ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2007 Справа N 34/133а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Фролової Г.М.- головуючого
Полянського А.Г.
Коробенка Г.П.
за участю
представників:
позивача не з’явились (про час та місце судового
засідання повідомлені належним чином)
відповідача не з’явились (про час та місце судового
засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційну Державної податкової інспекції у
скаргу Кіровському районі міста Донецька
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 27.09.2005 року
у справі N 34/133а господарського суду Донецької
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Дельта-Капітал“
до Державної податкової інспекції у
Кіровському районі міста Донецька
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України Осетинського А.Й. від 10.04.2007 року, у зв’язку з
відпусткою судді Муравйова О.В. та у зв’язку з виходом з
відпустки судді Полянського А.Г. для перегляду в касаційному
порядку справи N 34/133а, призначеної до розгляду на 10.04.2007
року, створено колегію суддів у складі: головуючого –судді
Фролової Г.М., суддів –Полянського А.Г., Коробенка Г.П.
У червні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
“Дельта-Капітал“звернулося до господарського суду Донецької
області з позовом до Державної податкової інспекції у
Кіровському районі міста Донецька про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення N 000052342/0 від 11.05.2005
року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю
“Дельта-Капітал“податкового зобов’язання з податку на прибуток в
сумі 48390,00 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі
24195,00 грн.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняте на
підставі акта про результати планової документальної перевірки
дотримання вимог податкового та валютного законодавства
Товариством з обмеженою відповідальністю “Дельта-Капітал“за
період з 18.08.2003 року по 31.12.2004 року, яким було
встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.6.4 статті 7
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, в результаті чого було знижено
податок в ІV кварталі 2003 року на суму 48390,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до підпункту
7.6.4 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та листа Державної
податкової адміністрації України від 02.03.2005 року
N 1799/6/15-111-6 фінансовий результат від продажу векселя,
отриманого як засіб платежу за цінні папери, виникає за
наявності доходів від продажу векселя і витрат на його придбання
(заборгованість за продані цінні папери), а за таких умов у
податкової інспекції відсутні будь-які правові підстави для
донарахування сум податку на прибуток у зв’язку з заниженням
об’єкту оподаткування таким податком у ІV кварталі 2003 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2005
року (суддя: Кододова О.В.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року
(судді: Алєєва І.В. –головуючий, Агапов О.Л., Величко Н.Л.) у
справі 34/133а господарського суду Донецької області, позов
задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення -
рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі
міста Донецька від 11.05.2005 року N 000052342/0 про визначення
податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі
48390,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі
24195,00 грн. Стягнуто з Державної податкової інспекції у
Кіровському районі міста Донецька на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю “Дельта–Капітал” судові витрати по
сплаті держмита 85 грн. та послуг інформаційно - технічного
забезпечення судового процесу у розмір 118 грн. Суди розглянули
спір, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Мотивуючи судові рішення господарські суди зазначають про те, що
відображення однієї операції у складі витрат та доходів
суперечить принципам бухгалтерського та податкового обліку і
спростовує висновки акта перевірки щодо заниження позивачем
скоригованого валового доходу у ІV кварталі 2003 року у сумі
161300,00 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, Державна податкова інспекція
у Кіровському районі міста Донецька звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 року
у справі N 34/133а господарського суду Донецької області, в якій
просить постанову та рішення у справі скасувати, прийняти нове
рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне
застосування судом норм матеріального та процесуального права,
зокрема, підпункту 7.6.4 статті 7 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, статті 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зокрема, заявник зазначає про те, що в
порушення підпункту 7.6.4 статті 7 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств“позивачем занижено у ІV
кварталі 2003 року доходи по операціям з цінними паперами в
окремому податковому обліку на суму 161 300,00 грн.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає за
касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій
відповідачем було здійснено планову документальну перевірку
позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного
законодавства за період з 18.08.2003 року по 31.12.2004 рік, про
що складено акт N 1492/23-4/32576808 від 11.05.2005 року, в
якому відображено, що позивачем порушені вимоги підпункту 7.6.4
статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в результаті чого занижено податок на прибуток за
ІV квартал 2003 року на суму 48390грн.
В зв’язку з наведеним відповідачем було прийнято податкове
повідомлення - рішення від 11.05.2005 року N 000052342/0 про
визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у
розмірі 48390,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі
24195,00 грн.
Судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю
“Дельта-Капітал“звернулося до господарського суду Донецької
області з позовом до Державної податкової інспекції у
Кіровському районі міста Донецька про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення N 000052342/0 від 11.05.2005
року про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю
“Дельта-Капітал“податкового зобов’язання з податку на прибуток в
сумі 48390,00 грн. основного платежу та штрафних санкцій в сумі
24195,00 грн.
Приймаючи постанову апеляційний господарський суд не врахував
наступне.
В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, який набрав чинності з 1.09.2005 року.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про державну податкову
службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
, державні податкові адміністрації в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним
поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції,
передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у
пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у
частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі
коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної
податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за
платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих
платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в
районах, містах без районного поділу, районах у містах,
міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції.
Згідно пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції –це
переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий
спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа
або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень.
Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить,
що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, а в
розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
Державна податкова інспекція у
Кіровському районі міста Донецька є суб’єктом владних
повноважень.
Кодекс адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
набрав
чинності з 01.09.2005 року. У відповідності з пунктом 6 та 7
розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення“цього кодексу до
початку діяльності окружного адміністративного суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам
відповідно до Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішуються відповідним господарським
судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, а заяви і скарги у справах, що виникають з
адміністративно-правових відносин, а також апеляційні та
касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку,
встановленому цим Кодексом.
На порушення цих вимог суд апеляційної інстанції переглянув
рішення суду у даній справі, керуючись положеннями
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі
може істотно вплинути на обсяг прав і обов’язків учасників
процесу на будь-яких його стадіях.
У відповідності із частиною 1 статті 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального
чи процесуального права.
Відповідно до абзацу 4 пункту 6 розділу VII “Прикінцеві та
перехідні положення“Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
після початку діяльності апеляційного
адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних
справах, подані до відповідних апеляційних господарських судів,
передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду,
якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.
За повідомленням Державної судової адміністрації України
розпочинають діяльність такі апеляційні адміністративні суди,
зокрема, з 2.04.2007 року починає свою діяльність Донецький
апеляційний адміністративний суд.
За таких обставин постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 27.09.2005 року у справі N 34/133а
підлягає скасуванню, а справа –передачі до Донецького
апеляційного адміністративного суду.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, розділом VII “Прикінцеві та
перехідні положення“Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському
районі міста Донецька задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
27.09.2005 року у справі N 34/133а господарського суду Донецької
області скасувати.
Справу передати Донецькому апеляційному адміністративному суду.