ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.2007 Справа N 2-26/2657-2006 (2-8/3141-2005,
2-8/10480-04)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.В., -головуючого
Панової І.Ю.,
Хандуріна М.І.
Розглянувши ЗАТ “Арзамаський приладобудівний завод”,
касаційну скаргу ТОВ “Промхолдинг”, ЗАТ"Пента”,ЗАТ
“Канон”,ЗАТ “Аспект"
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.12.2006
у справі N 2-26/2657-2006 господарського суду
Автономної Республіки Крим
за заявою ЗАТ “Канон"
До Санаторія “Гірське сонце” Міністерства
охорони здоров'я України
Про визнання банкрутом ОСОБА_1
за участю представників сторін:
розпорядник майна - ОСОБА_1
від СП “Дзельква” - Артеменко В.Г.
від боржника - Ракітіна Л.Д.
від ЗАТ “Канон”, ТОВ “Промхолдинг” -Гончаров Ю.О.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
05.10.2006 у справі N 2-26/2657-2006 за
результатами попереднього засідання, на підставі ст.ст.14-16
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
визнані грошові вимоги
кредиторів до боржника, у тому числі грошові вимоги ВАТ
“Арзамаський приладобудівний завод” в розмірі 1295714,91 грн. до
четвертої черги задоволення вимог кредиторів, затверджено реєстр
вимог кредиторів Санаторію “Гірське сонце”, вимоги конкурсних
кредиторів, які заявлені після закінчення строку встановленого
для їх подання або не заявлені взагалі , господарський суд
ухвалив визнати такими, що не підлягають розгляду та вважаються
погашеними.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 12 грудня 2006 у справі N 2-26/2657-2006 ( Колегія суддів :
Заплава Л.М., Видашенко Т.С., Латинін О.А.) апеляційні скарги
Санаторія “Гірське сонце” та Науково-виробничого підприємства
“Югремхолод” задоволено частково. У задоволенні апеляційних
скарг ТОВ “Промхолдинг”, АТЗТ “Пента”, АТЗТ “Аспект”, АТЗТ
“Канон” відмовлено. Ухвалу господарського суду Автономної
Республіки Крим від 5 жовтня 2006 у справі N 2-26/2657-2006
змінено, виключено з резолютивної частини підпункт 8, пункту 1А
в частині визнання грошових вимог ВАТ “Арзамаський
приладобудівний завод” у розмірі 1295714,91 грн., у задоволенні
грошових вимог ВАТ “Арзамаський приладобудівний завод” до
боржника відмовлено. У решті - ухвалу залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ЗАТ
“Арзамаський приладобудівний завод”, ТОВ “Промхолдинг”, ЗАТ
“Пента”, ЗАТ “Канон”, ЗАТ” Аспект” звернулися до Вищого
господарського суду України з касаційними скаргами, згідно яких
ЗАТ “Пента” просило постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.12.2006 у справі N 2-26/2657-2006
змінити, визнати грошові вимоги АТЗТ “Пента” у розмірі 25000,00
грн. і включити грошові вимоги АТЗТ “Пента” до реєстру вимог
кредиторів боржника, посилаючись на порушення норм матеріального
та процесуального права.
ТОВ “Промхолдинг” просило також постанову суду апеляційної
інстанції змінити , визнати грошові вимоги ТОВ “Промхолдинг” до
боржника у сумі 3101272,35 грн. та включити вказані вимоги до
реєстру вимог кредиторів санаторію “Гірське сонце” , посилаючись
на порушення з боку суду апеляційної інстанції норм Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
АТЗТ “Канон” просило ухвалу господарського суду та постанову
суду апеляційної інстанції змінити, визнати грошові вимоги АТЗТ
"Канон” до боржника у сумі 5745505,21 грн. і включити грошові
вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів санаторію “Гірське
сонце”, посилаючись на порушення з боку судів попередніх
інстанцій норм ст.ст.4-7,43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
АТЗТ “Аспект” просило постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.12.2006 змінити, визнати грошові
вимоги АТЗТ “Аспект” в розмірі 692340,52 грн. і включити грошові
вимоги АТЗТ “Аспект” до реєстру вимог кредиторів боржника,
посилаючись на порушення з боку судів попередніх інстанцій норм
ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
а також ст.ст.4-7,43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
АТЗТ “Арзамаський приладобудівний завод” просив постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.12.2006 скасувати, ухвалу господарського суду АРК від
05.10.2006 залишити без змін, посилаючись на невірне
застосування судом апеляційної інстанції норм ст.53 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши
в касаційному порядку ухвалу господарського суду та постанову
суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних
обставин справи, перевіривши застосування судом першої та
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права
вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають , виходячи
з наступного:
- судом першої інстанції встановлено, що 16.07.2004 порушено
провадження у справі про банкрутство Санаторію “Гірське сонце”
за заявою АТЗТ “Канон”, оголошення про порушення справи
опубліковано в газеті “Голос України “N 98 від 31.05.2005.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником та
розпорядником майна не визнані грошові вимоги та не включені до
реєстру вимог кредиторів до боржника -Санаторію “Гірське сонце”,
у тому числі, вимоги: АТЗТ “Аспект” у розмірі 692340 які
обґрунтовані договором про надання юридичних послуг N 007-я від
05.01.2002, актом виконаних робіт від 01.10.2003 на суму 459500
грн. та актом виконаних робіт від 17.05.2004 на суму 136075,
крім того була нарахована пеня за несвоєчасне виконання
зобов'язань зі сплати грошових зобов'язань за договором у
розмірі 96765,52 грн., АТЗТ “Пента” вимоги у розмірі 25000 грн.
обґрунтовані договором позики від 24.10.2003, N 01/10, ТОВ
“Промхолдинг”, грошові вимоги у розмірі 3101272,35 грн. за
договором оренди від 05.12.2002 N 256/22 , актами
приймання-передачі послуг з оренди за період з грудня 2002 по
грудень 2003 на суму 2585388 грн. за період із 20.01.2003 по
05.02.2004, нарахована пеня у розмірі 515884,25 грн., АТЗТ
“Канон” у розмірі 5747505,21 грн. за договором N 08-09 від
29.04.98 у тому числі пеня у розмірі 956901,21 грн. за актом
звірки взаємних розрахунків від 01.02.2002 та договору застави
від 05.02.2002.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
05.10.2006, встановлено, що 18.07.2005 до господарського суду АР
Крим надійшла заява від кредитора ВАТ “Арзамаський
приладобудівний завод” про: визнання грошових вимог до боржника
у сумі 1295714,91 грн., а також про відновлення пропущеного
строку для звернення із конкурсними вимогами. На підставі ст.53
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
ВАТ “Арзамаський приладобудівний завод”
господарським судом було відновлено пропущений строк для
звернення з грошовими вимогами до боржника.
Оскаржувана ухвала по переднього засідання в цієї частині
мотивована тим, що грошові вимоги кредитора є безспірними у
розумінні ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постанова суду апеляційної інстанції в цієї частині мотивована
тим, що господарський суд, з порушенням частини 2, ст.14 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
поновив ВАТ “Арзамаський
приладобудівний завод” строк для звернення з грошовими вимогами
до боржника у розмірі 1295714 грн., в зв'язку з тим, що
зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає, грошові
вимоги заявлені після закінчення даного строку вважаються
погашеними.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
виходячи з вимог ч.2, ст. 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, суд апеляційної
інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні грошових вимог ВАТ
“Арзамаський приладобудівний завод” до боржника, в зв'язку з
пропуском останнім граничного строку, який поновленню, в силу
вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
не підлягає.
Відповідно до вимог ч.1, ст.14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня
порушення провадження у справі про банкрутство, протягом
тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому
органі оголошення про порушення провадження у справі про
банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові
заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
Ухвала господарського суду та постанова суду апеляційної
інстанції в частині розгляду грошових вимог АТЗТ “Аспект”
мотивовані тим, що відповідно до договору N 007-я від 05.01.2002
про надання юридичних послуг сплата за договором встановлюється
у відсотковому співвідношенні щодо сум, за якими були прийняті
рішення суду на користь санаторію “Гірське сонце”, такі рішення
про стягнення грошових сум на підставі вищевказаного у
матеріалах справи відсутні.
Крім того, відповідно до вимог ч.6, ст.232 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
нарахування штрафних санкцій за
прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено
законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,
коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що до складу грошових вимог, в даному
випадку може бути включена сума пені, яка підлягає розрахунку ,
відповідно до вимог вказаної норми за період, який дорівнює 6
місяцям.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо
невизнання боржником та розпорядником майна грошових вимог АТЗТ
“Аспект” в зв'язку з відсутністю доказів наявності у Санаторію
“Гірське сонце” грошових зобов'язань перед АТЗТ “Аспект”.
Судові акти попередніх інстанцій в частині розгляду грошових
вимог АТЗТ “Пента” мотивовані тим, що доказів наявності
заборгованості станом на 24.03.2005 за “договором ссуды” від
24.10.2003 N 01/10 суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог ст.33 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ч.1 ст.14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
в матеріалах заяви відсутні розрахункові документи з
відміткою банку про розрахунково-касове обслуговування, які
підтверджують факт виконання” кредитором” зобов'язань за
договором N 01/10 та надання АТЗТ “Пента” позики боржнику у
справі на суму 25000 грн.
На підставі викладеного, Колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що суди попередніх інстанцій в цієї частині
вірно дійшли висновку щодо правомірності невизнання боржником та
розпорядником майна грошових вимог АТЗТ” Пента” у розмірі 25000
грн. за договором позики, у зв'язку з відсутністю належних
доказів наявності заборгованості.
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від
12 грудня 2006 в частині розгляду грошових вимог ТОВ
“Промхолдинг” та АТЗТ “Канон” мотивована тим що вимоги
кредиторів в порушення вимог ст.1 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, заявлені на підставі договорів, які
оскаржуються в судовому порядку.
Відповідно до вимог ст.1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
грошове зобов'язання
-зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму
відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах,
передбачених цивільним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги АТЗТ “Канон”
обґрунтовані наявністю між останнім та боржником договору N
08-98 від 29.04.1998 про здійснення капітальних ремонтних та
будівельних робіт, реконструкції майна боржника а також їх
фінансування. В порушення вимог ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
п.1 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
АТЗТ “Канон”
не подано доказів фактичного здійснення будівельних робіт, які є
предметом грошових вимог АТЗТ “Канон” , відповідно до вимог ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
та спеціального законодавства, яке регулює
будівельний підряд, відсутні первинні облікові документи у
будівництві типової форми , які підтверджують факт приймання та
виконання будівельних робіт саме на суму грошових вимог,
відповідно до вимог Наказу Держкомстату та Державного комітету
України з будівництва та архітектури “Про затвердження типових
форм первинних документів з обліку в будівництві” від 21.06.2002
N 237/5.
На підставі викладеного Колегія судів Вищого господарського суду
України вважає, що суди попередніх інстанцій правомірно дійшли
висновку щодо відсутності правових підстав для визнання грошових
вимог АТЗТ “Канон”.
Постанова суду апеляційної інстанції в частині розгляду грошових
вимог ТОВ “Промхолдинг” мотивована тим, що в порушення вимог
ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
грошові вимоги
останнього заявлені на підставі договору оренди N 256/22 від
05.12.2002, укладеного між ТОВ “Промхолдинг” та санаторієм
“Гірське сонце”, який оскаржується в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог ст.33 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ч.1 ст.14 Закону, ТОВ “Промхолдинг не
надано суду доказів наявності грошових зобов'язань боржника, а
саме - належних доказів фактичної передачі майна в оренду
боржнику за договором N 256/22 від 05.12.2002
Виходячи з викладеного, Колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що правові підстави для скасування
постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ЗАТ “Арзамаський приладобудівний завод” ТОВ
“Промхолдинг”, ЗАТ “Пента”, ЗАТ “Канон”, ЗАТ “Аспект” залишити
без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
12.12.2006 у справі N 2-26/2657-2006 залишити без змін.