ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     11 квiтня 2007 р.
 
     № 35/153
 
     Вищий  господарський суд  України у складi колегiї  суддiв:
 
     головуючого суддi
 
     Кривди Д.С. -(доповiдача у справi),
 
     суддiв:
 
     Жаботиної Г.В.,
     Улiцького А.М.,
 
     розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi касацiйну скаргу
      
     Державної виконавчої служби Днiпропетровської областi
 
     на постанову
 
     Днiпропетровського  апеляцiйного  господарського   суду   вiд
18.01.2007
 
     у справi
 
     №35/153 господарського суду Днiпропетровської областi
 
     за скаргою боржника
 
     ВАТ "Енергопостачальна компанiя "Днiпрообленерго"
 
     на дiї
 
     Державної виконавчої служби Днiпропетровської областi
 
     стягувач
 
     ВАТ "Синельникiвський ресорний завод",
 
     за участю представникiв сторiн вiд:
 
     боржника:
 
     Кузьменко Н.О. -за довiренiстю вiд 01.03.2007р.
 
     органа ДВС:
 
     не з'явились
 
     стягувача:
 
     не з'явились
 
     ВСТАНОВИВ:
     Ухвалою господарського  суду  Днiпропетровської  областi  вiд
10.10.2006 (суддя Широбокова Л.П.), залишеною без змiн  постановою
Днiпропетровського   апеляцiйного    господарського    суду    вiд
18.01.2007р. (суддi  Швець В.В. -головуючий,  Тищик  I.В.,  Сизько
I.А.),  скаргу  задоволено   повнiстю;   визнано   дiї   Державної
виконавчої  служби  Днiпропетровської  областi  щодо  стягнення  з
боржника  виконавчого  збору  при  примусовому  виконаннi   наказу
господарського  суду  №35/153  вiд  26.05.2005р.   неправомiрними;
постанову №В6/125/05 вiд 24.07.2006р.  про  стягнення  з  боржника
виконавчого збору в сумi 23,30грн. скасовано.
     В    касацiйнiй    скарзi    Державна    виконавча     служба
Днiпропетровської  областi   просить  скасувати  ухвалу  мiсцевого
господарського суду та постанову апеляцiйної iнстанцiї  i  визнати
дiї Вiддiлу примусового  виконання  рiшень  ДВС  Днiпропетровської
областi такими, що вiдповiдають чинному  законодавству.  Касацiйну
скаргу вмотивовано порушенням норм процесуального та матерiального
права.
     ВАТ   "Енергопостачальна   компанiя    "Днiпрообленерго"    в
запереченнi на касацiйну скаргу  просить  постанову  залишити  без
змiн, а касацiйну скаргу -задоволення.
     Колегiя  суддiв,  перевiривши  наявнi   матерiали   (фактичнi
обставини) справи на предмет правильностi застосування судами норм
матерiального  i  процесуального   права,   заслухавши   пояснення
присутнього    в    судовому    засiданнi     представника     ВАТ
"Енергопостачальна компанiя "Днiпрообленерго", дiйшла висновку, що
касацiйна  скарга  пiдлягає  задоволенню  частково,  з  огляду  на
 наступне.
     13 липня  2005  року  держав  ним  виконавцем  Бабушкiнського
вiддiлу державної виконавчої служби Днiпропетровського  мi  ського
управлiння  юстицiї  було   вiдкрито   виконавче   провадження   з
примусового    виконання    на    казу     господарського     суду
Днiпропетровської областi №35/153 вiд 26 травня 2005 року про стяг
нення  з  ВАТ  "Енергопостачальна  компанiя  "Днiпрообленерго"  на
користь ВАТ "Синельникiвський  ресорний  завод"  заборгованостi  у
розмiрi 233,02грн. та встановлено боржнику строк для добровiльного
виконання рiшення суду до 20 липня 2005 року.
     16 вересня 2005 року платiжним  дорученням  №9699  боржник  у
добровiльному  поряд  ку  перерахував  233,02грн.  на   депозитний
рахунок Днiпропетровського обласного управлiння юстицiї в  рахунок
погашення заборгованостi згiдно  виконавчого  документу  у  справi
№35/157.
     Задовольняючи скаргу та  визнаючи  дiї  Державної  виконавчої
служби  Днiпропетровської  областi  щодо  стягнення   з   боржника
виконавчого  збору  неправомiрними,  суди   попереднiх   iнстанцiї
виходили з того, що при виконаннi  рiшення  суду  №35/153  боржник
спла тив заборгованiсть добровiльно  згiдно  платiжного  доручення
№9699  вiд  16.09.2005р.,  вiддiл  державної   виконавчої   служби
фактично не здiйснював стягнення суми боргу за спiрним  виконавчим
провадженням. При цьому  суди  застосували  приписи  ст.46  Закону
України  "Про  виконавче  провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
           та   п.4.16.2
Iнструкцiї про проведення виконавчих  дiй,  вiдпо  вiдно  до  яких
виконавчий збiр стягується у розмiрi 10%  вiд  фактично  стягненої
суми.
     Таким чином, мiсцевий господарський суд, з яким погодився суд
апеляцiйної  iнстанцiї  дiйшов  висновку,   що   виконавчий   збiр
стягується у  разi,  якщо  рiшення  було  виконано  примусово,  та
вираховується вiд фактично стягненої  державним  виконавцем  суми;
факт  невиконання  рiшення  про  стягнення  суми   добровiльно   в
установлений  для  цього  строк  утворює  базу   для   нарахування
виконавчого збору лише за умови стягнення її державним виконавцем,
який пiсля строку для добровiльного виконання рiшення суду виконує
його приму сово.
     Однак, зазначенi висновки господарських судiв не є такими, що
грунтуються на всебiчному,  повному  та  об'єктивному  розглядi  в
судовому процесi всiх обставин справи в  їх  сукупностi  керуючись
законом, як це передбачено  ст.  43  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  з
огляду на наступне.
     Вiдповiдно  до  ч.2  ст.24  Закону  України  "Про   виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         державний  виконавець у 3-денний  строк  з
дня надходження до нього виконавчого документа виносить  постанову
про  вiдкриття  виконавчого  провадження.  В  постановi  державний
виконавець встановлює строк для добровiльного  виконання  рiшення,
який не може  перевищувати  семи  днiв,  а  рiшень  про  примусове
виселення - п'ятнадцяти днiв, та попереджає боржника про примусове
виконання  рiшення  пiсля  закiнчення  встановленого   строку   зi
стягненням з  нього  виконавчого  збору  i  витрат,  пов'язаних  з
провадженням виконавчих дiй, передбачених цим Законом  ( 606-14 ) (606-14)
        ,
як  це  було  зазначено  в  постановi  про  вiдкриття  виконавчого
провадження  вiд  13.07.2005  по  примусовому   виконанню   наказу
№35/153, виданого господарським судом  Днiпропетровської  областi.
Таким  чином,  боржнику  було  надано  строк   для   добровiльного
виконання наказу до 20.07.2005.
     Згiдно ст.30 цього ж Закону ( 606-14 ) (606-14)
         державний  виконавець,
 починаючи  виконувати  рiшення,    повинен   пересвiдчитися,   чи
отримана  боржником  копiя  постанови  про  вiдкриття  виконавчого
провадження i чи здiйсненi  ним  дiї,  спрямованi  на  добровiльне
виконання рiшення у встановлений постановою  строк  вiдповiдно  до
статтi 24 цього  Закону ( 606-14 ) (606-14)
        .
     У  разi,  якщо  копiя  постанови  про  вiдкриття  виконавчого
провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслiдок чого боржник
був   позбавлений  можливостi  добровiльно  виконати   рiшення   у
встановлений  державним  виконавцем  строк,  за  письмовою  заявою
боржника при пiдтвердженнi факту несвоєчасного одержання  вказаної
постанови державний виконавець  вiдкладає  провадження  виконавчих
дiй у порядку, встановленому статтею 32 цього  Закону  ( 606-14 ) (606-14)
        ,
та поновлює боржнику строк для добровiльного виконання рiшення.
     У разi повного добровiльного виконання  рiшення  боржником  у
встановлений   для   добровiльного   виконання   строк   державний
виконавець складає про це акт, який  є  пiдставою  для  закiнчення
виконавчого провадження.
     Якщо боржник у  встановлений  строк  добровiльно  не  виконав
рiшення,  державний   виконавець   невiдкладно   розпочинає   його
примусове  виконання.
     Судами  попереднiх  iнстанцiй  пiдтверджено,  що   у   строк,
встановлений  державним  виконавцем  для  добровiльного  виконання
наказу, тобто до 20.07.2005, боржник рiшення не виконав.  Разом  з
тим не дослiджено обставини  отримання  боржником  копiї  вказаної
постанови про вiдкриття виконавчого провадження.
     Заходи примусового виконання рiшень встановленi  ст.4  Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        .
     Суди вищевикладене залишили поза увагою i не  встановили,  чи
здiйснювала  виконавча  служба  заходи,  передбаченi  ст.4  Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         та п.1.5 Iнструкцiї
про проведення виконавчих дiй, затвердженої  наказом  Мiнiстерства
юстицiї України вiд 15.12.99 №74/5.
     За таких обставин ухваленi в справi судовi рiшення не  можуть
вважатися законними i обгрунтованими.
     Оскiльки передбаченi  процесуальним  законом  межi  перегляду
справи в касацiйнiй iнстанцiї не дають їй права встановлювати  або
вважати доведеними обставини, що не  були  встановленi  в  рiшеннi
суду чи вiдхиленi ним, вирiшувати питання про  достовiрнiсть  того
чи iншого доказу, про перевагу одних доказiв над  iншими,  збирати
новi докази або  додатково  перевiряти  докази,  ухвала  мiсцевого
господарського суду та постанова апеляцiйної iнстанцiї  пiдлягають
скасуванню,  а   справа   -направленню   на   новий   розгляд   до
господарського суду першої iнстанцiї. При новому  розглядi  справи
слiд врахувати наведене i вирiшити скаргу вiдповiдно до закону.
     Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.3
ч.1 ст.111-9,  111-10,  ст.111-11,  111-12,  121-2  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України,  -
     П О С Т А Н О В И В :
     Касацiйну скаргу задовольнити частково.
     Постанову Днiпропетровського апеляцiйного господарського суду
вiд 18.01.2007р. та ухвалу господарського  суду  Днiпропетровської
областi вiд 10.10.2006р. у  справi  №35/153  скасувати,  а  справу
направити на новий розгляд до суду першої iнстанцiї.
     Головуючий суддя Д.Кривда
     Суддi Г.Жаботина
     А.Улiцький