3/78/05-ЗН(06) Про стягнення боргу за неналежне виконання зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів - Текст документа

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.05.2005 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2005 р., в позові відмовлено.

У вересні 2006 р. Товариство звернулось до господарського суду Миколаївської області в порядку розділу ХIII ГПК України (1798-12) із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Миколаївської області від 04.05.2005 р., в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вказана заява мотивована тим, що у серпні 2006 р. Товариство отримало з військової прокуратури Південного регіону України виписку з висновку №2284/4949 комісійної судово-економічної експертизи, яку було проведено по кримінальній справі № 300200500007 щодо посадових осіб Військової частини. Вказаною експертизою було підтверджено факт надходження до Військової частини паливно-мастильних матеріалів від Товариства згідно договору від 13.09.2004 р. про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів.

Крім цього, заявою про уточнення позовних вимог Товариство змінило предмет позову та просило суд зобов'язати Військову частину виконати зобов'язання по договору зберігання нафтопродуктів від 13.09.2004 р. шляхом передачі позивачу в натурі нафтопродуктів.

Військова частина проти вимог позивача заперечувала, посилаючись на відсутність нововиявлених обставин.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.10.2006 р. (суддя Смородінова О.Г.) заяву Товариства задоволено, рішення господарського суду Миколаївської області від 04.05.2005 р. скасовано, позов задоволено: зобов'язано Військову частину виконати зобов'язання по договору зберігання нафтопродуктів від 13.09.2004 р. шляхом передачі Товариству в натурі наступних нафтопродуктів - автобензин А-76 кількістю 358308 кг згідно актів приймання від 04.10.2004 р. та від 05.10.2004 р., авіаційний керосин ТС-1 кількістю 329900 кг згідно акту приймання від 29.10.2004 р., реактивне пальне кількістю 149830 кг згідно акту приймання від 22.10.2004 р., дизельне пальне Л-0,2-62 кількістю 361624 кг згідно акту приймання від 22.10.2004 р.; автобензин А-76 кількістю 19300 кг. згідно акту приймання від 22.10.2004 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 р. (судді: Мацюра П.Ф., Андрєєва Е.I., Ліпчанська Н.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 30.10.2006 р. скасовано.

Додатковою постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 р. (судді: Мацюра П.Ф., Андрєєва Е.I., Ліпчанська Н.В.) в порядку ст. 88 ГПК України (1798-12) відмовлено у задоволенні заяви Товариства про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 04.05.2005 р. за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із постановою та додатковою постановою, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а рішення місцевого господарського суду про задоволення позову залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Приймаючи рішення від 30.10.2006 р. про скасування попереднього рішення та про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з наявності нововиявлених обставин, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Такими обставинами суд вважав виписку із висновку № 2284/4949 судово-економічної експертизи по кримінальній справі №30020500007 стосовно посадових осіб Військової частини, а також відомості, які містяться у цій виписці.

Апеляційний господарський суд правомірно не погодився з помилковими висновками господарського суду першої інстанції.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Відповідно до статті 112 ГПК України (1798-12) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

При цьому, результат перегляду безпосередньо пов'язаний із встановленням господарським судом наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначенням їх істотності для правильного вирішення спору.

Тому, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Виходячи із змісту ст. 112 ГПК України (1798-12) необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На підставі згаданої статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

Як вказано у пункті 5 постанови Пленумом Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" (v0001700-81) від 27 лютого 1981 року за №1 не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Аналогічне роз'яснення міститься у пункті 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за №04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (v_563600-02) відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України . Відповідно до пункту 1.3 цього ж Роз'яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII Господарськ процесуального кодексу України, господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого господарського суду та додаткову постанову про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний господарський суд підставно врахував, що наведені Товариством обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГПК України (1798-12) , що виключає перегляд судового рішення в порядку розділу XIII ГПК України (1798-12) . Також, суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що викладені господарським судом у рішенні від 30.10.2006 р. висновки не спростовують висновків, яких дійшов господарський суд Миколаївської області у рішенні від 04.05.2005 р. про відмову в позові.

За таких обставин, апеляційний господарський суд правомірно скасував помилкове рішення господарського суду першої інстанції та правильно вказав на відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України (1798-12) та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови та додаткової постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обгрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Зоріал" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2006 р. та додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 р. у справі № 3/78/05-ЗН(06) залишити без змін.