ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2007 Cправа N 302/9-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства “Сімліт”
на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського
суду
від 25.12.2006р.
у справі N 302/9-06
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Укрцукротеплоізоляція”
до Приватного підприємства “Сімліт”
про виселення,
за участю представників сторін:
від позивача: Вощенко В.В. (доручення від 09.02.07),
від відповідача: Сікачин М.С. –директор (наказ N 1 від
14.04.95),
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 25.12.2006р. (головуючий, суддя Агрикова О.В., судді
Мамонтова О.М., Фаловська І.М.) апеляційну скаргу Приватного
підприємства “Сімліт” на рішення господарського суду Київської
області від 02.11.2006р. не прийнято до розгляду і повернуто
скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить суд її скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм
процесуального права, а матеріали справи направити до суду
апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2
ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
місцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при ухвалені оскаржуваного судового акта, знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна
скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення
місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні
було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, - з
дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84
цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що апеляційна
скарга на рішення господарського суду Київської області від
02.11.2006р. подана відповідачем з порушенням встановленого
процесуального строку, без клопотання про його відмовлення, у
зв’язку з чим вперше подана апеляційна скарга була повернута
скаржнику без розгляду ухвалою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 27.11.2006р.
Звертаючись вдруге з апеляційною скаргою на рішення суду першої
інстанції, відповідач заявив клопотання про відновлення
пропущеного процесуального строку для її подання, яке судом
апеляційної інстанції було відхилено про що прийнято ухвалу від
25.12.2006р., яка є предметом касаційного перегляду.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної
інстанції про відсутність поважних причин для відновлення
пропущеного процесуального строку з огляду на таке.
Рішення господарського суду Київської області від 02.11.2006р.,
як вірно встановлено судом апеляційної інстанції і
підтверджується безпосередньо змістом цього рішення, було
оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
підписано суддею 03.11.2006р., а надіслано сторонам
06.11.2006р., тобто в межах п'ятиденного строку, встановленого
ст. 87 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(а.с.40-42).
В силу ст. 50 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, строки для вчинення
процесуальних дій визначаються точною календарною датою,
зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом
часу. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками,
місяцями або днями, починається наступного дня після календарної
дати або настання події, якими визначено його початок.
Згідно ч. 4 ст. 51 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, процесуальна дія,
для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години
останнього дня строку.
Отже, з огляду на положення ст.ст. 50, 52, 93 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, останній день строку, встановленого для оскарження
рішення суду першої інстанції від 02.11.2006р. в апеляційному
порядку, - 13.11.2006р. (понеділок).
Таким чином, доводи відповідача про те, що перебіг
процесуального строку на апеляційне оскарження розпочинається з
моменту отримання ним оскаржуваного судового акта, у даному
випадку з 09.11.2006р., а тому скарга подана із дотриманням
передбаченого строку на її подання, а саме 16.11.2006р., є
помилковими.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що апеляційна
скарга відповідачем була подана 16.11.2006р., тобто з пропуском
десятиденного строку для її подання, встановленого ст. 93 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку,
відповідач вказував на те, оскаржуване рішення від 02.11.2006р.
було отримано скаржником лише 09.11.2006р.
Разом з тим, в силу приписів ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
поважними визнаються лише ті обставини, які є об’єктивно
непереборними і пов’язані з дійсними істотними труднощами для
вчинення процесуальних дій. До кола поважних причин слід
відносити, зокрема, отримання заявником рішення місцевого
господарського суду після закінчення зазначеного процесуального
строку.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем
не зазначено які саме обставини перешкоджали йому оскаржити
рішення суду до закінчення процесуального строку для подання
скарги, враховуючи, що вони ним було отримано своєчасно.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом
господарського суду, яким суд користується виходячи із
поважності причин пропуску строку скаржником, яких у даному
випадку не вбачається за відсутності обставин, що перешкоджали б
скаржнику реалізувати своє право на оскарження рішення суду
першої інстанції в апеляційному порядку протягом встановленого
строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни
або скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції,
оскільки вона прийнята з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Сімліт” залишити без
задоволення, а ухвалу Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 25.12.2007р. у справі N 302/9-06 –без
змін.