ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2007 Справа N 9/171пд
Вищий господарський суду України в складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
Мачульського Г.М.
суддів: Шаргала В.І.
перевіривши Закритого акціонерного товариства
касаційну скаргу “Виробниче об'єднання Техсировина“
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 17.01.2007р.
у справі N 9/171пд
господарського суду Донецької області
за позовом Закритого акціонерного товариства
“Виробниче об'єднання Техсировина“
до Товариства з обмеженою відповідальністю
Агрофірма “Преображение“
третя особа, яка
заявляє самостійні
вимоги на предмет Красноармійська об'єднана Державна
спору податкова інспекція, м. Красноармійськ
третя особа, яка не Державна виконавча служба у
заявляє самостійних Красноармійському районі, м. Красноармійськ
вимог на предмет
спору
про визнання договору дійсним
за участю представників
- позивача: не з'явився
- відповідача: не з'явився
третя особа, яка
заявляє самостійні Удод М.І. (Красноармійська ОДПІ,
вимоги на предмет довіреність N 4 від 06.04.07р.)
спору
третя особа, яка не
заявляє самостійних
вимог на предмет
спору не з'явився, -
В С Т А Н О В И В:
Оскарженою постановою Донецького апеляційного господарського
суду від 17.01.2007р. (колегія суддів у складі: головуючого
–судді Мирошниченка С.В., суддів Колядко Т.М., Скакуна О.А.)
залишено без змін рішення Господарського суду Донецької області
від 13.11.2006р. (суддя Марченко О.А.), яким в позові Закритому
акціонерному товариству “Виробниче об'єднання Техсировина” до
Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Преображение”
про визнання договору купівлі-продажу N 03/03 від 10.03.2005р.
дійсним та таким, що підлягає державній реєстрації, відмовлено.
Позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на
предмет спору –Красноармійської об'єднаної Державної податкової
інспекції про визнання недійсною угоди N 03/03 від 10.03.2005р.
залишено без розгляду.
В своїй касаційній скарзі позивач просить скасувати вказані
судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позов,
посилаючись на порушення господарськими судами попередніх
інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме:
ч. 5 ст. 11, ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. 33, п. 3 ст. 84, ст.ст. 105, 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Позивач, відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору не використали наданого законом права на
участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія
суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги
межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Так, доводи касаційної скарги стосуються позовних вимог про
визнання договору дійсним, заявлених особою що подала касаційну
скаргу.
Як встановлено судами 10.03.2005р. між Товариством з обмеженою
відповідальністю “Агрофірма “Преображение” та Закритим
акціонерним товариством “Виробниче об'єднання Техсировина” був
укладений спірний договір купівлі-продажу N 03/03, згідно якого
Продавець (відповідач) передав у власність Покупця (позивача)
нерухоме майно згідно специфікації N 1 від 10.03.2005р. до
договору загальною вартістю 14 967 252 грн.00 коп. Факт передачі
зазначеного майна Закритому акціонерному товариству “Виробниче
об'єднання Техсировина” підтверджується актом приймання-передачі
майна від 04.04.2005р., підписаним обома сторонами без зауважень
та завіреним печатками підприємств (а.с.13).
Позивач у лютому 2006р. звернувся до приватного нотаріуса
Донецького міського нотаріального округу Мангуш А.М. з проханням
посвідчити договір купівлі-продажу N 03/03 від 10.03.2005р.
однак нотаріусом було відмовлено позивачу у посвідченні даного
договору.
22.05.2006р. позивач звернувсь до Господарського суду Донецької
області з позовною заявою до відповідача про визнання дійсним
договору купівлі-продажу N 03/03 від 10.03.2005р. Позовні вимоги
позивача обґрунтовані тим, що між сторонами було досягнуто
домовленості щодо усіх істотних умов договору, що
підтверджується письмовими доказами і відбулося часткове
виконання договору, але нотаріальне засвідчення даної угоди не
відбулось у зв’язку з ухиленням відповідача від нотаріального
посвідчення договору. Таким чином, позивач вважає, що договір
купівлі-продажу N 03/03 від 10.03.2005р. може бути визнано судом
дійсним на підставі ч. 2. ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення якщо суд визнає, що
рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням
вимог матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається що суд апеляційної інстанції в
порядку ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у їх
сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх
вимог і заперечень докази.
Так, судами встановлено, що укладений сторонами спірний договір,
на підставі якого відбулась передача майна, нотаріально не
посвідчений. На вказані обставини, як на підставу своїх вимог,
посилається особа, що подала касаційну скаргу. Крім того, в
касаційній скарзі зазначено, що відповідач ухилився від
нотаріального посвідчення договору.
Між тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що жодною із
сторін не представлено суду доказів, які свідчать про ухилення
відповідача від нотаріального посвідчення договору.
Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків суду
апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
у разі недодержання
сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору
такий договір є нікчемним.
За змістом ч. 2 ст. 220 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо сторони
домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується
письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання
договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального
посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому
разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Таким чином суд апеляційної інстанції вірно визнав позовні
вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанцій
дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин
справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін
норми матеріального та процесуального права.
Постанова суду апеляційної інстанції належним чином мотивовані і
за своїм змістом та формою відповідає вимогам процесуального
закону.
За вказаних обставин постанова суду апеляційної інстанції є
законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування
немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 1, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Виробниче
об'єднання Техсировина” залишити без задоволення, а постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2007р. у
справі N 9/171пд Господарського суду Донецької області –без
змін.