ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 р.
№ 48/300
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Шевчук С.Р.
Владимиренко С.В.
Кота О.В.
розглянувши касаційну скаргу і додані до неї документи
Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
на постанову
Київського апеляційного
у справі
господарського суду
від 22.11.2006 р.
господарського суду
№ 48/300
міста Києва
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю 2 "Діамед"
до
третя особа
про
Поліклініки Шевченківського району м. Києва
Санітарно-епідеміологічна станція Шевченківського району в м.
Києві
усунення перешкод у користуванні майном
В судовому засіданні взяли участь представники:
- скаржника (позивача): Шмаюн К.М. (генеральний директор)
- відповідача: Горбунова О.В. (головний лікар), Кашик Л.Р.
(дор. № 52/а від 06.02.2007 р.),
- прокурора відділу Генеральної прокуратури України -Прасов
О.О.(посв. № 112)
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" звернулося
до господарського суду м. Києва з позовом до Поліклініки №2
Шевченківського району міста Києва про усунення перешкод в
користуванні майном, а саме орендованим приміщенням площею 12,4
кв.м. за договором від 01.06.1997р., укладеним між Поліклінікою №2
(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю
"Діамед" (орендар).
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2006 року
(суддя Сулім В.В.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю
"Діамед" задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Поліклініку №2
Шевченківського району усунути перешкоди для Товариства з
обмеженою відповідальністю "Діамед" в користуванні орендованим за
договором від 01.06.1997 року приміщенням загальною площею 12,4
кв.м., що знаходиться на першому поверсі поліклініки №2
Шевченківського району шляхом передачі зазначеного приміщення
орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Діамед".
Рішення мотивовано тим, що спірний договір від 01.06.1997р. не
припиняв свою дію та є чинним, таким чином відповідач, примусово
перекривши позивачу доступ до орендованого приміщення, перевищив
свої повноваження та порушив свої зобов'язання за договором оренди
від 01.06.1997р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
22.11.2006 року (колегія суддів у складі головуючого судді Кондес
Л.О., суддів Куровського С.В. та Михальської Ю.Б.) рішення
господарського суду м. Києва від 03.08.2006 року скасовано, у
задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю
"Діамед" відмовлено.
Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено факту
примусового перекриття відповідачем доступу до орендованого
приміщення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед",
оскільки діяльність ТОВ "Діамед" була заборонена постановою № 194
Головного державного санітарного лікаря Шевченківського району від
21.08.2004р. Також колегія апеляційного суду дійшла висновку, що
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамед" не є орендарем,
який належним чином виконує умови договору оренди, підстави для
застосування ст. 17 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
відсутні, відповідно спірний
договір не може вважатися таким, що був продовженим до
теперішнього часу.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" у своїй
касаційній скарзі та уточненнях до неї від 05.04.2007 р., просить
постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.11.2006 р. скасувати, а рішення місцевого господарського суду
залишити без змін.
Скаржник вважає, що постанова від 22.11.2006 року прийнята з
порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема,
ст. ст. 27, 34, 35, 43, ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст. ст. 526,
651, 770 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 10 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач - поліклініка №2
Шевченківського району міста Києва просить залишити постанову
Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року у
справі 48/300 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення,
погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції про
необгрунтованість позовних вимог та посилаючись на те, що позивач
не навів переконливих доводів, які б спростували висновки суду
апеляційної інстанції та не зазначив, в чому полягає порушення
господарським судом попередньої інстанції норм права.
Від третьої особи надійшла заява, в якій вона просить суд
розглядати справу без подальшої участі представника третьої особи.
За розпорядженням Голови Вищого господарського суду України
Демченка С.Ф. від 16.02.2007 р. у справі № 48/300 призначено
наступну колегію суддів: Шевчук С.Р.- головуючий (доповідач),
Владимиренко С.В., Мележик Н.I.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України
Демченка С.Ф. від 13.03.2007 р. у справі № 48/300 змінено колегію
суддів: Шевчук С.Р.-головуючий (доповідач), Владимиренко С.В.,
Михайлюка М.В.
За розпорядженням Голови Вищого господарського суду України
Демченка С.Ф. від 04.04.2007 р. у справі № 48/300 змінено колегію
суддів: Шевчук С.Р.-головуючий (доповідач), Владимиренко С.В.,
Кота О.В.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи
і проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення
присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав
для її задоволення на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між
Територіально-медичним об'єднанням (ТМО) Шевченківського району,
яке є правонаступником Поліклініки №2 Шевченківського району м.
Києва (орендодавець), та ТОВ "Діамед" (орендар) 01.06.1997 року
було укладено договір оренди нежилого приміщення площею 12,4 кв.
м., погоджений комісією по оренді майна Головного управління
охорони здоров'я населення міста Києва та Київською міською
державною адміністрацією та зареєстрований в книзі записів
договорів оренди майна Головного управління охорони здоров'я
населення міста Києва 23.10.1997р. за №426/8 (далі - Договір 1).
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, між
поліклінікою №2 Шевченківського району та ТОВ "Діамед"
01.01.2001р. у відповідності до рішення Київради від 27.04.2001р.
№ 295/1272 ( ra0295023-01 ) (ra0295023-01)
, було укладено договір оренди
нежилого приміщення площею 25,0 кв. м., який зареєстрований в
книзі записів договорів оренди майна Головного управління охорони
здоров'я населення м. Києва 13.03.2002р. за№ 835/8 (далі - Договір
2).
Колегія суддів Вищого господарського суду України не
погоджується з висновком апеляційного суду про те, що Договір 2 є
переукладеним у зв'язку з реорганізацією орендодавця Договором №1.
Відповідно до ст. 770 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та частини 4 ст. 10
Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
у разі зміни власника речі, переданої в найм, до
нового власника переходять права та обов'язки наймодавця,
реорганізація орендодавця не є підставою для зміни чи розірвання
договору оренди. Пункт 11.1 спірного Договору №1 містить положення
про те, що реорганізація учасників договору не є підставою для
перегляду умов даного договору. Договір №2 не містить посилань на
те, що його переукладено у зв'язку з реорганізацією орендодавця.
Враховуючи вищезазначені норми закону, а також те, що предметом
Договорів №1 та №2 є різні приміщення, Договір №2 не є
переукладеним Договором №1 і не стосується предмету розгляду
справи № 48/300.
Господарським судом міста Києва рішенням від 23.11.2004р.,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 29.03.2005 року у справі № 30/255
прийнято відмову Поліклініки №2
Шевченківського району від позову до ТОВ "Діамед" про розірвання
договору оренди майна від 01.07.1997р. та виселення. Таким чином
суд погоджується з тим, що місцевий господарський суд вірно
застосував ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 17 Закону України
"Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та на
підставі пункту 12 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/237 від 25.05.2000 "Про
деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
дійшов
обгрунтованого висновку, що на сьогоднішній день спірний договір
оренди від 01.06.1997р. не припиняв свою дію і є чинним.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не
погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно
неналежної оцінки місцевим господарським судом відносин позивача з
СЕС Шевченківського району та зокрема Постанови про застосування
адміністративно-запобіжних заходів від 21.08.2004р. № 194, якою
головним державним санітарним лікарем Шевченківського району
зафіксовано порушення з боку орендаря Закону України "Про
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"
( 4004-12 ) (4004-12)
та Закону України "Про захист населення від
інфекційних хвороб" ( 1645-14 ) (1645-14)
.
Правовідносини сторін у справі засновані на укладеному між
ними 01.06.1997р. господарському договорі оренди нежилого
приміщення та регулюються Законом України "Про оренду державного
та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, який є спеціальним законом з
питань оренди комунального майна, Цивільним та Господарським
кодексами України ( 436-15 ) (436-15)
. Місцевий господарський суд вірно
встановив, що орендодавець примусово перекрив доступ орендарю до
орендованого приміщення, про що в односторонньому порядку склав
відповідний акт 06.10.2004р. №346 (том перший аркуш справи 37), та
в наступному в односторонньому порядку вилучив з орендованого
приміщення майно орендаря, про що склав акт про вилучення
матеріальних цінностей з кімнати ТОВ "Діамед" від 29.07.2005р..
Таким чином місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого
висновку про порушення поліклінікою №2 приписів ст.526 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, та своїх зобов'язань за
укладеним договором від 01.06.1997р.
Апеляційний суд не надав належної правової оцінки характеру
правовідносин відповідача та третьої особи. Відповідно до ст. З
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005р. №
3.2.-2005 відносини, у яких хоча б однією із сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа, або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства є публічно-правовими.
Правовідносини ТОВ "Діамед" з третьою особою - СЕС Шевченківського
району, на яку ст.ст. 31, 33, 39 Закону України "Про забезпечення
санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ) (4004-12)
покладено здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, носять
публічно-правовий характер, вирішуються відповідно до
адміністративного законодавства і не стосуються господарських
відносин позивача та відповідача з приводу укладеного між ними
договору оренди. У третьої особи відсутні повноваження для
встановлення факту порушення орендарем умов договору оренди,
зокрема в частині мети оренди, використання майна, як помилково
стверджує апеляційний суд . Крім того, частина третя ст. 42 Закону України "Про
забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"
( 4004-12 ) (4004-12)
не передбачає участь орендодавця -
лікувально-профілактичного закладу - у виконанні заходів щодо
припинення порушень санітарного законодавства з боку орендаря.
Крім того, апеляційна інстанція не вправі на стадії
апеляційного провадження залучати до участі у справі третіх осіб,
оскільки згідно вимог частини 1 статті 27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
таке залучення допускається до прийняття рішення судом першої
інстанції.
За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції є
такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, пункту 12 Роз'яснення ВАСУ N
02-5/237 від 25.05.2000 "Про деякі питання практики застосування
Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
належне виконання орендарем договору оренди
презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше. Таким чином
обов'язок доведення неналежного виконання орендарем договору
оренди закон покладає на орендодавця. В той же час, як вірно
відзначено судом першої інстанції, законодавство не допускає
розірвання зобов'язання в односторонньому порядку, що визначено
ст. 181 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. ст. 525, 651 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. В разі, якщо орендодавець вважав, що відзначені в
Постанові СЕС Шевченківського району та залучених до матеріалів
справи Актах перевірки дотримання санітарного законодавства
порушення з боку ТОВ "Діамед", є суттєвим порушенням умов
укладеного договору оренди, він не був позбавлений права в
судовому порядку вимагати розірвання договору оренди у зв'язку з
порушенням орендодавцем його умов.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України погоджується з висновком місцевого господарського суду про
те, що заявлені позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що
відповідають способам захисту права, визначеним ст. 28 Закону
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та ст. 16 ЦК України. ( 435-15 ) (435-15)
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що під час розгляду справи господарським
судом міста Києва фактичні обставини справи встановлено на основі
повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка
з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду
апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що прийнята з
неправильним застосуванням норм матеріального права. Скасоване нею
законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає
залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Діамед" на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 22.11.2006 року у справі № 48/300 задовольнити.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від
22.11.2006року у справі № 48/300 скасувати.
3.Рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2006р.у
справі № 48/300 залишити без змін.
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.
С у д д я Кот О.В.