ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 
     12 квітня 2007 р. 
 
     № В39/7494-06 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді:
 
     Добролюбової Т.В.
 
     суддів
 
     Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
 
     розглянувши  матеріали касаційної скарги
 
     Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
      
     на постанову
 
     Дніпропетровського  апеляційного  господарського   суду   від
24.01.07
 
     у справі
 
     № В39/7494-06
 
     за позовом
 
     Прокурора міста Кривого Рогу  в  інтересах  держави  в  особі
Управління комунальної  власності  міста   виконкому  Криворізької
міської ради
 
     до  третя особа
 
     Суб'єкта підприємницької діяльності -  фізичної  особиОСОБА_1 
Управління     житлово-комунального     господарства     виконкому
Криворізької міської ради
 
     про
 
     витребування майна, що безпідставно використовується
 
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     від позивача: Гожій В.Д.- за дов. №4991
     від третьої особи: ОСОБА_2 - за дов. НОМЕР_1
     Від відповідача  і  прокуратури  представники  не  з'явилися,
повідомлені належно про час та місце розгляду касаційної скарги.
     Прокурором міста Кривий Ріг у листопаді 2006  року  заявлений
позов в інтересах держави в особі Управління комунальної власності
міста  виконкому Криворізької міської ради про виселення  Суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особиОСОБА_1
     Доповідач: Добролюбова Т.В.
     з  нежитлового  приміщення,  яке  знаходиться   за   адресою:
АДРЕСА_1 та зобов'язання його у  п'ятиденний  термін  передати  це
приміщення Управлінню житлово-комунального господарства  виконкому
Криворізької міської ради за актом приймання-передачі.
     Ухвалою господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
02.11.2006,   прийнятою  суддею  Ліпинським  О.В.,  відмовлено   у
прийнятті позовної заяви, з підстав передбачених пунктом 1  статті
62  Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
оскільки спір не підлягає розгляду в господарських судах  України.
Вмотивовуючи ухвалу суд зазначав про те, що позов фактично  подано
прокурором  в інтересах  Управління  комунальної  власності  міста 
виконкому  Криворізької  міської   ради,   яке   не   є   органом,
уповноваженим державою здійснювати відповідні  функції  у  спірних
відносинах.
     Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд  у  складі
колегії суддів: Лисенко О.М.  - головуючого,  Головка  В.Г.,  Чохи
Л.В. постановою від  24.01.2007,  перевірену  ухвалу  суду  першої
інстанції скасував. Матеріали справи направив   до  господарського
суду  Дніпропетровської   області   для   розгляду.   Вмотивовуючи
постанову суд зазначав, що Управління комунальної власності міста 
виконкому Криворізької міської ради  в даному  випадку  є  органом
уповноваженим державою здійснювати відповідні  функції  у  спірних
відносинах. При цьому, суд посилався  на  приписи  статей  6,7,13,
121,143  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  статтю  33  Закону
України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
         та  рішення  Конституційного
суду України від 08.03.99 №3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
        . 
     Суб'єкт підприємницької діяльності -  фізична  особа  ОСОБА_1
звернувся до  Вищого  господарського  суду  України  з  касаційною
скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, як  ухвалену
з  порушенням  приписів  матеріального  та  процесуального  права.
Обгрунтовуючи   касаційну   скаргу,    скаржник    зазначає    про
невідповідність   прийнятої   постанови   приписам   статті    118
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , статті 29 Закону України  "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
        , статті 33  Закону
України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
         та статей 29, 69  Бюджетного
кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
        . Разом з цим, скаржник  звертає  увагу
на рішення Конституційного Суду  України  від  08.04.1999  року  у
справі №3-рп/99   ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
        .
     Відзиви на касаційну скаргу від Прокурора міста  Кривий  Ріг,
 Управління комунальної власності  міста   виконкому  Криворізької
міської  ради  та  Управління  житлово-комунального   господарства
виконкому Криворізької міської ради судом  не отримані.
     Вищий  господарський   суд   України,   заслухавши   доповідь 
судді   Добролюбової  Т.В.,  пояснення  представників  позивача  і
третьої особи, перевіривши  матеріали справи та касаційної скарги,
правильність застосування  апеляційним  судом   приписів   чинного
законодавства,  відзначає  наступне.
     Як  з'ясовано  судами  першої  і  апеляційної  інстанцій   та
підтверджено  матеріалами  справи,  прокурором  міста  Кривий  Ріг
заявлений позов в інтересах держави в особі Управління комунальної
власності міста  виконкому Криворізької міської ради про виселення
Суб'єкта підприємницької діяльності  -  фізичної  особиОСОБА_1  із
нежитлового приміщення  з  зобов'язанням  передати  це  приміщення
Управлінню     житлово-комунального     господарства     виконкому
Криворізької міської  ради.  Господарський  суд  Дніпропетровської
області ухвалою  від 02.11.2006  на підставі  пункту 1  статті  62
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         відмовив
у  прийнятті  позовної  заяви,  оскільки  Управління   комунальної
власності міста  виконкому Криворізької міської ради не є органом,
уповноваженим державою здійснювати відповідні  функції  у  спірних
відносинах.  Скасовуючи  дану  ухвалу  апеляційний   суд    дійшов
правильного висновку про помилковість такої відмови. Відповідно до
частини 2 статті  19  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          органи
державної влади і органи  місцевого  самоврядування,  їх  посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб,  що  передбачені  Конституцією,   законами   України.   Як 
зазначається  в  пункті   2   статті   121   Конституції   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          на  прокуратуру  України,  як  на  єдину  систему,
покладається представництво інтересів громадянина  або  держави  в
суді у випадках, визначених законом.  Статтею  36  Закону  України
"Про  прокуратуру"  ( 1789-12 ) (1789-12)
          передбачено,  що   представництво
прокуратурою інтересів громадянина або держави в  суді  полягає  у
здійсненні прокурорами від імені держави  процесуальних  та  інших
дій, спрямованих  на  захист  у  суді  інтересів  громадянина  або
держави  у  випадках,  передбачених   законом.   Однією   з   форм
представництва є звернення до суду з позовами про  захист  прав  і
свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних  осіб,
коли порушуються інтереси держави. Підставою представництва у суді
інтересів  держави  є  наявність  порушень  або  загрози  порушень
економічних, політичних та  інших  державних  інтересів  внаслідок
протиправних дій чи бездіяльності фізичних або юридичних осіб,  що
вчиняються у відносинах між ними або з державою. Згідно з частиною
1  статті  2   Господарського   процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  в  якій  визначено  підстави   порушення   справ   у
господарському суді, до таких підстав  відносяться  позовні  заяви
прокурорів та їх заступників, які  звертаються  до  господарського
суду в інтересах держави. Відповідно до положень  частини  3  цієї
статті  прокурор,  який  звертається  до  господарського  суду   в
інтересах держави, в позовній заяві самостійно  визначає,  в  чому
полягає порушення інтересів держави, та  обгрунтовує  необхідність
їх  захисту,  а  також  вказує   орган,   уповноважений   державою
здійснювати  відповідні  функції  у  спірних   відносинах.   Даючи
офіційне   тлумачення    положень    статті    2    Господарського
процесуального кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Конституційний  Суд
України у рішенні від  8  квітня  1999  року  у  справі  №  1-1/99
зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій
прокурор обгрунтовує  порушення  чи  загрозу  порушення  інтересів
держави,  зазначає  орган,  уповноважений   державою   здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах, під  яким  відповідно  до
статей 6, 7 та 143  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          потрібно
розуміти орган державної влади чи орган місцевого  самоврядування,
якому законом надано повноваження органу виконавчої  влади.  Отже,
згідно зазначених норм та статей 6, 7, 13, 143 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
           органом,   уповноваженим   державою   здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах, виступає орган  місцевого
самоврядування,  якому,  згідно  Закону  України  "Про  місце   ве
самоврядування в Україні" надано  повноваження  органу  виконавчої
влади.  Відповідно  до  пункту  2.1   Положення   про   управління
комунальної власності  міста  виконкому  міськради  його  основним
завданням є ефективне здійснення переданих міськрадою  повноважень
щодо  управління,  користування   та   розпорядження   комунальною
власністю міста,  приватизації,  відчуження,  передачі  в  орендне
користування комунального  майна  і  реалізації  ухвалених  з  цих
питань рішень міськради.  Iз змісту позовної заяви вбачається,  що
структурним підрозділом виконавчого комітету у складі Криворізької
міської   ради   Управлінням   житлово-комунального   господарства
виконкому Криворізької міської ради здавалось в оренду відповідачу
нежитлове приміщення,  яке  останній  не  повернув.  Обгрунтовуючи
вимоги Прокурор міста Кривий Ріг зазначив, що ухилення відповідача
від передачі орендованого нежитлового приміщення порушує  інтереси
балансоутримувача,   а   саме,   Управління   житлово-комунального
господарства  виконкому  Криворізької  міської  ради  та  інтереси
держави у вигляді неодержання місцевим  бюджетом  доходу,  частина
якого має надходити до Державного бюджету України.
     Таким чином,  зважаючи,  що  Управління  житлово-комунального
господарства  виконкому  Криворізької  міської  ради  входить   до
системи виконавчого органу міської ради, яка є  органом  місцевого
самоврядування, а прокурором у позовній  заяві  визначено  в  чому
полягає порушення інтересів держави та  обгрунтовано  необхідність
їх  захисту,  колегія  суддів  визнає,  що  постанова  апеляційної
інстанції відповідає  вимогам  чинного  законодавства  України,  а
доводи  касаційної  скарги  визнаються  непереконливими,  оскільки
спростовуються матеріалами справи.
     На  підставі  викладеного  та   керуючись   статтями   111-5,
111-7,111-9, 111-11  Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
     Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 24.01.07 у справі №В39/7494-06 залишити без змін.
     Касаційну       скаргу        Суб'єкта        підприємницької
діяльності -фізичної особиОСОБА_1 залишити без задоволення.
     Головуючий  Т. Добролюбова
     Судді  Т.Гоголь
     Л.Продаєвич