ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квiтня 2007 р.
№ 21/256
Вищий господарський суд України у складi колегiї суддiв:
Невдашенко Л.П. -головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
Розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м. Києвi
касацiйне подання Заступника вiйськового прокурора Центрального
регiону України в iнтересах держави в особi Центрального
спецiалiзованого будiвельного управлiння Мiнiстерства оборони
України на постанову Київського апеляцiйного господарського суду
вiд 6 лютого 2007 року у справi Господарського суду м. Києва №
21/256 за позовом Дочiрньої компанiї "Газ України" Нацiональної
акцiонерної компанiї "Нафтогаз України" до Центрального
спецiалiзованого будiвельного управлiння Мiнiстерства оборони
України про стягнення 4 528 399 грн. 59 коп. та за зустрiчним
позовом Заступника вiйськового прокурора Центрального регiону
України в iнтересах держави в особi Центрального спецiалiзованого
будiвельного управлiння Мiнiстерства оборони України до Дочiрньої
компанiї "Газ України" Нацiональної акцiонерної компанiї "Нафтогаз
України" про примусове виконання обов'язкiв в натурi,
за участю представникiв вiд:
Вiйськової прокуратури -не з'явився;
позивача -Левченко О.Є. (дов. № 341/10 вiд 29.12.2006р.);
вiдповiдача -Парицька Н.О. (дов. № 4/7 вiд 06.02.2007р.),
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006 року позивач ДК "Газ України" звернувся до
господарського суду з позовом до вiдповiдача Центрального
спецiалiзованого будiвельного управлiння Мiнiстерства оборони
України про стягнення з 3 695857,17 грн. основного боргу, 345017,
95 грн. пенi, 258 710,00 грн. штрафу, 54 460,90 грн. 3% рiчних,
174 353,57 грн. iнфляцiйної складової боргу за додатковою угодою
№7 вiд 22.06.2005р. до договору на пайову участь у будiвництвi
№16/03-1620 вiд 04.03.2003р.
У березнi 2006 року Заступник вiйськового прокурора
Центрального регiону України пред"явив зустрiчний позов в
iнтересах держави в особi Центрального спецiалiзованого
будiвельного управлiння Мiнiстерства оборони України до Дочiрньої
компанiї "Газ України" Нацiональної акцiонерної компанiї "Нафтогаз
України" про примусове виконання обов'язкiв в натурi, зокрема,
зобов'язання вiдповiдача за зустрiчним позовом перерахувати на
користь Центрального спецiалiзованого будiвельного управлiння
Мiнiстерства оборони України суму грошових коштiв у розмiрi 67 304
142,83 грн. основного боргу, 3% рiчних в сумi 2 019 124,28 грн., 5
788 156,28 грн. iнфляцiйної складової боргу.
Рiшенням Господарського суду м. Києва вiд 10 жовтня 2006 року
(колегiя суддiв у складi: Шевченко Е.О.- головуючий, Палiй В.В.,
Демидова А.М.) первiсний позов ДК "Газ України" задоволено.
Постановлено стягнути з Центрального спецiалiзованого будiвельного
управлiння Мiнiстерства оборони України на користь Дочiрньої
компанiї "Газ України" Нацiональної акцiонерної компанiї "Нафтогаз
України" 3 695 857,17 грн. основного боргу, 345 017, 95 грн. пенi,
258 710,00 грн. штрафу, 54 460,90 грн. 3% рiчних, 174 353,57 грн.
iнфляцiйної складової боргу. У задоволеннi зустрiчного позову
Заступника вiйськового прокурора Центрального регiону України
вiдмовлено.
Рiшення в частинi задоволеннi вимог первiсного позову
мотивовано посиланнями на невиконання вiдповiдачем по первiсному
позову умов угоди, за якою сторони домовились про припинення
зобов'язань за договором про пайову участь та повернення сплачених
грошових коштiв, в зв'язку з чим у вiдповiдача за первiсним
позовом виникло зобов"язання по поверненню позивачевi за цим
позовом заборгованостi в сумi 3 695 857,17 грн., та вiдсутнiстю
доказiв повернення цiєї суми вiдповiдачем. Простроченням
виконання грошового зобов'язання обгрунтовано вимоги позивача за
первiсним позовом щодо стягнення пенi, 3% рiчних та iнфляцiйної
складової боргу. Вимоги щодо стягнення з вiдповiдача за первiсним
позовом суми штрафу обгрунтовано посиланнями на розпорядження
Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.03.2005р. №64-р "Про проведення
перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємств
державного сектору економiки" ( 64-2005-п ) (64-2005-п)
, згiдно з яким ДК "Газ
України" є пiдприємством державного сектору i до спiрних
правовiдносин застосовуються положення ст.231 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
.
Рiшення в частинi вiдмови у задоволеннi зустрiчних позовних
вимог мотивовано посиланнями на безпiдставнiсть позову та
вiдсутнiстю у позивача такого обов'язку на пiдставi додаткової
угоди №7 вiд 22.06.2005р., якою припинено його виконання.
Постановою Київського апеляцiйного господарського суду вiд 2
лютого 2007 року рiшення змiнено в
частинi належної до стягнення суми пенi та штрафу. Постановлено
стягнути з Центрального спецiалiзованого будiвельного управлiння
Мiнiстерства оборони України на користь Дочiрньої компанiї "Газ
України" Нацiональної акцiонерної компанiї "Нафтогаз України" 3
695 857,17 грн. основної заборгованостi, 245 017,95 грн. суми
пенi, 158 710,00 суми штрафу, 54 460,90 суми 3% рiчних, 174 353,
57 суми iнфляцiйних витрат. В означенiй частинi постанову
мотивовано наявнiстю пiдстав до зменшення санкцiй, що пiдлягають
стягненню та посиланнями на положення статтi 233 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
, вiдповiдно до якої суд має право зменшити розмiр
санкцiй.
Не погоджуюючись з рiшенням та постановою у справi, Заступник
вiйськового прокурора Центрального регiону України звернувся до
Вищого господарського суду України iз касацiйним поданням, в якому
просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд. Подання
мотивоване тим, що судами не дослiджувався предмет договору та
предмети укладених додаткових угод, через що зроблено хибний
висновок про зарахування 12 695 857,17 грн. на виконання
договору, в той час, як вказана сума не була спрямована на
об'єкти будiвництва, що визначений Адресною програмою будiвництва
житлових будинкiв для потреб НАК "Нафтогаз України" та предметом
договору. Судами обох iнстанцiй не з'ясовано питання наявностi
дiйсної суми заборгованостi вiдповiдача перед позивачем по
договору, не було дослiджено правову природу зустрiчних
зобов'язань сторiн, також судами неоднаково застосовано норми
матерiального права при задоволеннi вимог щодо стягнення суми
штрафних санкцiй.
Перевiряючи повноту встановлених судовими iнстанцiями
обставин справи та правильнiсть застосування ними норм
матерiального i процесуального права, Вищий господарський суд
України дiйшов висновку, що касацiйне подання пiдлягає до
задоволення, а судовi рiшення та постанова у справi -до
скасування, з передачею справи на новий судовий розгляд до суду
першої iнстанцiї, з наступних пiдстав.
Судами попереднiх iнстанцiй встановлено, що мiж Дочiрньою
компанiєю "Газ України" Нацiональної акцiонерної компанiї
"Нафтогаз України" та Центральним спецiалiзованим будiвельним
управлiнням Мiнiстерства оборони України укладено договiр
№16/03-1620 на пайову участь у будiвництвi вiд 04.03.2003р.,
згiдно умов якого вiдповiдач за первiсним позовом приймає позивача
за первiсним позовом у пайове будiвництво будинкiв, зазначених в
"Адреснiй програмi будiвництва житлових будинкiв для потреб НАК
"Нафтогаз України", яка є невiд'ємною частиною даного договору.
При цьому, вiдповiдач за первiсним позовом зобов'язався в строк,
передбачений договором, передати позивачевi за первiсним позовом
документи для оформлення права власнсотi на квартири, кiлькiсть
яких, адреса, кошторисна вартiсть та загальна площа вказанi в
Адреснiй програмi. Позивач за первiсним позовом зобов'язався
здiйснити фiнансування будiвництва в об'ємi та строки, встановленi
договором.
Адресною програмою будiвництва житлових будинкiв для потреб
НАК "Нафтогаз України" сторони визначили об'єкти будiвництва, в
яких сторони беруть пайову участь.
Такими об'єктами Адресною програмою визначено м. Київ, вул.
Лебедева-Кумача, 18; м. Кривий Рiг, вул. Погрiбняка, 27; м.
Iвано-Франкiвськ, вул.Об'їзна; м. Черкаси, вул. Корольова; м.
Черкаси, вул. Косовського; м. Черкаси, вул. Сумгаiтська, 19/1; м.
Харкiв, вул. Перемоги, 162; м. Харкiв, вул. Пермська, 6; м.
Харкiв, вул. Роганська, 89; м. Харкiв, вул. Баварська; м. Львiв,
вул. Гiрника; м. Полтава, вул. Б.Хмельницького, 38; м. Полтава,
пр-т. Миру, 38; м. Днiпропетровськ, пров. Пихтiв; м. Гаспра, вул.
Горького.
Судами також встановлено, що згiдно додаткових угод №3 вiд
27.05.2003р., №5 вiд 05.06.2003р., №6 вiд 06.06.2003р. до договору
№16/03-1620 вiд 04.03.2003р. позивач за первiсним позовом
зобов'язався здiйснити фiнансування будiвництва за адресами: м.
Харкiв, вул. Котлова, 252 та м. Київ, вул. Дмитрiвська, 64-66.
На виконання умов договору позивач за первiсним позовом
перерахував вiдповiдачевi за цим позовом грошовi кошти на загальну
суму 12 695 857,17 грн. За умовами додаткової угоди №7 вiд
22.06.2005р. сторони домовились про припинення зобов'язань по
договору на пайову участь у будiвництвi №16/03-1620 вiд
04.03.2003р. з моменту повернення коштiв.
Також судами вiдзначено, що у вiдповiдача по первiсному
позову iснує заборгованiсть, яка становить 3 695 857,17 грн.
Водночас, колегiя судiв Вищого господарського суду України
зауважує на тому, що вiдповiдно до роз'яснень Пленуму Верховного
Суду України "Про судове рiшення", викладених у пунктi 1 постанови
вiд 29.12.76р. №11, обгрунтованим визнається рiшення, в якому
повно вiдображено обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановленi обставини i правовi наслiдки є
вичерпними, вiдповiдають дiйсностi i пiдтверджуються достовiрними
доказами, дослiдженими в судовому засiданнi.
Рiшення та постанова цим вимогам не вiдповiдають, оскiльки
викладенi в них висновки прийнятi без повного та всебiчного
з"ясування всiх суттєвих обставин даної справи, що можуть вплинути
на результати вирiшення спору: не встановлено дiйсний розмiр
заборгованостi вiдповiдача за первiсним позовом, в них не знайшли
вiдображення оставини, на якi посилався вiдповiдач за первiсним
позовом, зокрема, щодо перерахування грошових коштiв на
будiвництво об'єктiв за Адресною програмою згiдно договору чи
iнших об'єктiв, передбачених додатковими угодами, вiд чого
залежить визначення дiйсного розмiру заборгованостi по договору
№16/03-1620 вiд 04.03.2003р., повернення коштiв, сплачених на
виконання якого, та припинення дiї якого погоджено сторонами
додатковою угодою.
Крiм того, судами обох iнстанцiй не було встановлено
правового становища вiдповiдача за первiсним позовом та не
застосовано вiдповiдних правових наслiдкiв, що передбаченi статтею
24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у разi залучення до участi у справi
неналежного вiдповiдача. Як вбачається з матерiалiв справи,
договiр №16/03-1620 вiд 04.03.2003р. укладено мiж ДК "Газ
України" та Центральним спецiалiзованим будiвельним управлiнням
Мiнiстерства оборони України (код 24969409), який визначений
вiдповiдачем за первiсним позовом. Проте у судовому розглядi даної
справи приймав участь представник Центрального спецiалiзованого
будiвельного управлiння (госпрозрахункове) (код 32200555), данi
про правонаступництво у матерiалах справи вiдсутнi.
Вiдповiдно до статтi 38 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо поданi сторонами докази є недостатнiми,
господарський суд зобов'язаний витребувати вiд пiдприємств та
органiзацiй незалежно вiд їх участi в справi документи i
матерiали, необхiднi для вирiшення спору. Зi змiсту наведеної
статтi вбачається обов'язок, а не право господарського суду
витребувати необхiднi докази, що призвело до розгляду справи без
дотримання встановлених статтею 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
принципiв всебiчностi, повноти та
об'єктивностi судового розгляду справи.
Також судами обох iнстанцiй було застосовано частину другу
статтi 231 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, якою
передбачено, що у разi якщо порушено господарське зобов'язання, в
якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що
належить до державного сектора економiки, або порушення
пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання
зобов'язання фiнансується за рахунок Державного бюджету України чи
за рахунок державного кредиту, штрафнi санкцiї застосовуються,
якщо iнше не передбачено законом чи договором, у таких розмiрах:
за порушення умов зобов'язання щодо якостi (комплектностi)
товарiв (робiт, послуг) стягується штраф у розмiрi двадцяти
вiдсоткiв вартостi неякiсних (некомплектних) товарiв (робiт,
послуг);
за порушення строкiв виконання зобов'язання стягується пеня у
розмiрi 0,1 вiдсотка вартостi товарiв (робiт, послуг), з яких
допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за
прострочення понад тридцять днiв додатково стягується штраф у
розмiрi семи вiдсоткiв вказаної вартостi.
За змiстом наведених норм передбачено застосування санкцiй у
випадку порушення грошового зобов'язання перед державним
пiдприємством або прострочено строки повернення грошових коштiв,
наданих з Державного бюджету України, тощо, але в будь-якому
випадку дана норма передбачає умову застосування визначеної
санкцiї -"якщо iнше не передбачено законом чи договором".
Як зазначав вiдповiдач за первiсним позовом, сторонами у
договорi та додатковiй угодi передбачено вiдповiдальнiсть за
порушення зобов'язань, що виключає можливiсть застосування
санкцiї у виглядi штрафу, передбаченої законом, понад договiрнi
санкцiї. Проте зазначенi обставини залишенi судами поза увагою та
без належної перевiрки i оцiнки.
За таких обставин Вищий господарський суд України позбавлений
можливостi ухвалити рiшення по сутi спору, так як не всi обставини
справи є з'ясованими. Тому ухваленi у справi судовi акти
пiдлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до
мiсцевого господарського суду.
При новому розглядi, суду слiд з'ясувати наведенi обставини,
вирiшити питання про притягнення до участi у справi належних осiб
або з'ясувати питання правонаступництва; за наявнiстю потреби,
вирiшити питання про доцiльнiсть призначення
судово-бухгалтерської експертизи для з'ясування дiйсного розмiру
заборгованостi вiдповiдача за первiсним позовом; з"ясувати питання
щодо наявностi чи вiдсутностi пiдстав до застосування штрафних
санкцiй, належно перевiрити ствердження та заперечення сторiн,
дослiдити наявнi у справi докази, надати зазначеним доказам та
доводам сторiн належну правову оцiнку та ухвалити законне та
обгрунтоване рiшення.
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст.111-5 , 111-7 ,
111-9 -111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касацiйне подання Заступника вiйськового прокурора
Центрального регiону України задовольнити.
2. Постанову Київського апеляцiйного господарського суду вiд
6 лютого 2007 року та рiшення Господарського суду м. Києва вiд 10
жовтня 2006 року у справi № 21/256 скасувати, справу передати на
новий розгляд до Господарського суду м. Києва в iншому складi.
Головуючий: Л.П. Невдашенко
Суддi: М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська