ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 р.
№ 2-19/10395.2-2006(2-24/8632.1-2007,2-21/5593-2003)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Плюшка I.А.
суддів Ковтонюк Л.В., Козир Т.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Укртелеком"в особі Кримської філії "Укртелеком"
на постанову Севастополя апеляційного господарського суду
23.11.2006 року
у справі № 2-19/10395.2-2006
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Квадро+Норд. ЛТД"
до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"в особі
Кримської філії "Укртелеком"
про спонукання здійснення перерахунку
за участю представників сторін
- позивача -не з'явилися;
- відповідача -Донченко О.В., Вороновська В.С.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача,
пояснення сторін у справі,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
18.09.2006 року у справі №2-19/10395.2-2006 (суддя Мокрушин В.I.)
частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальності
"Квадро+Норд. ЛТД" до Відкритого акціонерного товариства
"Укртелеком"в особі Кримської дирекції "Укртелеком"про спонукання
здійсненні перерахунку, а саме, було зобов'язано ВАТ "Укртелеком"в
особі Кримської дирекції "Укртелеком"провести перерахунок платежів
товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро+Норд.ЛТД"за
договором від 03.06.1998 року №31 відповідно до Порядку
взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного і
місцевого телефонного зв'язку України від 30.10.1996 року №234
( z0673-96 ) (z0673-96)
, виходячи із схеми телефонних з'єднань по двох
вхідних та одному вихідному центрах комутацій.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.11.2006 року у справі №2-19/10395.2-2006 зазначене рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2006 року
у справі №2-19/10395.2-2006 змінено, в частині зобов'язання ВАТ
"Укртелеком"в особі Кримської дирекції ВАТ "Укртелеком" провести
перерахунок платежів товариством з обмеженою відповідальністю
"Квадро+Норд.ЛТД."за договором від 03.06.1998 року №31 відповідно
до Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського,
міжнародного і місцевого телефонного зв'язку України від
30.10.1996 року №234 ( z0673-96 ) (z0673-96)
, за період з 03.03.2000 року
по 20.12.2004 року виходячи із схеми телефонних з'єднань по двох
вхідних та одному вихідному центрах комутацій.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням суду
апеляційної інстанції ВАТ "Укртелеком"в особі Кримської дирекції
ВАТ "Укртелеком"(далі - Скаржник) звернулося з касаційною скаргою
до Вищого господарського суду України на зазначене судове рішення,
в якій просить скасувати останнє з мотивів неправильності
застосування норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши оскаржувані
судові рішення на предмет дотримання судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті
останніх, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні
касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Встановлення фактичних обставин справи, перевірка та оцінка
доказів, надання переваги одним доказам над іншими є виключною
прерогативою судів першої та апеляційної інстанції.
При прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами першої та
апеляційної інстанції було встановлено, що між сторонами у справі
укладено договір №31 від 03.06.1998 року, предметом якого є
діяльність сторін, яка пов'язана з наданням послуг телефонного
зв'язку абонентам АТС, що належить позивачу, а також порядок
взаєморозрахунків за ці послуги. Відповідно до п. 2.2.1 договору
ВАТ "Укртелеком"в особі Кримської дирекції ВАТ
"Укртелеком"зобов'язалось забезпечити доступ для абонентів
товариства з обмеженою відповідальністю "Квадро+Норд.ЛТД" до
місцевої та міжміської телефонної мережі. Згідно п.п. 3.1, 3.2,
3.3 договору порядок розрахунків між сторонами за місцеві та
міжміські телефонні переговори визначається договором та
нормативно-правовими актами Держкомзв'язку. Відповідно до додатку
до договору №31 оплата здійснюється протягом 20 днів після
отримання рахунку з врахуванням розподілу долі тарифних витрат між
учасниками процесу відповідно до наказу Міністерства зв'язку
України №234 ( z0673-96 ) (z0673-96)
від 30.10.1996 року. Додатком 1 до
договору визначені частки доходів, що розподіляються між сторонами
згідно з Порядком виходячи зі схем підключення вхідних та вихідних
з'єднань при двох центрах комутацій, які діяли до 01.07.1998 року.
Згідно уточнених позовних вимог ТОВ "Квадро+Норд. ЛТД" просило
встановити факт здійснення вихідного з'єднання АТС-261, 268, які
належать товариству з обмеженою відповідальністю
"Квадро+Норд.ЛТД", по схемі при одному центрі комунікації з
01.07.1998 року, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок
платежів за договором №31 від 03.06.1998 року згідно п.п. 3.2.,
3.3. та п.п. 7.1., 7.2., 7.3., 7.4., 8.2., Порядку, затвердженого
наказом Мінзв'язку України №234 ( z0673-96 ) (z0673-96)
від 30.10.1996
року, за період з 01.07.1998 року по 20.12.2004 року, виходячи із
схеми телефонних з'єднань при двох вхідних та одному вихідних
центрах комутації.
Суд апеляційної інстанції при обгрунтуванні прийнятого
судового рішення, виходив з того, що Севастопольським апеляційним
господарським судом від 03.06.2003 року у справі №2-3/4271
скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 03.03.2003 року, яким частково задоволено позов ВАТ
"Укртелеком"в особі Кримської дирекції ВАТ "Укртелеком" до ТОВ
"Квадро+Норд. ЛТД" про стягнення 138884,75 грн., стягнуто з ТОВ
"Квадро+Норд. ЛТД" на користь ВАТ "Укртелеком"в особі Кримської
дирекції ВАТ "Укртелеком"86 912,67 грн. боргу та судові витрати в
решті частині позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції
відзначив, що цією постановою встановлено, що з 01.07.1998 року
схема вхідних та вихідних з'єднань була в односторонньому порядку
змінена ВАТ "Укртелеком"в особі Кримської дирекції ВАТ
"Укртелеком", і встановлений центр комутації у вихідних
з'єднаннях. Керуючись ч. 2. ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
апеляційної інстанції не встановлював повторно обставини, які
встановлені рішенням господарського суду під час розгляду справи
№2-3/4271.
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, встановлені
рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує
господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться
знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі
сторони.
Відповідно до п.1-1. ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд припиняє провадження у справі за відсутністю
предмету спору.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції
погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, в частині
висновку щодо правильності рішень про припинення провадження у
справі в частині встановлення факту здійснення вихідного з'єднання
АТС-261, 268, які належать товариству з обмеженою відповідальністю
"Квадро+Норд.ЛТД", по схемі при одному центрі комунікації з
01.07.1998 року, згідно п. 1.1. ст. 89 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В частині посилання скаржника на відсутність у позивача
ліцензій на надання послуг зв'язку, і як наслідок, не можливість
надавати відповідні послуги згідно спірного договору, а також
отримувати з цього прибуток, колегія суддів касаційної інстанції
виходить з наступних міркувань.
При обгрунтуванні мотивів прийняття оскаржуваного рішення
господарський суд апеляційної інстанції встановив, що укладений
між сторонами спору спірний договір від 03.06.1998 року №31 не є
договором про надання послуг зв'язку, а є договором про розподіл
часток доходів. Згідно положень ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази. Таким чином, колегія суддів враховує висновки суду
апеляційної інстанції щодо правової природу спірного правочину,
виходячи також з наступного.
Відповідно до положень ст. 213 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(2004
року), яка застосовується відповідно до п. 4 Перехідних положень
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, на вимогу однієї або обох сторін суд може
постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Якщо за
правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає
можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до
уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів,
усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту,
подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші
обставини, що мають істотне значення.
Отже, колегія суддів касаційної інстанції виходить з того, що
суд апеляційної інстанції при вирішенні справи по суті має право
визначити дійсну правову природу спірного правочину, зокрема як
такого, що встановлює зобов'язання сторін про розподіл часток
доходів, а отже доводи Скаржника, про відсутність у позивача
ліцензії на надання послуг зв'язку до уваги не беруться, оскільки,
як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, за
відповідним договором позивач надавав обладнання для надання
послуг зв'язку відповідачем, для чого не вимагається отримання
спеціальних дозволів та ліценцій.
В частині зміни судом апеляційної інстанції рішення суду
першої інстанції щодо періоду здійснення перерахунку розподілу
часток доходів між позивачем та відповідачем, зокрема здійснення
перерахунку в період з 03.03.2000 року по 20.12.2004 року, колегія
суддів касаційної інстанції виходить з наступних мотивів.
Як встановлено, судом апеляційної інстанції, позовна заява
надійшла до провадження господарського суду першої інстанції
03.03.3003 року. Позовні вимоги позивача про здійснення
перерахунку за договором від 03.06.1998 року №31 стосується
періоду з 01.07.1998 року по 20.12.2004 року. Відповідно до
положень ст. 71 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(1963 року)
загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої
порушено (позовна давність), встановлюється три роки. Згідно ст.
79 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
перебіг строку позовної
давності переривається пред'явленням позову в установленому
порядку.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції,
погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, і приходить до
висновку що, з урахуванням триваючого характеру порушення
зобов'язань, початок обрахування строку позовної давності
обраховується з урахуванням трьох років до моменту подання
позовної заяви до суду. Період за який необхідно провести
перерахунок, згідно позовних вимог, являє собою період в три роки
до подання позову до суду та період включений позивачем під час
розгляду справи по суті в судовому порядку, а отже, слід
погодитись з позицією суду апеляційної інстанції, що період
здійснення перерахунку включає в себе проміжок часу з 03.03.2000
по 20.12.2004 року.
Згідно роз'яснень пленуму Верховного Суду України викладених
в п.1 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення"
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, обгрунтованим визнається рішення, в якому повно
відображені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли
суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в касаційному
порядку, колегія суддів приходить до висновку щодо повноти
встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних
обставин справи, необхідних для правильного застосування норм
матеріального права згідно встановленого процесуального порядку та
про відсутність порушень норм матеріального і процесуального права
при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Дослідження та перевірка інших доводів та посилань Скаржника
викладених в касаційній скарзі, колегією суддів до уваги не
беруться, оскільки останнє призведе до порушення меж касаційного
перегляду судових рішень визначених в ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до вище викладеного, керуючись ст. ст. 111-5,
111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Укртелеком"в особі Кримської філії
залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 23.11.2006 зі справи №2-19/10395.2-2006 залишити без
змін.
Головуючий суддя I. Плюшко
Судді Л. Ковтонюк
Т. Козир