ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2007 Справа N 20/288
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Панової І.Ю.
Яценко О.В.
розглянувши 1. суб'єкта підприємницької діяльності
касаційні скарги ОСОБА_1 2. ЗАТ “Криворізький завод
гірничого обладнання”
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 11.12.2006р.
у справі N 20/288 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до ЗАТ “Криворізький завод гірничого
обладнання”
про про стягнення 1401,90 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
суб'єкта ОСОБА_2
підприємницької
діяльності ОСОБА_1:
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до
господарського суду Дніпропетровської області з позовом про
стягнення з ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” 31 415
грн. 59 коп. боргу за поставлений металопрокат, 745 грн. 16 коп.
3% річних, 1823 грн. 06 коп. інфляційні втрати, 5626 грн. 46
коп. пені та судові витрати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
02.10.2006р. у справі N 20/288 (суддя Пархоменко Н.В.) позовні
вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь
позивача 31415,59 грн. - основного боргу, 745,16 грн. - річних,
1823,06 грн. - інфляційних, 2156,20 грн. -пені, 361,39 грн. -
витрат по сплаті держмита та 113,38 грн. - витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій
частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем частково оплачена
продукція, заборгованість складає 31 415 грн. 59 коп., з
урахуванням якої підлягають стягненню і 3% річних та інфляційні
за період з 15.11.2005 р. по 01.08.2006р., пеня підлягає
стягненню з урахуванням запровадження мораторію за період з
15.11.2005 р. по 05.04.2006 р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.12.2006р. (судді: Білецька Л.М. -головуюча, Науменко
І.М., Голяшкін О.В.) рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 02.10.2006р. у справі N 20/288
змінено, стягнуто з відповідача на користь позивача - 8000 грн.
основного боргу, 277 грн. 49 коп. -річні, 816 грн. 18 коп. -
інфляційні, 533 грн. - пені, 176 грн. - витрат по сплаті
держмита, 95 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.12.2006р. скасувати, прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття невірного
рішення.
ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” також звернулось
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в
якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 11.12.2006р. скасувати в частині
стягнення з ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” 277,49
грн. річних, 816,18 грн. інфляційних, 533,00 грн. пені.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на
порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної
постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема:
ст.ст. 32, 33, 43, 54, 107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги
підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між суб'єктом підприємницької
діяльності ОСОБА_1 та ЗАТ “Криворізькій завод гірничого
обладнання” 11.07.2005р. було укладено договір купівлі-продажу N
НОМЕР_1.
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язався
поставити товар покупцю відповідно до специфікації , а покупець
прийняти та оплатити товар.
На виконання умов вказаного договору позивач поставив
відповідачу металопрокат за накладною НОМЕР_2, НОМЕР_3 на
загальну суму -61931 грн.14 коп.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, Дніпропетровський
апеляційний господарський суд дійшов висновку, що стягнення з
відповідача необхідно провести в межах тільки
рахункуНОМЕР_4 (залишок 8000 грн.) і, відповідно, з цієї суми
річні (277 грн. 49 коп.), інфляційні (816 грн. 18 коп.
інфляційні), пеню 533 грн. та судові витрати пропорційно
задоволеним позовним вимогам (176 грн. витрат по сплаті
держмита, 95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу).
Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі
перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної
скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість
рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 103 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна інстанція
за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема,
змінити рішення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний
господарський суд приймає постанову.
У постанові мають бути зазначені, зокрема, обставини справи,
встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна
інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування
законів та інших нормативно-правових актів; разі скасування або
зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими
апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої
інстанції; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в апеляційній інстанції
справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій
інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому
розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в
апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої
інстанції.
У відповідності до п.4 ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
резолютивна частина рішення має
містити висновок про задоволення позову або відмову в позові
повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної постанови,
судом апеляційної інстанції були досліджено договір
купівлі-продажу N НОМЕР_1, накладні НОМЕР_2, НОМЕР_3 на загальну
суму - 61931 грн.14 коп., на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Однак, незважаючи на це, резолютивна частина зазначеної
постанови містить висновок про часткове стягнення з відповідача
суми заявлених позовних вимог, висновок суду щодо результатів
розгляду в іншій частині - про задоволення або відмову в
задоволенні - відсутній.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не здійснив апеляційний
перегляд у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що оскаржувана постанова винесена з
порушенням норм процесуального права, а саме - ст. 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а
справа -передачі на новий апеляційний розгляд до господарського
суду апеляційної інстанції.
При новому апеляційному розгляді Дніпропетровському апеляційному
господарському суду слід виконати вимоги п. 4 ст. 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно змісту резолютивної частини судового
рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та
ЗАТ “Криворізький завод гірничого обладнання” задовольнити
частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.12.2006р. у справі N 20/288 скасувати.
Справу передати на новий апеляційний розгляд до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду.