820/2417/17 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, згідно з яким платнику податків збільшено суму податкового зобов'язання з податку на податок на прибуток приватних підприємств - 12.07.2022 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ГСМ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 (суддя - Мельников Р.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді: Курило Л.В., Русанова В.Б.) у справі №820/2417/17.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ГСМ" (далі - ТОВ "АГРО ГСМ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 25.08.2016 №0001591401.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДФС у Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2017, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх доводів Головне управління ДФС у Харківській області зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на неналежне підтвердження первинними документами та відсутністю зв`язку придбаних послуг у господарській діяльності.

Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "АГРО ГСМ" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС у Харківській області проведено планову виїзну документальну перевірку "АГРО ГСМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.04.2014 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 02.04.2014 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 10.06.2016 №289/230-40-14-01-08/39157669, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 244146 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, та з урахуванням результатів адміністративного оскарження, ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2016 №0001591401, згідно з яким ТОВ "АГРО-ГСМ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 177695,00 грн.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 25.08.2016 №000159140, до його складу увійшли донарахування за платежем податок на прибуток у зв`язку з порушеннями встановленими контролюючим органом в акті перевірки від 10.06.2016 року №289/20-40-14-01-08/39157669, а саме: за договором №01-11/14 від 01.11.2014 з ФОП ОСОБА_1 в сумі 91117 грн, за договором від 05.01.2015 з ФОП ОСОБА_2 в сумі 76399 грн, заниження доходів по рядку 01 "Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку" за 2015 рік в сумі 30712 грн за рахунок невірного визначення доходу при реалізації ПСП "Проміні" в сумі 5528 грн, завищення інших операційних витрат (рядок 2180 "інші операційні витрати" форми №2 "Звіт про фінансові результати") у сумі 25837 грн, за рахунок невірного визначення ТЗР на залишок товарів у сумі 4651 грн.

При цьому, на підставу встановленого порушення Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №131, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено інші операційні витрати (рядок 2180 "Інші операційні витрати" форми №2 "Звіт про фінансові результати") у сумі 25837 грн та занижено фінансовий результат до оподаткування у сумі 25837 грн", контролюючим органом зазначено включення до складу інших операційних витрат транспортно-заготівельних витрат у повному обсязі на суму 2218638,52 грн.

Так, позивачем отримано товарів за 2015 рік на суму 176485654,82 грн. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат становить 1,26%. Залишок нереалізованих товарів станом на 31.12.2015 2050517,50 грн. Транспортно-заготівельні витрати на залишок товарів на 31.12.2015 - 25837 грн, відсоток транспортно-заготівельних витрат становить 1,26%. Залишок нереалізованих товарів станом на 31.12.2015 2050517,50 грн. Транспортно-заготівельні витрати на залишок товарів на 31.12.2015 - 25837 грн.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Під час судового розгляду даної справи судами попередніх інстанцій, представником відповідача у наданих поясненнях вказано, що вартість транспортно-заготівельних витрат за 2015 рік становить 2218638,52 грн., при цьому до складу таких витрат включено послуги зберігання товарів на загальну суму 414720,89 грн. за договорами з ТОВ "Нафта-Україна", МПП "Техсервіс", ТОВ "ХАДО-Технологія".

Однак, такий висновок контролюючого органу не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки відповідно до положення ПСБУ 9 "Запаси" до складу транспортно-заготівельних витрат при формуванні первісної вартості запасів, що придбані за плату включаються затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Витрат на зберігання, як складової частини транспортно-заготівельних витрат ПСБУ 9 "Запаси" не містить.

При цьому, представником позивача під час розгляду справи вказано, що відповідно до наказу про облікову політику ТОВ "АГРО-ГСМ", передбачено застосування на підприємстві методу калькулювання собівартості продукції. Водночас, при застосуванні даного методу, застосування корегуючого коефіцієнту визначеного ПСБУ 9 "Запаси" таким платником податків не здійснюється.

За таких обставин, висновок контролюючого органу про завищення позивачем інших операційних витрат у сумі 25837,00 грн є необґрунтованим.

Щодо протиправності донарахувань контролюючим органом 5528,00 грн у зв`язку з встановленням порушення щодо заниження доходів по рядку 01 "Дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку" за 2015 рік в сумі 30712 грн за рахунок невірного визначення доходу при реалізації ПСП "Проміні", судами з`ясовано, що вказана сума було сплачена позивачем 07.07.2016.

Також судами встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "АГРО-ГСМ" мало господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання посередницьких послуг у торгівлі №01-11/14 від 01.11.2014.

На підтвердження реальності вказаних правовідносин до суду надано договір №01-11/14 від 01.11.2014, акти виконаних робіт та банківські виписки про оплату послуг.

При цьому, надані акти виконаних робіт містять в собі детальний зміст господарських операцій, які здійснювались в рамках договору №01-11/14 від 01.11.14, зазначено з якими саме контрагентами ФОП ОСОБА_1 проводились переговори з метою продажу товару, зазначено контрагентів ТОВ "АГРО-ГСМ", супроводження операцій з якими здійснювалось ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до основних видів діяльності ТОВ "АГРО-ГСМ" відноситься: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71); оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75).

Укладення договірних відносин із ФОП ОСОБА_1 було обумовлено необхідністю реалізації основних видів діяльності підприємства, а також необхідністю здійснення пошуку покупців на паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива.

Позивачем до суду надано копії договорів поставки товару, які були укладені та виконані за супроводженням ФОП ОСОБА_1 на підставі договору від 01.11.2014 про надання посередницьких послуг у торгівлі.

Крім того, між ТОВ "АГРО-ГСМ" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг від 05.01.2015.

На підтвердження реальності здійснення правовідносин із ФОП ОСОБА_2 за договором від 05.01.2015 надано акти виконаних робіт та докази оплати отриманих послуг.

В той же час, судами з`ясовано, що включення вказаного порушення ГУ ДФС у Харківській області до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вчинено відповідачем здійснено без врахування висновків, викладених у рішенні Державної фіскальної служби України від 17.08.2016 №17830/6/99-99-11-01-01-25, оскільки вказаним рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 №0000981401 в частині зменшення витрат по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 .

Встановлені обставини свідчать, що господарські операції ТОВ "АГРО-ГСМ" із контрагентами мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.