ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
17.04.2007                                  Справа N 11/213пд
 
 
 
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
 
 
 
                   Удовиченка О.С. -головуючого
 
 
                   Яценко О.В. (доповідач у справі)
 
 
                   Катеринчук Л.Й.
 
 
розглянувши        Ліквідатора КСП” Новоазовський” ОСОБА_1
касаційну скаргу
 
 
на постанову у     Донецького апеляційного господарського
справі             суду від 18.01.2007р. № 11/213пд
                   господарського суду Донецької Області
 
 
за позовом до      КСП” Новоазовський” Крестьянсько
треті особи без    фермерського господарства “Азовчанка”
самостійних вимог  1)Державна податкова інспекція у
на предмет спору   Новоазовському районі м. Новоазовськ
на стороні         Донецької області 2)Новоазовська районна
позивача           державна адміністрація м. Новоазовськ
 
про   визнання недійсним договору від 29.12.2001р. та
застосування двосторонньої реституції
 
 
 
       в судове засідання представники сторін не з'явились
 
 
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
 
 
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.11.2006р.
(суддя  Чернота  Л.Ф.) у справі № 11/213пд у  задоволені  позову
КСП”  Новоазовський”  до Крестьянсько фермерського  господарства
“Азовчанка” про визнання недійсним договору від 29.12.2001р.  та
застосування двосторонньої реституції відмовлено.
 
Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області
від  21.11.2006р. у справі № 11/213пд КСП” Новоазовський” подало
апеляційну скаргу в якій просило його скасувати.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
18.01.2007р.  у  справі  № 11/213пд (судді:  Мирошниченко  С.В.;
Колядко  Т.М.;  Скакун  О.А.)  апеляційну  скаргу  залишено  без
задоволення,  а  рішення господарського суду Луганської  області
від   21.11.2006р.  у  справі  №  11/213пд  залишено  без  змін.
Скасовано заходи щодо забезпення позову, застосовані ухвалою від
10.01.2007р.  у вигляді заборони відповідачу вчиняти  певні  дії
щодо відчуження майна.
 
Не  погоджуючись  з  вищезазначеною постановою  ліквідатор  КСП”
Новоазовський” ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, в  якій  просить
скасувати постанову Донецького апеляційного господарського  суду
від  18.01.2007р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм
процесуального права.
 
Судова   колегія,   заслухавши  доповідь  судді   Яценко   О.В.,
розглянувши   наявні   матеріали  справи,   обговоривши   доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального
права  дійшла  висновку, про відсутність  правових  підстав  для
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
 
Як  встановлено  судами попередніх інстанцій,  29.12.2001р.  КСП
“Новоазовський”   та   КФГ  “Азовчанка”  уклали   договір   б/н,
відповідно до якого позивач передав відповідачу: адміністративну
будівлю,  будівлю  їдальні  з  обладнанням,  меблі,  всього   на
загальну суму 168.639 грн. 46 коп. (п. 1.2.). Відповідно  до  п.
2.3.    після    передачі   об'єкту   КФГ    “Азовчанка”    стає
op`bnm`qrsomhjnl боргових зобов'язань на суму  168.639  грн.  46
коп.
 
Суд   попередньої  інстанції  правомірно  врахував,  що  спірний
договір  є  договором купівлі-продажу, оскільки за його  умовами
продавець   -   КСП  “Новоазовський”  передає  покупцю   -   КФГ
“Азовчанка”  визначене  майно  по  визначеній  ціні.  При  цьому
сторони  фактично  не  визначили  порядок  розрахунків  -   вони
встановили  що  відповідач  має  боргові  зобов'язання,  але  не
вказано, кому саме повинні перераховуватися грошові суми.
 
Стаття  224  ЦК  УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         (яка діяла  на  час  укладення
договору)   встановлювала,   що  за  договором   купівлі-продажу
продавець  зобов'язується передати майно покупцеві,  а  останній
зобов'язаний  прийняти  майно  та сплатити  за  нього  визначену
грошову суму. Спірний договір відповідає цим вимогам і він не  є
договором переводу боргу.
 
Судами  правомірно  враховано,  що  в  зобов'язанні  замінюється
боржник, угода про це укладається між старим та новим боржником.
При  переводі боргу зобов'язання, із якого виник борг, в  своєму
змісті  залишаються  незмінними. Новий боржник  вправі  висувати
проти  вимог  кредитору  усі  заперечення,  які  ґрунтуються  на
відношеннях останнього із первісним боржником.
 
Тобто,  в  угоді про перевод боргу повинно бути вказано  з  яких
саме  відношень  та з ким саме виник борг, який  передається.  У
спірному  договорі  відсутні  ознаки,  які  притаманні  договору
переводу боргу - не вказано з чого саме виник борг та перед  ким
винен відповідач.
 
Апеляційний суд дійшов до вірного висновку, що спірний договір є
договором  купівлі-продажу та викладені позивачем  обставини  не
можуть бути підставою для визнання його недійсним.
 
Крім   того,  позивачем  пропущений  строк  позовної   давності,
встановлений ст. 71 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         УРСР. Строк закінчився
29.12.2004р., а з позовом позивач звернувся до суду 22.06.2006р.
(а.с.2). Позивач наполягає на тому, що строк позовної давності з
моменту  винесення  ухвали  господарським  судом  про  порушення
справи  про  банкрутство позивача, так як до цього  підприємство
було без органів керування.
 
02.08.2005р.  господарським  судом  Донецької  області  порушена
справа про банкрутство КСП “Новоазовський”, проте як встановлено
судами  попередніх  інстанцій, позивач  не  надав  доказів,  які
підтверджують,  з якого періоду зникли керівні органи  позивача,
крім  того  позивач ніяким чином не спростував ту обставину,  що
договір від 29.12.2001р. підписаний головою КСП “Новоазовський”.
 
Отже,  суди прийшли до обґрунтованого висновку, що про існування
договору  позивачу  стало  відомо з 29.12.2001р.,  а  ні  з  дня
винесення ухвали про порушення справи про банкрутство.
 
Таким   чином,  суди  попередніх  інстанції  у  повному   обсязі
з'ясували   матеріали   справи  та   вірно   застосували   чинне
законодавство.
 
За  таких  обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
qsds  України  дійшла  до  висновку,  що  Донецьким  апеляційним
господарським  судом  вірно застосовані норми  матеріального  та
процесуального  права,  у зв'язку з чим підстав  для  скасування
постанови  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від
18.01.2007р. не вбачається.
 
Зважаючи  на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5,  111-7,
111-9-111-11   Господарського  процесуального  кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
 
 
П О С Т А Н О В И В:
 
 
1.Касаційну  скаргу Ліквідатора КСП” Новоазовський”  ОСОБА_1  на
постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від
18.01.2007р. у справі № 11/213пд залишити без задоволення.
 
2.Постанову  Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
18.01.2007р. у справі № 11/213пд залишити без змін.