ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2007 Справа N 26/148-13/155-31/267
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача – Карпенко О.О., Вострикова В.Л.;
від відповідача – Грабєжов О.Е.;
розглянувши
матеріали
ВАТ “Херсонська поліграфічна фабрика”
касаційної скарги
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 05.10.2006р.
у справі N 26/148-13/155-31/267 господарського суду
м. Києва
за позовом ВАТ “Херсонська поліграфічна фабрика”
до ТОВ “НВФ “Пластмодерн”
про стягнення 17 922,18 грн.
По справі оголошувалась перерва з 29.03.2007р. на 12.04.2007р.
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Херсонська поліграфічна фабрика” звернулась з позовом до
ТОВ “Науково-виробнича фірма “Пластмодерн” про стягнення
17922,18 грн. боргу та 493,32 грн. витрат на оплату експертизи.
Справа розглядалась неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.05 у
справі N 26/148 рішення та постанова у справі скасовувались з
направленням справи на новий розгляд.
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.06.06 у справі
N 26/148-13/155-31/267 ВАТ “Херсонська поліграфічна фабрика” в
позові відмовлено.
Суд кваліфікував стягувані позивачем суми як збитки та визнав
недоведеним позивачем факту неналежного виконання відповідачем
своїх зобов’язань по договору N 1/4049 від 29.04.04, що
унеможливлює його відповідальність.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
05.10.2006 зазначене судове рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ВАТ “Херсонська поліграфічна
фабрика” просить скасувати рішення та постанову цих судових
інстанцій як таких, що прийняті з порушенням норм матеріального
права з підстав, що викладені в скарзі; прийняти нове рішення у
справі, яким задовольнити позов.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представників сторін в судовому
засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та
повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування
ними норм матеріального та процесуального права прийшла до
висновку про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження
попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.
Між ТОВ НПФ “Пластмодерн” (виконавець) та ЗАТ “Херсонська
поліграфічна фабрика” (замовник) був укладений договір N 1/ 4049
від 29.04.04 (а.с. 14, т.1).
Згідно з умовами цього договору Виконавець зобов’язувався
виготовити плівку поліетиленову трьохшарову чорно-білу для
упаковки молока і молочних продуктів, яка відповідала б вимогам
ТУ У25.2.1640/787.005-2001, а Замовник прийняти її та оплатити.
Сторони погодили, що якість кожної партії товару, що
відпускається, повинна відповідати замовленню та
нормативно-технічній документації, супроводжуватись
відвантажувальною накладною, паспортом якості виготовлювача,
гігієнічним висновком та рахунком-фактурою.
Крім цього умови договору зумовлювали обов’язок Замовника
відпущений йому товар приймати по кількості та якості у
відповідності з вимогами Інструкцій N П-6, П-7.
Згідно видаткових накладних N Пл.-2082 від 30.04.04, N Пл.-2111
від 05.05.04 та N Пл.-2558 від 01.06.04 Виконавець (відповідач)
поставив Замовнику (позивачу) чорно-білу плівку П 660х0,09
тришарову та труби п/е діаметром 90 мм “С” на загальну суму
92142,71 грн.
Зазначена плівка призначалась для подальшої поставки її
кінцевому споживачу –ЗАТ “Молочний завод “Родич”, з яким
Замовник (позивач) перебував у договірних відносинах відповідно
до договору N 055/2004 від 09.06.04, після нанесення на неї
відповідних поліграфічних текстів (друку) щодо найменування
молочної продукції, для упаковки якої буде виготовлюватись з
цієї плівки тара.
В порушення умов договору Замовник (позивач) відпущену йому по
зазначених видаткових накладних плівку не перевірив на якість.
Посилання Замовника (позивача) на відсутність у нього повного
тексту ТУ У25.2.16401787.005-2001 судом до уваги не прийнято
правомірно, оскільки незнання законів не звільняє від юридичної
відповідальності.
Відповідно до п. 7.2 ТУ У25.2.16401787.005-2001 перевірка плівки
на якість повинна виконуватись до нанесення друку, але ці вимоги
Замовником (позивачем) виконані не були.
Замовник (позивач) ігноруючи вимоги нормативно-технічної
документації щодо перевірки якості плівки до нанесення на неї
друку, здійснив на ній кольоровий друк для виготовлення
поліетиленової упаковки для молочної продукції та передав цю
продукцію ВАТ “Молочний завод “Родич”.
При приймання етикеточної продукції за якістю з боку ЗАТ
“Молочний завод “Родич” було виявлено, що частина її має
сторонній запах не властивий поліетиленовій плівці для харчових
продуктів і не відповідає вимогам ТУ У25.2.16401787.005-2001, а
також органолептичному показнику відповідно до СанПін
42-123-4240, про що складено відповідний акт від 22.07.04.
Крім цього в процесі використання продукції ЗАТ “Молочний завод
“Родич” виявлено дефект плівки, про що також складено акт від
26.07.04.
З зазначеного акта вбачається, що етикеточна продукція з друком
на ній текстів “Йогурт ананас” та “Йогурт полуниця” при
виготовленні упаковки не зварюється належним чином на автоматах
про продовжному шву.
Це зумовило те, що плівку з таким друком в кількості 540,9 кг
неможливо використати в виробництві.
По видаткових накладних на повернення N ВП-000068 від 26.07.04,
N ВП-0000064 від 26.07.04, N ВП-0000066 від 22.07.04,
N ВП-0000069 від 22.07.04 та N ВП-0000082 від 15.09.04 ЗАТ
“Молочний завод “Родич” повернув позивачу (ВАТ “Херсонська
поліграфічна фабрика” продукцію на загальну суму 25139,56 грн.
У зв’язку з відмовою відповідача (ТОВ НВФ “Пластмодерн” м. Київ)
від складання двостороннього акта щодо якості плівки, з якої
була виготовлена повернута поліграфічна продукція позивачем була
замовлена експертиза плівки у Херсонській
торговельно-промисловій палаті.
Згідно акту експертизи N В-1066/1 від 02.11.04 подана на
експертизу плівка для молочних та харчових продуктів з малюнком
у кількості 677,9 кг за наявності дефекту виробничого характеру
(запах 2 бали) не відповідає вимогам ТУ У25.2.16401787.005-2001,
таблиця N 2, п. 10 Сан.Пін 42-123-4240-86 (протокол вимірювань
N 157 від 25.10.04 Херсонської обласної
санітарно-епідеміологічної станції м. Херсон).
Відповідно до акта експертизи N в-1066 від 01.11.04 (на бланку
023914 серії ХПО) Херсонської торгово-промислової палати надана
плівка для пакування молока та харчових продуктів у кількості
540,9 кг (виробник ТОВ “НВФ “Пластмодерн“ за наявністю дефекту
виробничого характеру – відсутності міцності при розірванні
повздовжнього зварювального з’єднання –не відповідає вимогам ТУ
У25.216401787.005-2001 і наданому виробником паспорту якості на
партію, виготовлену 01.06.04 (протокол вимірювань від 18.10.04
виробничої вимірювальної лабораторії ТОВ “ВПМ“.
Але при оцінці цих експертних висновків, як доказів у справі,
попередні судові інстанції, з урахуванням пред’явлених доказів
та пояснень, враховували, що з метою якісного нанесення на
плівку кольорового друку (малюнку) після виготовлення плівки її
поверхня активується спеціальним ерозійним пристроєм
(активатором). Активація поверхні плівки –це фізично-хімічний
процес електроерозійної обробки поверхні.
На експертне випробування представлялась плівка після
кольорового друку на ній.
Зазначене унеможливлює виявлення прихованих недоліків у
виготовленій ТОВ НПФ “Пластмодерн” м. Київ плівці в тому разі,
якби вони були.
Позивач не пред’явив суду першої інстанції доказів експертного
випробування чорно-білої плівки на якість до друку.
Відповідно до ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який
порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим
збитки. Розмір збитків доказується кредитором.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише
при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює
склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової
відповідальності відповідно до зазначеної норми.
Обов’язковими умовами покладення відповідальності на винну особу
є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного
зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну
сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої
спричинено збитки.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх
внаслідок неналежного виконання зобов’язань за договором, тобто
наявності прямого причинно-наслідкового зв’язку між
неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав
іншої.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення,
звільняє боржника від відповідальності за невиконання або
неналежне виконання зобов’язань (виключає його
відповідальність).
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна із сторін
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підстави своїх вимог чи заперечень.
Позивач не довів наявність дефектів чорно-білої плівки з вини
відповідача.
З урахуванням викладеного суди прийшли до висновку про
недоведеність та безпідставність вимог позивача.
Зазначене також свідчить про повноту встановлення попередніми
судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до
них норм матеріального та процесуального права, спростовує
доводи касаційної скарги.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 05.10.06 у
справі N 26/148-13/155-31/267 - без зміни.