ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 
     10 квітня 2007 р. 
 
     № 45/207пн 
 
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
     розглянувши   касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного
товариства    "Племінне    птахівниче     сучасне     господарство
"Ясинуватський",  с.  Красний   Партизан   Ясинуватського   району
Донецької області,
     на постанову Донецького апеляційного господарського суду  від
24.01.2007
     зі справи № 45/207пн
     за   позовом   спільного   підприємства   "Агроспецмонтажнік"
(далі -Підприємство), м. Ясинувата Донецької області,
     до відкритого акціонерного  товариства  "Племінне  птахівниче
сучасне господарство "Ясинуватський" (далі -ВАТ "Ясинуватський"),
     комунального  підприємства  "Бюро  технічної   інвентаризації
Ясинуватської міської ради" (далі -БТI),  м.  Ясинувата  Донецької
області,
     Верхньоторецької селищної  ради  (далі  -Селищна  рада),   с.
Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області,
     про визнання права власності,
     за участю представників:
     Підприємства - Бештанка М.В., Філатової Т.С.,
     ВАТ "Ясинуватський" -не з'явився,
     БТI -не з'явився,
     Селищної ради -не з'явився,
                            ВСТАНОВИВ:
     Підприємство  звернулося  до  господарського  суду  Донецької
області  з  позовом  про  визнання  права  власності  на  нерухоме
майно -будівлю інкубаційного  цеху,  розташоване  за  адресою:  с.
Красний Партизан Ясинуватського району Донецької області  по  вул.
Гагаріна, 82.
     До прийняття місцевим судом рішення зі справи позивач  змінив
і доповнив позовні вимоги та просив:
     -  визнати недійсним з моменту  видачі  свідоцтво  про  право
власності від 13.10.2004 на нерухоме майно - будівлю інкубаційного
цеху  за  адресою:  с.  Красний  Партизан  Ясинуватського   району
Донецької області по вул. Гагаріна, 82, видане Селищною радою  ВАТ
"Ясинуватський";
     -  скасувати   реєстрацію   в   БТI   права   власності   ВАТ
"Ясинуватський" на нерухоме майно -  будівлю  інкубаційного  цеху,
розташоване за адресою: Донецька область, Ясинуватський район,  с.
Красний Партизан, вул. Гагаріна, 82;
     -  визнати  за  Підприємством  право  власності  на  нерухоме
майно - будівлю інкубаційного цеху за адресою:  Донецька  область,
Ясинуватський район, с. Красний Партизан, вул. Гагаріна, 82.
     Рішенням названого суду  від  22.11.2006  (суддя  Плотніцький
Б.Д.) у задоволенні позову  відмовлено.  Прийняте  судове  рішення
мотивовано відсутністю правових підстав для задоволення позову.
     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від
24.01.2007    (колегія    суддів    у     складі:     Мирошниченко
С.В.  -головуючий,  судді  Колядко  Т.М.,  Скакун  О.А.)   рішення
господарського суду Донецької області від 22.11.2006 скасовано  та
позов задоволено. Постанову апеляційного суду мотивовано передачею
ВАТ "Ясинуватський" спірного майна  Підприємству  у  власність  за
угодою від 29.05.2001.
     У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ
"Ясинуватський" просить постанову апеляційного суду від 24.01.2007
зі справи скасувати  через  неправильне  застосування  судом  норм
матеріального і процесуального права,  а  рішення  місцевого  суду
залишити в силі.
     Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
     Учасників  судового  процесу  відповідно  до   статті   111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі  -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) належним  чином  повідомлено  про  час  і
місце розгляду касаційної скарги.
     Перевіривши   повноту   встановлення   попередніми   судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і  процесуального  права,  заслухавши  представників
позивача, Вищий господарський  суд  України  дійшов  висновку  про
відсутність  підстав   для   задоволення   касаційної   скарги   з
урахуванням такого.
     Судом першої інстанції встановлено, що:
     - рішенням виконкому Селищної  ради  від  26.04.2000  №  33/1
будівлі  інкубаційного  цеху  надано  поштову   адресу:   Донецька
область, Ясинуватський район, с. Красний Партизан, вул.  Гагаріна,
82 (т. 2, а.с. 1-2);
     - виконавчим комітетом Селищної  ради  прийнято  рішення  від
28.02.2001  №  19/4  про  оформлення  ВАТ  "Ясинуватський"   права
власності на  приміщення  інкубатору,  розташоване  в  с.  Красний
Партизан, вул. Гагаріна, 82 (т. 1, а.с. 136);
     - 28.02.2001  Селищною  радою  ВАТ   "Ясинуватський"   видано
свідоцтво  про  право  власності  на   нерухоме   майно   -будівлю
інкубатору,   розташоване   за    адресою:    Донецька    область,
Ясинуватський район, с. Красний Партизан, вул. Гагаріна, 82 (т. 1,
а.с. 135);
     - рішенням арбітражного суду Донецької області від 26.03.2001
зі справи № 9/49, яке набрало чинності, з ВАТ  "Ясинуватський"  на
користь Підприємства стягнуто 2 312 817,79 грн.;
     - 29.05.2001 ВАТ "Ясинуватський"  та  Підприємством  укладено
угоду про передачу основних засобів на загальну  суму  2  559  094
грн. (далі -Угода) в  рахунок  часткового  погашення  боргу,  який
підлягав стягненню на підставі наказу арбітражного суду  Донецької
області від  02.04.2001  зі  справі  №  9/49,  що  підтверджується
змістом Угоди  та  актом  приймання-передачі  товарно-матеріальних
цінностей від 29.05.2001 (т. 1, а.с. 8-18, 19-23);
     - рішенням  господарського   суду   Донецької   області   від
07.12.2004 зі справи № 1/68пд Угоду визнано  недійсною  в  частині
передачі окремих приміщень -їдальні та бані (т. 1, а.с.24-28);
     - постановою Донецького апеляційного господарського суду  від
17.01.2005 рішення  місцевого  господарського  суду  зі  справи  №
1/68пд частково скасовано та Угоду  визнано  недійсною  в  повному
обсязі з моменту її укладення (т. 1, а.с. 29-32);
     - постановою   Вищого   господарського   суду   України   від
25.05.2005 зі справи № 1/68пд  постанову  Донецького  апеляційного
господарського  суду   від   17.01.2005   скасовано,   а   рішення
господарського суду Донецької області від 07.12.2004 залишено  без
змін (т. 1, а.с. 33-36);
     - ухвалами Верховного Суду  України  від  21.07.2005  та  від
19.01.2006 зі справи №1/68пд відмовлено в порушенні провадження  з
перегляду в касаційному порядку  постанови  Вищого  господарського
суду України від 25.05.2005 (т. 1, а.с. 37-40);
     - зміст Угоди та акта приймання-передачі основних засобів  не
дозволяють ідентифікувати спірний об'єкт;
     - Підприємство не зверталося до БТI з приводу  реєстрації  за
ним права власності на об'єкти, одержані за Угодою;
     - у судовому порядку право власності за позивачем  на  спірне
майно не визнавалося.
     Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:
     - перелік нерухомого майна, переданого  до  статутного  фонду
ВАТ  "Ясинуватський",  свідчить,  що  будівля  інкубаційного  цеху
знаходиться за адресою: с. Красний Партизан, вул. Гагаріна, 82 (т.
1, а.с. 76);
     - ВАТ "Ясинуватський"  не  подано  доказів  існування  іншого
інкубаційного цеху, який міг би бути предметом Угоди;
     - нерухоме  майно  -будівля  інкубаційного  цеху  по   вулиці
Гагаріна, 82 в с. Красний Партизан Ясинуватського району Донецької
області вибуло з  власності  ВАТ  "Ясинуватський"  внаслідок  його
відчуження за Угодою позивачеві, що підтверджується змістом Угоди,
акта приймання-передачі до неї та судовими рішеннями зі  справи  №
1/68пд;
     - діями відповідачів  фактично  оспорюється  право  власності
Підприємства на спірне майно.
     Причиною  виникнення  спору  зі  справи  стало  питання  щодо
наявності  правових   підстав   для   визнання   права   власності
Підприємства на спірний об'єкт.
     Згідно  з  частиною  першою  статті  202  Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
         (далі -ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ) правочином є  дія
особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних  прав
та обов'язків.
     Частиною п'ятою статті 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         встановлено,
що правочин має бути  спрямований  на  реальне  настання  правових
наслідків, що обумовлені ним.
     Частинами першими статей 316 та  317  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке
вона здійснює відповідно до закону за своєю волею,  незалежно  від
волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування
та розпоряджання своїм майном.
     Згідно з частиною першою та  другою  статті  319  ЦК  України
( 435-15 ) (435-15)
         власник володіє,  користується,  розпоряджається  своїм
майном на власний розсуд; власник має  право  вчиняти  щодо  свого
майна будь-які дії, які не суперечать закону.
     Стаття  328  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          передбачено,  що  право
власності набувається на  підставах,  що  не  заборонені  законом,
зокрема  із  правочинів.  Право   власності   вважається   набутим
правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність
набуття права власності не встановлена судом.
     Згідно з частиною першою статті  346  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
право власності припиняється у разі, зокрема, відчуження власником
свого майна.
     Частиною другою статті 386 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         встановлено,
що власник, який має  підстави  передбачати  можливість  порушення
свого права власності іншою особою,  може  звернутися  до  суду  з
вимогою про заборону вчинення нею дій, які  можуть  порушити  його
право, або з вимогою  про  вчинення  певних  дій  для  запобігання
такому порушенню.
     Статтею 392 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
          передбачено,  що  власник
майна може пред'явити позов про  визнання  його  права  власності,
якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а  також
у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
     Згідно з частиною першою статті  393  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
правовий акт  органу  державної  влади,  органу  влади  Автономної
Республіки Крим  або  органу  місцевого  самоврядування,  який  не
відповідає законові і порушує права власника, за позовом  власника
майна визнається судом незаконним та скасовується.
     За таких обставин суд апеляційної інстанції,  ідентифікувавши
спірне майно та встановивши факт його передачі ВАТ "Ясинуватський"
за Угодою у власність позивачеві, дійшов  обгрунтованого  висновку
щодо необхідності задоволення даного позову.
     У свою  чергу,  касаційна  інстанція  відповідно  до  частини
другої  статті  111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          не   має   права
встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини,  що  не   були
встановлені  у  рішенні  або  постанові  господарського  суду   чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
     Отже, постанова апеляційного господарського  суду  зі  справи
відповідає  встановленим  ним  фактичним  обставинам,  прийнята  з
дотриманням  норм  матеріального   та   процесуального   права   і
передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
     Керуючись   статтями   111-7,   111-9-111-11   ГПК    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
     Постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
24.01.2007 зі справи № 45/207пн залишити  без  змін,  а  касаційну
скаргу відкритого  акціонерного  товариства  "Племінне  птахівниче
сучасне господарство "Ясинуватський" - без задоволення.
     Суддя  В.Селіваненко
     Суддя  I.Бенедисюк
     Суддя  Б.Львов