Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Владимиренко С.В.,

суддів:

Шевчук С.Р.,

Кота О.В.

розглянув касаційні скарги

1) Акціонерного комерційного банку "Iндустріалбанк"

2) Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

на постанову

Київського міжобласного апеляційного господарського суду

від 12.12.2006р.

у справі

№14/223(16/420-12/252) господарського суду Полтавської області

за позовом

Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Юг"

2) Акціонерного комерційного банку "Iндустріалбанк" в особі Кременчуцької філії

третя особа,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 -Фірма "Укртатнафтасервіс"

про

визнання недійсним договору застави,

за участю представників:

- позивача: Кожарін С.В. (дов. №14/03-29 від 28.12.2006р.);

- відповідача1: не з'явились,

- відповідача 2: Злобіна Ю.I. (дов. №190/1 від 16.10.2006р.);

- третьої особи: Васильєв О.Г. (дов. №81/2 від 02.01.2007р.);

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2007р. прийнято касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Iндустріалбанк" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. до касаційного провадження та призначено розгляд скарги на 13 березня 2007 року об 11 год. 30 хв.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.03.2007р. розгляд касаційної скарги Акціонерного комерційного банку "Iндустріалбанк" відкладено на 12год. 50хв. 5 квітня 2007р., в зв'язку з тим, що від Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги Акціонерного комерційного банку "Iндустріалбанк" до надходження до Вищого господарського суду України касаційної скарги ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2006р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252).

04.04.2007р. до Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. та рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2007р. касаційна Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" була прийнята до касаційного провадження, її розгляд призначений на 12год. 50хв. 05 квітня 2007року.

У судовому засіданні 05.04.2007р. була оголошена перерва до 12год. 25хв. 12 квітня 2007року.

Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 12.04.2007 року було оголошено вступну і резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2003 року Закрите акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Юг" та Акціонерного комерційного банку "МТ-Банк" про визнання недійсним договору застави №785/16/2103 від 11.09.2000р., з підстав невідповідності спірного договору ст.12 Закону України "Про заставу" (2654-12) .

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.03.2005р. у справі №16/420-12/252 до участі у справі залучена в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фірма "Укртатнафтасервіс".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.07-11.08.2005р. у справі №16/420-12/252 задоволено позовні вимоги ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до ТОВ "Дніпро-Юг", АКБ "МТ-Банк", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фірми "Укртатнафтасервіс" визнано недійсним договір застави №785/16/2103 від 11.09.2000р., укладений між ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", ТОВ "Дніпро-Юг" та АКБ "МТ-Банк" стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати: держмито на суму 42,5грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 59грн. з кожного.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.10.2005р. у справі №16/420-12/252 рішення господарського суду Полтавської області від 14.07-11.08.2005р. скасовано повністю, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2006р. у справі №16/420-12/252 касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задоволено, рішення господарського суду Полтавської області від 14.07-11.08.2005р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.10.2005р. у справі №16/420-12/252 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що при недосягненні згоди сторін з усіх істотних умов договору немає самої угоди, як юридичного факту, в розумінні статті 41 ЦК УРСР (1540-06) . Дійшовши висновку, що між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов, які є необхідними для договорів застави, суд першої інстанції зазначеного не врахував та помилково застосування положення статті 48 ЦК України (435-15) щодо недійсності угод.

14.06.2006р. позивач - ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" в порядку ст. 22 ГПК України (1798-12) уточнив свої вимоги та просив визнати спірний договір неукладеним, тобто таким, що не породжує для сторін жодних прав та обов'язків.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.06.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252) було замінено другого відповідача -Акціонерний комерційний банк "МТ-Банк" на правонаступника Акціонерний комерційний банк "Iндустріалбанк".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.07.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252) (суддя Iваницький О.Т.) в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване, зокрема, тим, що зміст спірного договору застави відповідає вимогам Закону України "Про заставу" (2654-12) , не суперечить цілям діяльності позивача. Крім того, судом зазначено, що позивач не надав належних доказів щодо визнання договору застави №785/16/2103 від 11.09.2000р. неукладеним.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252) (колегія у складі головуючого Фаловської I.М., суддів: Жук Г.А., Швеця В.О.) рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2006р. у даній справі залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині зазначив про визнання неукладеним договору №785/16/2103 від 11.09.2000р., тобто таким, що не породжує для сторін жодних прав та обов'язків.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, Акціонерний комерційний банк "Iндустріалбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252) та залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252), посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252) скасувати, змінити резолютивну частину постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252), виклавши її в наступній редакції:

"Рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252) - скасувати. Визнати договір застави №785/16/2103 від 11.09.2000р., укладений між Закритим акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Юг" та Акціонерним комерційним банком "МТ-Банк" неукладеним, тобто таким, що не породжує для сторін жодних прав та обов'язків. Провадження у справі №14/223(16/420-12/252) припинити".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права при винесенні постанови, вважає касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Iндустріалбанк" такою що не підлягає задоволенню, касаційну скаргу ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.09.2000р. між ТОВ "Дніпро-Юг", АКБ "МТ-Банк" та ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" укладено договір застави №785/16/2103, за умовами якого позивач (Заставодавець) в забезпечення виконання зобов'язань по кредитній лінії №02/009-8 від 11.09.2000р. передав в заставу АКБ "МТ-Банк" належне йому на праві власності майно, зазначене в п. 1.1 договору застави.

В пунктах 1.2, 1.3 договору сторони оцінили майно на суму 10923168,84грн. та визначили місцезнаходження предмета застави, вказавши його адресу: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, квартал 278, 18, вул. Ватутіна, 31, вул. Халаменюка, 10а.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги №09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. АКБ "МТ-Банк" передав Фірмі "Укртатнафтасервіс" право вимоги за кредитним договором №02/009-8 від 11 вересня 2000 року та додатковими угодами до нього на суму основного боргу - 441409,99 доларів США і на суму несплачених процентів - 11611,18 доларів США.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про заставу" (2654-12) (у редакції, чинній на момент підписання сторонами договору) у договорі застави повинно бути зазначено найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір і строк виконання зобов'язання, опис предмета застави, а також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Судом апеляційної інстанції в постанові зазначено, що вказані умови є істотними та обов'язковими для договорів застави, тоді як в п.1.1 договору застави №785/16/2103 від 11.09.2000р. відсутні індивідуальні ознаки заставленого майна, які дозволяють встановити, яке саме майно є предметом застави та відрізнити його від однорідних предметів, а саме місцезнаходження, площа, моделі, марки, інвентарні номери, які дозволили б визначити, яке саме майно передано в заставу, а також відрізнити його від однорідних предметів.

Суд апеляційної інстанції встановив, що при укладенні договору застави №785/16/2103 від 11.09.2000р. опис майна, переданого в заставу, був проведений з порушенням вимог Закону України "Про заставу" (2654-12) , та дійшов правильного висновку, що між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав, що заявлені під час нового розгляду справи вимоги про визнання спірного договору неукладеним, не може розцінюватись апеляційним судом як зміна позовних вимог у справі, оскільки вимога про визнання договору неукладеним не є матеріально-правовою. Факт укладення чи не укладення договору може досліджуватись судом під час розгляду позовних вимог по суті та у разі встановлення факту не укладення договору, суд зазначає про це лише в мотивувальній частині рішення у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР (1540-06) (у редакції, чинній на момент підписання сторонами договору) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Iстотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Однак суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, дійшовши правильного висновку про неукладення спірного договору відповідно до приписів ст.153 ЦК УРСР (1540-06) , тоді як у випадку відсутності предмету спору господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України (1798-12) .

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції не відповідає чинному законодавству України і підлягає скасуванню, а постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись п.1-1 ст.80, ст.111-5, ст.111-7, ст.111-9, ст.111-10, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Iндустріалбанк" залишити без задоволення. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252) змінити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2006р. у справі №14/223(16/420-12/252) скасувати.

Провадження у справі №14/223(16/420-12/252) припинити.