ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
     ПОСТАНОВА
     IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     11 квiтня 2007 р.
 
     № 2-17/15638-2006
 
     Вищий  господарський суд  України у складi колегiї  суддiв:
 
     головуючого суддi
 
     Кривди Д.С. -(доповiдача у справi),
 
     суддiв :
 
     Жаботиної Г.В.,
     Улiцького А.М.,
 
     розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi касацiйну скарги
      
     ТОВ "Iнвестицiйна компанiя "Стандартiнвест"
 
     на  рiшення
 
     господарського суду Автономної Республiки Крим вiд 02.10.2006
      
     у справi
 
     №2-17/15638-2006 господарського  суду  Автономної  Республiки
Крим
 
     за позовом
 
     ТОВ "Торговий дiм "Микитiвський алебастр"
 
     до
 
     Лiвадiйської селищної ради
 
     про
 
     визнання дiйсним договору та визнання права власностi,
 
     за участю представникiв сторiн вiд:
 
     позивача:
 
     Пугач Д.О. -за довiренiстю вiд 23.03.2007р.
 
     вiдповiдача:
 
     не з'явились
 
     скаржника:
 
     Хiмiкус О.С. -за довiренiстю вiд 12.03.2007р., Гуз  I.К.  -за
довiренiстю вiд 12.03.2007р.
 
     ВСТАНОВИВ:
     Рiшенням господарського суду Автономної Республiки  Крим  вiд
02.10.2006р. (суддя  Гайворонський В.I.) позов задоволено; визнано
дiйсним  договiр  купiвлi-продажу  б/н  вiд  19.09.2006р.  будiвлi
загальною площею 52,2кв.м.,  розташованої  за  адресою:  АР  Крим,
смт.Курпати, Алупкiнське шосе,  8-а,  укладений  мiж  Лiвадiйською
селищною радою  та  ТОВ  "Торговий  дiм  "Микитiвський  алебастр";
визнано право власностi на  будiвлю  загальною  площею  52,2кв.м.,
розташованої за адресою: АР Крим, смт.Курпати,  Алупкiнське  шосе,
8-а, за ТОВ "Торговий дiм "Микитiвський алебастр"  та  зобов'язано
Лiвадiйську селищну раду передати ТОВ "Торговий дiм  "Микитiвський
алебастр" вищезгадану будiвлю.
     В    касацiйнiй    скарзi    ТОВ    "Iнвестицiйна    компанiя
"Стандартiнвест" просить скасувати рiшення i направити  справу  на
новий розгляд до суду першої iнстанцiї, посилаючись на неправильне
застосування норм матерiального та процесуального  права,  неповне
встановлення обставин справи.  Скаржник,  який  не  є  стороною  у
справi, посилається на те, що  прийняте  рiшення  стосується  його
iнтересiв.
     Позивач надав вiдзив на касацiйну  скаргу,  в  якому  просить
рiшення залишити без змiн, а скаргу -без задоволення.
     Колегiя  суддiв,  перевiривши  наявнi   матерiали   (фактичнi
обставини) справи на предмет правильностi застосування судом  норм
матерiального  та  процесуального  права,   заслухавши   пояснення
представникiв скаржника, позивача, дiйшла висновку,  що  касацiйна
скарга пiдлягає задоволенню з наступних пiдстав.
     Мiсцевим господарським судом встановлено, що згiдно протоколу
аукцiону  №1/09-2006п  вiд  18.09.2006р.  переможцем  аукцiону   з
продажу майна Лiвадiйської селищної ради -будiвлi загальною площею
52,2кв.м.,  розташованої  за  адресою:   АР   Крим,   смт.Курпати,
Алупкiнське шосе, 8-а, визнано  ТОВ  "Торговий  дiм  "Микитiвський
алебастр".
     18.09.2006р. мiж ТОВ "Торговий дiм "Микитiвський алебастр" та
Лiвадiйською селищною радою укладено договiр  купiвлi-продажу,  за
умовами  якого  вiдповiдач  зобов'язався  передати   у   власнiсть
позивача  будiвлю  загальною  площею  52,2кв.м.,  розташовану   за
адресою: АР Крим, смт.Курпати, Алупкiнське шосе, 8-а.
     Як встановлено господарським судом  першої  iнстанцiї,  майно
належало продавцевi (вiдповiдачу)  на пiдставi рiшення Ялтинського
мiського суду  вiд  10.03.2006р.,  право  власностi  зареєстровано
Ялтинським бюро технiчної iнвентаризацiї.
     За умовами п.5.1 договору купiвлi-продажу право власностi  на
спiрний об'єкт переходить  до  покупця  з  моменту  повної  сплати
вартостi об'єкта, яка згiдно п.2.2 договору складає 52000грн.
     21.09.2006р. позивач сплатив 48000грн., а  ще  4000грн.  було
сплачено перед аукцiоном  в  якостi  гарантiйного  внеску,  що  не
заперечується вiдповiдачем.
     З  урахуванням  викладеного,  суд  першої  iнстанцiй   дiйшов
висновку,  що  право  власностi  на  спiрну  будiвлю  перейшло  до
позивача 21.09.2006р., а вiдтак, судом задоволено  позовнi  вимоги
щодо визнання права власностi на спiрний об'єкт за позивачем.
     Разом  з  тим  суд  першої  iнстанцiї  поза  увагою   залишив
наступне.
     За змiстом ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         юридичнi особи мають
право  звертатися  до  господарського  суду  за   захистом   своїх
порушених або оспорюваних прав i охоронюваних  законом  iнтересiв.
Частиною першою статтi 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено,  що
кожна  сторона  повинна  довести  тi  обставини,   на   якi   вона
посилається  як  на  пiдставу  своїх  вимог  i  заперечень.  Отже,
звернення до суду  має  бути  пов'язане  iз  необхiднiстю  захисту
порушених або оспорюваних прав чи охоронюваних  законом  iнтересiв
позивача i, вiдповiдно, задоволення позовних вимог можливе у разi,
якщо  суд  встановить  порушення  прав  чи  охоронюваних   законом
iнтересiв позивача у справi.
     Вирiшивши юридичну долю майна шляхом визнання права власностi
на нього, господарський суд неповно з'ясував обставини справи щодо
дiйсних  прав  та  обов'язкiв  сторiн  i  не  зазначив,  якi   дiї
вiдповiдача свiдчать про те, що вiн оспорює  чи  не  визнає  право
власностi позивача на спiрне майно та яка  необхiднiсть  визнавати
за позивачем право власностi на нього.
     Що стосується позовних  вимог  в  частинi  визнання  спiрного
договору дiйсним, то мiсцевим господарським судом встановлено,  що
вiдповiдно  до  листа  №02/13-1001  вiд  21.09.2006р.   вiдповiдач
вiдмовився  вiд нотарiального посвiдчення договору у  встановлений
п'ятиденний термiн.
     Згiдно ч.2 ст.220 Цивiльного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
          якщо
сторони  домовилися  щодо  усiх  iстотних   умов    договору,   що
 пiдтверджується  письмовими  доказами,  i  вiдбулося  повне   або
часткове виконання договору, але одна iз сторiн ухилилася вiд його
нотарiального посвiдчення, суд може визнати такий договiр дiйсним.
У   цьому  разi  наступне  нотарiальне  посвiдчення  договору   не
вимагається.
     Суд, застосувавши дану  норму,  дiйшов  висновку,  що  вимоги
позивача про визнання договору  купiвлi-продажу  вiд  18.09.2006р.
дiйсним пiдлягають задоволенню.
     За  змiстом  ст.107  Господарського  процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касацiйну  скаргу  мають  право  подати  також
особи, яких не було залучено до участi у справi, якщо суд  прийняв
рiшення чи постанову, що стосується їх прав i обов'язкiв.
     ТОВ  "Iнвестицiйна  компанiя  "Стандартiнвест"  у  касацiйнiй
скарзi посилається на те,  що  рiшення  господарського  суду  було
прийнято без залучення скаржника, чим  порушено  його  права.  При
цьому   скаржник   доводить,   що   ТОВ   "Iнвестицiйна   компанiя
"Стандартiнвест" на пiдставi договорiв оренди та  Державного  акту
на право власностi на  земельну  дiлянку  користується  земельними
дiлянками, розташованими за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт.Курпати,
Алупкiнське шосе, район домоволодiння  8.  Будь-якi  iншi  об'єкти
нерухомого майна на земельних дiлянках в районi домоволодiння 8 по
Алупкiнському шосе при встановленнi меж земельних дiлянок в натурi
не виявленi. До представникiв охоронної органiзацiї, яка  здiйснює
охорону земельних дiлянок скаржника,  звернулися  невiдомi  особи,
якi, посилаючись на спiрний договiр,  вимагали  пропустити  їх  на
територiю    земельної   дiлянки   ТОВ   "Iнвестицiйна    компанiя
"Стандартiнвест".     Також     ТОВ     "Iнвестицiйна     компанiя
"Стандартiнвест" посилається на те, що рiшення господарського суду
АР Крим вiд 02.10.2006р.  встановлює  право  власностi  на  об'єкт
нерухомого майна, якого не iснує, за адресою, якої також не iснує.
 Отже, скаржник вважає, що рiшення стосується iнтересiв скаржника,
оскiльки визнано право власностi на об'єкт нерухомостi,  який,  на
думку ТОВ "Лiвадiйськi банi" знаходиться на земельнiй дiлянцi, яка
належить ТОВ "Iнвестицiйна компанiя "Стандартiнвест".
     Оскiльки передбаченi  процесуальним  законом  межi  перегляду
справи в касацiйнiй iнстанцiї не дають їй права встановлювати  або
вважати доведеними обставини, що не  були  встановленi  в  рiшеннi
суду чи вiдхиленi ним, вказанi  обставини  мають  бути  перевiренi
мiсцевим господарським судом.
     Вiдповiдно до ст. 377  ЦК  України  до  особи,  яка  придбала
житловий будинок, будiвлю або споруду, переходить право  власностi
на  земельну  дiлянку,  на  якiй  вони  розмiщенi,  без  змiни  її
цiльового призначення, у розмiрах,  встановлених  договором.  Якщо
договором про вiдчуження житлового будинку,  будiвлi  або  споруди
розмiр земельної дiлянки не  визначений,  до  набувача  переходить
право власностi на  ту  частину  земельної  дiлянки,  яка  зайнята
житловим будинком, будiвлею або спорудою, та на частину  земельної
дiлянки, яка є необхiдною для їх обслуговування.
     Якщо житловий  будинок,  будiвля  або  споруда  розмiщенi  на
земельнiй дiлянцi, наданiй у користування, то у разi їх вiдчуження
до набувача переходить право користування тiєю частиною  земельної
дiлянки,  на  якiй  вони  розмiщенi,  та  частиною  дiлянки,   яка
необхiдна для їх обслуговування.
     Суд  першої  iнстанцiї  при  розглядi  справи  не   встановив
власника чи користувача земельної  дiлянки,  на  якiй  знаходиться
спiрний об'єкт.
     Вищевикладене не було взято судом  до  уваги  i  не  вирiшено
питання щодо можливого порушення прав та  законних  iнтересiв  ТОВ
"Iнвестицiйна компанiя "Стандартiнвест" i  притягнення  останнього
до участi в справi.
     Вiдповiдно до  пункту  3  частини  2  ст.111-10  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         порушення норм процесуального  права  є  в  будь-якому
випадку пiдставою для скасування рiшення мiсцевого  або  постанови
апеляцiйного господарського суду, якщо господарський  суд  прийняв
рiшення або постанову, що стосується прав i обов'язкiв  осiб,  якi
не були залученi до участi в справi.
     З огляду на зазначене постановлене у  справi  судове  рiшення
пiдлягає скасуванню, а справа  згiдно  з  пунктом  3  ст.1119  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         -передачi на  новий  розгляд  до  суду  першої
iнстанцiї.
     Господарському суду першої iнстанцiї, врахувавши викладене та
 встановивши  обставини  справи  з  дотриманням  вимог  ст.43  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , належить  вирiшити  спiр  у  вiдповiдностi  з
чинним законодавством.
     Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.3
ч.1   ст.111-9,   111-10,   ст.111-11,    111-12    Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України,  -
     П О С Т А Н О В И В:
     Клопотання ТОВ "Iнвестицiйна  компанiя  "Стандартiнвест"  про
прийняття до касацiйного провадження касацiйної скарги на  рiшення
господарського суду Автономної Республiки Крим вiд 02.10.2006 року
у справi №2-17/15638-2006 задовольнити.
     Касацiйну скаргу ТОВ "Iнвестицiйна компанiя  "Стандартiнвест"
задовольнити.
     Рiшення господарського суду Автономної  Республiки  Крим  вiд
02.10.2006 року у  справi  №2-17/15638-2006  скасувати,  а  справу
направити на новий розгляд до суду першої iнстанцiї.
     Головуючий  суддя   Д.Кривда
     Суддi   Г.Жаботина
     А.Улiцький