. 783 Цивільного кодексу України (435-15) .

Водночас, розриваючи договір, судам слід було мати на увазі правові наслідки розірвання договору, передбачені ст. 653 Цивільного кодексу України (435-15) .

Разом з тим, зазначивши про відмову в позові СПД -фізичній особі ОСОБА_1 про зобов'язання дотримання строку дії та предмету договору, суди не навели правового обгрунтування такому висновку, і не з'ясували відповідності цих заявлених вимог способам захисту цивільних прав та інтересів встановлених статтею 16 Цивільного кодексу України (435-15) .

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законним й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 03.08.2006 року скасувати, і справу № 11/357/06 (v357_600-07) передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.