ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 р.
№ 6/395
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційне подання
Заступника прокурора міста Києва в інт. держави в особі ДК
"Укргазовидабування" НАК "Нафтогаз України"
на постанову
від 07.12.06 Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 6/395 господарського суду міста Києва
за позовом
ТзОВ "Гейзер"
до
ДК "Укргазовидабування" НАК "Нафтогаз України"
про
зобов'язання вчинити певні дії
у справі взяли участь представники
від Генеральної Прокуратури України Савицька О.В., посв.№231
від 20.07.03
позивача: Ванжа О.В., довір. у справі
відповідача: Iванцов В.М., довір. №2-379 від 09.01.07
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 25.09.2006 (суддя
С. Ковтун), залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 07.12.2006 (колегія суддів: Б. Отрюх, А.
Верховець, А. Тищенко), позовні вимоги задоволено. Зобов'язано
відповідача передати позивачу свердловини № 30, 35, 33 Байрацького
родовища, № 160 Більського родовища, № 105 Абазівського родовища
згідно умов договору про спільну інвестиційну та виробничу
діяльність № 910 від 10.09.2004. Рішення мотивоване тим, що дії
відповідача по вилученню свердловин у позивача є неправомірними.
Відповідач не має права в односторонньому порядку відмовлятися від
умов договору.
Заступник прокурора м. Києва в касаційному поданні просить
скасувати прийняті судові акти і в задоволенні позовних вимог
відмовити. Касаційне подання обгрунтоване тим, що суди попередніх
інстанцій не врахували доводи відповідача, через які він не може
допустити позивача до свердловин та вести з ним спільну
діяльність. Позивач не бажає врегулювати невирішені питання
спільної діяльності і порушує зобов'язання, покладені на нього
договором спільної діяльності. Наслідком зазначених дій є
розірвання договору (п.1 ч.1 ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
). Крім
цього, за результатами спільної діяльності сторін збиток склав
33,1 тис. грн. замість очікуваного прибутку в розмірі 2377 тис.
грн., який був передбачений техніко-економічним обгрунтуванням до
договору сторін № 910 від 10.09.2004. Тобто, в даному випадку має
місце факт порушення економічних інтересів держави.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст.111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційне подання заступника прокурора м. Києва не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.
10.09.2004 між дочірньою компанією
"Укргазвидобування"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України"га товариством з обмеженою відповідальністю "Гейзер"було
укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність
№ 910 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п. 1.I) сторони зобов'язуються
об'єднати свої вклади для ведення спільної, інвестиційної та
виробничої діяльності, метою якої є:
-опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах;
-капітальний ремонт, облаштування та подальша експлуатація
свердловин;
-підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності
свердловин:
-видобування та реалізація видобутих вуглеводнів;
-отримання прибутку в інтересах сторін.
Строк дії Договору було визначено сторонами у 10 років (п.
9.2). Термін дії Договору може бути продовжено за взаємним
погодженням сторін, одностороння відмова від умов Договору, а
також одностороннє розірвання Договору не дозволяється (п. 9.3
Договору).
Виконання Договору зі сторони відповідача здійснює філія
газопромислове управління "Полтавагазвидобування"(п. 1.2
Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору вкладом відповідача у спільну
діяльність є право користування свердловинами №№ 30, 33, 35
Байрацького родовища, № 160 Більського родовища, № 105
Абазівського родовища. Вартість даного вкладу дорівнює 2409960
грн., що визначено на підставі незалежної експертної оцінки.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що вкладом позивача у спільну
діяльність є грошові кошти в сумі 4900000 грн.
У матеріалах справи міститься копія програми робіт на
об'єктах спільної діяльності позивача та відповідача, яка
підписана повноважними представниками сторін та засвідчена
печатками (додаток № 1 до Договору). У даній програмі зафіксовано,
що оператор спільної діяльності (позивач) взяв на себе
зобов'язання здійснити капітальний ремонт перерахованих вище
свердловин.
На виконання умов Договору відповідач передав, а позивач
прийняв право тимчасового користування свердловинами: № 30
Байрацького родовища, № 33 Байрацького родовища, № 105
Абазівського родовища, № 35 Байрацького родовища, № 160 Більського
родовища з їх фонтанною арматурою, колонною головкою, трубною
головкою, НКТ, факельними лініями та факельним амбаром, що знайшло
своє відображення в актах приймання-передачі від 13.09.2004
(копії - в матеріалах справи).
Позивачем було перераховано грошові кошти з метою здійснення
капітального ремонту свердловин та інших заходів, передбачених
договором, докази чого (копії платіжних доручень) було надано
суду. Позивачем також надано копію договору доручення № 28/09-04
від 28.09.2004, відповідно до якого товариство з обмеженою
відповідальністю "Київ-Нафта 2000"(повірений) зобов'язалося від
імені та за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю
"Гейзер"(довірителя) укласти договори підряду на капітальний
ремонт вказаних вище свердловин. Крім того, позивачем було надано
докази виконання підрядних робіт на свердловині № 33 Байрацького
родовища на суму 183274 грн., на свердловині № 160 Більського
родовища на суму 491286 грн. тощо.
21.12.2004 філією відповідача газопромислове управління
"Полтавагазвидобування"було прийнято наказ № 660 "Про порядок
організації проведення робіт по капітальному ремонту та
інтенсифікації видобутку свердловин, що знаходяться в спільній
діяльності", згідно з п. 11 якого до приведення робіт з
капітального ремонту та інтенсифікації видобутку по свердловинах,
переданих у спільну діяльність, у відповідність до вимог даного
наказу, роботи по цих свердловинах вирішено призупинити.
Як стверджує позивач, на підставі вказаного наказу відповідач
вилучив у позивача раніше передані свердловини. Факт вилучення
свердловин відповідач не заперечує та не оспорює і підтверджує у
поданому суду відзиві.
Крім того, листом від 29.12.2004 відповідачем було
повідомлено позивача про розірвання Договору, відкликання
довіреності директора позивача на вчинення дій від імені
відповідача (копія - в матеріалах справи). Відповідач мотивує
розірвання Договору відмовою позивача від укладення додаткової
угоди до Договору.
Апеляційним судом також встановлено, що надана відповідачем
додаткова угода № 1467 від 31.12.2004 є додатковою угодою до
зовсім іншого договору № 612 від 29.06.2004, в якому позивач не є
стороною. Крім цього ним досліджена підписана сторонами Програма
робіт на об'єктах спільної діяльності ТОВ "Гейзер" та ДК
"Укргазвидобування НАК "Нафтогаз України", в якій передбачено
початок робіт, терміни робіт по свердловинах і пуск свердловин у
роботу, тобто ці моменти сторони узгодили.
На підставі досліджених доказів і встановлених обставин
справи суди дійшли висновку, що відповідач в односторонньому
порядку відмовився від договору № 910 від 10.09.2004, що
відповідно вимогам ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
не допускається,
а його дії по вилученню свердловин у позивача є неправомірними.
Спільна діяльність господарюючих суб'єктів регулюється главою
77 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Умови відмови учасника
від подальшої участі в договорі простого товариства та розірвання
договору передбачені ст. 1142 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. З огляду на
те, що у сторін по справі договір № 910 укладений на визначений
строк, суди правильно застосували ч.2 ст. 1142 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
і зазначили, що відповідач у даному випадку має право
вимагати розірвання договору з позивачем. А до моменту його
розірвання відповідач згідно ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
має
виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до умов
договору та вимог Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
.
Доводи заступника прокурора про те, що суди попередніх
інстанцій не врахували доводи відповідача через які він не може
допустити позивача до свердловин, касаційна інстанція до уваги не
приймає. Правовідносини сторін щодо свердловин регулюються
укладеним ними договором № 910. Доки цей договір у встановленому
порядку не припинить свою дію, зокрема не буде розірваний, сторони
зобов'язані виконувати його умови. Колегія суддів вважає, що суди
попередніх інстанцій всебічно, повно і об'єктивно дослідили докази
та встановили обставини справи, що мають суттєве значення для
правильного вирішення даного спору, ними правильно застосовані
норми матеріального права. Підстави для скасування прийнятих у
справі судових актів відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання заступника прокурора м. Києва залишити без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 7.12.2006 та рішення господарського суду м. Києва від
25.09.2006 у справі № 6/395 -без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун