Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Мачульського Г.М.

Шаргала В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів“

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2006р.

у справі N 6/522-06 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів“

до 1). Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп“

2). Закритого акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром“

про стягнення суми,

за участю представників

- позивача: не з'явився

- відповідача-1: не з'явився

- відповідача-2: Орлова В.В. (довіреність N 014-1958 від 19.06.2006р.), -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2006р. (суддя Коваленко О.О.) у вказаному позові до відповідача-1 та відповідача-2 відмовлено у повному обсязі.

Оскарженою ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Науменка І.М., суддів Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.) Відкритому акціонерному товариству “Нікопольський завод феросплавів” відмовлено у відновленні строку на оскарження рішення від 24.10.2006р., та відмовлено у прийнятті апеляційної скарги (вх. N 27380/5-4/201-06 від 20.12.2006р.).

В своїй касаційній скарзі позивач просить вказану ухвалу від 21.12.2006р. по справі N 6/522-06 скасувати, апеляційну скаргу на рішення від 24.10.2006р. Господарського суду Дніпропетровської області у справі N 6/522-06 разом зі справою направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду по суті, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме: ст.ст. 93, 97 п. 4 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Позивач та відповідач-1 не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

При прийнятті оскарженої ухвали апеляційний господарський суд виходив з того, що рішення місцевого господарського суду було підписане 27.10.2006р., і, як зазначає позивач, було ним отримано 01.11.2006р., про що, як також зазначає позивач, свідчить відмітка вхідної кореспонденції. Таким чином, як зазначено в оскарженій ухвалі апеляційного господарського суду, якщо вважати, що скаржник отримав рішення 01.11.2006р., то 10-денний строк на оскарження рішення сплинув 11.11.2006р., а оскільки цей день був суботою, то строк сплинув 13.11.2006р., однак апеляційну скаргу було подано через відділення поштового зв'язку 06.12.2006р. (про що свідчить конверт, доданий до апеляційної скарги).

Крім того, як також зазначено в оскарженій ухвалі господарського суду апеляційної інстанції, причина пропуску строку на подання апеляційної скарги у зв'язку з підготовкою банківських документів для сплати державного мита, на що посилається позивач, не є поважною, через встановлення 10-денного строку на оскарження рішення місцевого господарського суду.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд дійшов до висновків про пропущення позивачем строку на оскарження рішення суду першої інстанції без поважних причин, а отже –про відсутність правових підстав для відновлення стоку на подання апеляційної скарги та прийняття апеляційної скарги до провадження.

Однак із вказаними висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 53 ГПК України (1798-12) за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала. Таким чином відновлення процесуального строку можливе як з ініціативи господарського суду, так і за заявою сторони чи прокурора.

Слід зазначити, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. Однак суд апеляційної інстанції вказаного не врахував.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України (постанова від 27.02.2007 р. у справі N 30/103, постанова від 20.03.2007 р. у справі N 2/308).

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Крім того, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав та про необґрунтованість клопотання про відновлення пропущеного процесуального стоку на подання апеляційної скарги, не підтверджуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу не можна визнати законною й обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 3, 111-10 ч. 1, 111-11, 111-12, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. у справі N 6/522-06 Господарського суду Дніпропетровської області скасувати, справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.