ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 р.
№ 30/328
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ЗАТ "Спеціалізований трест діагностики і відновлення
підводних трубопроводів "Підводтрубопровід"
на постанову
від 18.01.07 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 30/328 господарського суду міста Києва
за позовом
ЗАТ "Підводтрубопровід"
до
ЗАТ "Спеціалізований трест діагностики і відновлення
підводних трубопроводів "Підводтрубопровід"
про
стягнення 33 158,30 грн.
у справі взяли участь представники
позивача: Висоцька О.В., довір. від 02.01.07
відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.11.2006 (суддя
Т. Ващенко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 18.01.2007 (колегія суддів: Б. Отрюх, А.
Верховець, А. Тищенко), позовні вимоги про стягнення
заборгованості по оплаті орендної плати в розмірі 33518 грн. 30
коп. на підставі договору оренди нежилих приміщень № 4/08011 від
01.08.2004 задоволені, на користь позивача стягнуто 35518 грн. 30
коп. заборгованості. Рішення мотивоване тим, що відповідач не
надав доказів належного виконання ним договірних зобов'язань.
Відповідач ЗАТ "Трест Підводтрубопровід" в поданій касаційній
скарзі просить скасувати прийняті у справі судові акти і в
задоволенні позовних вимог відмовити. Скаржник вважає, що справа
розглянута без дослідження і надання юридичної оцінки шерегу
документів, наданих відповідачем з врахуванням всіх обставин
справи в їх сукупності. Суд не прийняв до уваги той факт, що умови
договору оренди нежитлових приміщень № 4/08011 від 01.08.2004
спочатку порушені позивачем, а як наслідок неналежного виконання
умов договору позивачем, у відповідача ніби то виникло грошове
зобов'язання. Справа розглянута судами в порушення вимог ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
без
всебічної, повної та об'єктивної оцінки всіх доказів та обставин
справи. Безпідставно не застосована ст. 221 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
і дії позивача не визнані такими до вчинення яких відповідач не
міг виконати свої зобов'зання перед позивачем.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.
01.08.2004 між сторонами у справі був укладений договір №
4/08011 оренди нежилих приміщень відповідно до якого позивач
передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування
нежитлові приміщення за адресою м. Київ, вул. Курнатовського, 20
на другому поверсі в осях "Н-Ф", 1-3, загальною площею 444,10
кв.м. відповідно до плану, що є додатком № 1 до договору. Строк
дії договору по 31.12.2004.
По умовам договору (п.3.1) відповідач вступає у користуванні
приміщеннями за актом прийому-передачі приміщень, який укладається
протягом 3-х робочих днів з моменту укладання договору.
Позивач передав відповідачу 444,10 кв. м. нежилих приміщень
по акту від 02.08.2004. Сторони встановили розмір орендної плати
та порядок її сплати і відповідач зобов'язався своєчасно та в
повному розмірі її сплачувати (п.4.1; 4.3; 5.12 договору).
У випадках припинення дії договору оренди незалежно від
підстав, відповідач повертає позивачу приміщення протягом 3-х
робочих днів з дня припинення дії договору шляхом укладання акту
повернення приміщень (п.3.3 договору).
По акту від 30.09.2004 відповідач повернув позивачу
приміщення загальною площею 80,6 кв.м. у зв'язку з чим розмір
орендної плати зменшився і став разом з ПДВ 14939 грн. 86 коп. в
місяць.
Останні 363,5 кв.м. приміщень були повернені відповідачем по
акту 20.01.2005.
Судами встановлено, що відповідно акту звірки взаємних
розрахунків станом на 07.08.2006 відповідач повинен був сплатити
орендної плати 90963 грн. 24 коп., фактично сплатив 55444 грн. 95
коп. і залишився борг в розмірі 35518 грн. 29 коп.
Доводи відповідача про те, що він не міг сплачувати орендну
плату, оскільки позивач не виставляв рахунки-фактури, судом
досліджувалися і встановлено, що договором не був передбачений
такий чіткий порядок розрахунку. Зокрема, по договору орендар мав
право сплатити орендну плату наперед за наступний місяць.
Відповідач не надав доказів повернення приміщень позивачу в
листопаді 2004 року. Встановлено, що вони повернені позивачу
20.01.2005. Тобто, до 20.01.2005 відповідач повинен заплатити
орендну плату.
З наведеного слідує, що судами попередніх інстанцій
досліджені доводи відповідача, зазначені ним в касаційній скарзі і
суди дійшли обгрунтованого висновку, що дії позивача не
перешкоджали відповідачу виконати свої зобов'язання по договору.
Згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права досліджувати
докази та обставини справи і надавати їм іншу оцінку.
Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно
встановили обставини справи на підставі поданих сторонами доказів
і правильно застосували норми процесуального та матеріального
права, зокрема ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. ст. 525, 526 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
при винесенні судових актів. Підстав для
скасування судових рішення та постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ЗАТ "Трест Підводтрубопровід" залишити без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 18.01.2007 та рішення господарського суду м. Києва від
13.11.2006 у справі № 30/328 -без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун