ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 р.
№ 4/1665-10/252
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової -головуючого,
Н.О. Волковицької,
Л.I. Рогач
за участю представників:
позивача
Олійник З.Р., дов. від 29.03.07р.
відповідача
Верхола Ю.А., викон. дир. Довгань В.I., дов. від 04.04.07р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Факро-Орбіта"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2006
року
у справі
№ 4/1665-10/2523 господарського суду Львівської області
за позовом
Державного проектного інституту "Дніпроверф"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Факро-орбіта"
про
Визнання факту виконання робіт за договором № 10 від
08.04.2004р. та стягнення 3150грн.
ВСТАНОВИВ:
Державний проектний інститут "Дніпроверф" звернувся до
господарського суду Львівської області з позовом до товариства з
обмеженою відповідальністю "Факро-Орбіта" про визнання факту
виконання робіт за договором № 10 від 08.04.04р. та про стягнення
3150грн. заборгованості за фактично виконані роботи на підставі
статей 509, 526, 854 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
посилаючись на порушення відповідачем договірних зобов'язань та
вимог чинного законодавства України.
Відповідач не визнав позовні вимоги, зазначивши, що позивач
неналежно виконав свої договірні зобов'язання, не уклавши договору
про авторський нагляд та не забезпечивши відповідача документами,
передбаченими п. 1.3 ДБН А.2.2-4-2003, та оскарживши в подальшому
правомірність одержаного відповідачем дозволу на будівництво;
позивачем не доведено результат виконання договору № 10, що
підлягає оплаті.
Рішенням господарського суду Львівської області від
29.08.2006р. (суддя Довга О.I.) позов задоволено повністю; визнано
факт виконання робіт за договором № 10 від 08.04.04р.; з
відповідача на користь позивача стягнуто 3150 грн. заборгованості,
а також 254грн. судових витрат.
Рішення вмотивовано доведеністю матеріалами справи виконання
позивачем своїх зобов'язань за даним договором, що полягали у
підготовці документів та виконані розрахунків для отримання
дозволу на початок проведення будівельних робіт для реконструкції
гальванічного цеху відповідача; підтвердженням такого виконання
актом виконання робіт, складеним відповідно до умов договору;
обгрунтованістю вимог позивача відповідно до статей 509, 526, 854
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
04.12.2006р. (судді: Мельник Г.I., -головуючий, Новосад Д.Ф.,
Михалюк О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без
змін.
При цьому апеляційний господарський суд вказав на
необхідність виконання зобов'язання відповідно до умов договору та
вимог законодавства; відповідність судового рішення матеріалам
справи та чинному законодавству.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського
суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної
інстанції та рішення господарського суду першої інстанції та
прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити
повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами
норм матеріального права.
Скаржник зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій
всупереч статті і 837 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не
з'ясували, які саме роботи були виконані відповідачем та чи були
вони виконані належним чином; судові рішення суперечать вимогам
частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, за
якою ціна за договором підряду сплачується в разі належного та
своєчасного виконання робіт. Також відповідач вказав, що ним було
направлено позивачу вмотивовано відмову від підписання акту
приймання-передачі робіт.
Позивач письмового відзиву на касаційну скаргу не надав, усно
заперечив її доводи в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх
представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, сторонами було укладено договір № 10 від
08.04.2004р. "Підготовка документів та виконання розрахунків для
отримання дозволу на початок проведення будівельних робіт",
відповідно до умов якого позивач, зобов'язався підготувати
документи та виконати розрахунки для отримання дозволу на початок
проведення будівельних робіт по реконструкції гальванічного цеху
відповідача, а відповідач оплачує виконані роботи, причому
остаточний розрахунок проводиться після отримання дозволу на
виконання будівельних робіт.
Також судами встановлено, що виконання договору позивачем
здійснюється за окремо обумовленим за їх змістом та термінами
виконання етапами, результатом виконання договору та окремих його
етапів є видача відповідачу відповідних дозволів.
Передача оформленої в установленому порядку документації по
окремим етапам договору здійснюється за супроводжувальними
документами позивача; при завершенні кожного етапу робіт позивач
надає відповідачу акт здавання-прийняття, комплект документації,
передбаченої завданням та умовами договору.
Відповідач протягом 5 днів з моменту отримання акту
здавання-прийняття робіт і звітних документів зобов'язаний
надіслати позивачу підписаний акт здавання-прийняття виконаних
робіт, або надати мотивовану відмову від прийняття робіт; у разі
неотримання у встановлений термін підписаного акту або
вмотивованої відмови, позивач оформлює акт здавання-передачі робіт
в односторонньому порядку.
Судами також було встановлено, що виконання сторонами першого
етапу договірних зобов'язань підтверджується двостороннім актом
здачі-прийняття робіт від 30.06.2004р. на суму 3780грн., оплачених
відповідачем в повному обсязі.
Виконання другого етапу договірних зобов'язань, за висновками
судів підтверджується одержаним відповідачем від інспекції
державного архітектурно-будівельного контролю Яворівської
державної адміністрації м. Львова дозволом на виконання
будівельних робіт № 66-05 від 28.09.05р., направленням позивачем
відповідачу акта № 168 виконання робіт згідно листа від 23.05.06р.
За відсутності відповіді на вказаний лист, в тому числі
мотивованої відмови від оплати, позивач згідно з умовами договору
в односторонньому порядку склав акт виконання робіт, який направив
на адресу відповідача.
За наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача
за другим етапом робіт з урахуванням здійсненої передоплати
складає 3150грн.
Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції встановив
належне виконання робіт за договором позивачем, прийняття вказаних
робіт відповідачем, що підтверджується супроводжувальними
документами, оформленими згідно умов договору та чинного
законодавства, та дійшов висновку про виникнення у відповідача
зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт на підставі
статей 509, 526, 854 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого
суду щодо встановлених обставин справи, та зазначив, що умовами
договору передбачено оплату відповідачем виконаних робіт на
підставі актів виконаних робіт, які є невід'ємними частинами
договору № 0104Б за пунктом 5.5 договору, та підтверджують
вартість виконаних позивачем робіт, прийнятих відповідачем.
Судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій
передчасними з наступних підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені
актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не
передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні
права та обов'язки.
Загальні умови виконання зобов'язань визначені нормами
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти господарювання та інші учасники
господарських відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових
актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються
відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З огляду на застосування судами попередніх інстанцій при
розгляді даної справи статті 854 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ними визначено правову природу правовідносин сторін,
як підрядних, що регулюються главою 61 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, главою 33 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зустрічні зобов'язання сторін за договором підряду
передбачають обов'язок підрядника на сві й ризик виконати роботу
за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та
оплатити виконану роботу. Тобто, для правильного вирішення даного
спору необхідно з'ясувати, виконання яких саме робіт було
передбачено за договором, а також обставини щодо їх прийняття
замовником як належно виконаних.
При цьому згідно статей 33, 34 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
сторони зобов'язані довести належними
та допустимими доказами обставини справи, на які вони посилаються,
як на підставу своїх вимог та заперечень.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд
посилався на встановлені належними та допустимими доказами
обставини справи щодо належного виконання підрядником другого
етапу робіт згідно положень договору та чинного законодавства,
порушення замовником встановленого порядку прийому робіт,
правомірністю оформлення їх результатів підрядником в
односторонньому порядку.
Однак при цьому не надано жодної правової оцінки наявному в
матеріалах справи листу відповідача від 08.06.06р. № 136 (а.с.80),
на який він покликається, як на доказ надання мотивованої відмови
від підписання первісно направленого йому акта прийому-передачі
виконаних робіт. Також судом не розглянуто доводи відповідача щодо
неналежного виконання робіт за договором з огляду на відсутність
вирішеного питання про здійснення авторського нагляду за
будівництвом, призупинення в зв'язку з цим дії одержаного
відповідачем дозволу.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в повному
обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вказані недоліки не
усунув та дійшов висновку про вихід вирішення питання про
здійснення авторського нагляду за межі предмету договору № 10 від
08.04.2004р., не з'ясувавши, які саме роботи належало виконати
позивачу для одержання дозволу за вказаним договором.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті
111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у
постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого
суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди
розглядаючи справу в порядку статей 43, 99, 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не розглянули в
судовому процесі всебічно, повно та об'єктивно всі обставини
справи в їх сукупності; не дослідили подані сторонами в
обгрунтування своїх вимог та заперечень докази.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду
України від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних
правовідносин. Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини, які мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Вищевказані судові акти цим вимогам не відповідають зі
зазначених вище підстав.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні господарського суду першої інстанції, судові рішення у
справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
до місцевого господарського суду.
Під час розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного,
повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і
обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Факро Орбіта" задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.12.2006 року у справі № 4/1665-10/252 господарського суду
Львівської області та рішення господарського суду Львівської
області від 29.08.2006р. скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Львівської області.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач