ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.04.2007 Справа N 35/102
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кота О.В.,
суддів Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю
“Лемма-авто"
скаргуна постанову Київського апеляційного господарського суду
від 8 грудня 2006 року
у справі № 35/102
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1 (далі - Підприємець)
До Товариства з обмеженою відповідальністю(далі -
ТОВ)"Лемма-авто"
За участю 3-ої особи Товариства з обмеженою відповідальністю
(далі - ТОВ)"Глобус-2"
Про Відшкодування майнової шкоди в розмірі 49 573грн.
Та зустрічним позовом Про визнання правочину удаваним
за участю представників:
позивача: ОСОБА_2.;
відповідача: не з'явилися;
третьої особи: Скрипачов В.В.;
встановив:
Рішенням господарського суду м.Києва від 9 жовтня 2006 року
(суддя Літвінова М.Є.) в задоволенні первісного позову
Підприємця відмовлено; зустрічну позовну заяву ТОВ “Лемма-Авто”
задоволено частково; визнано договір від 26 жовтня 2004 року
суборенди нежитлових приміщень по АДРЕСА_1, підписаного між
Підприємцем та ТОВ “Лемма-Авто” удаваним, в іншій частині
зустрічного позову відмовлено та стягнуто судові витрати.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 8
грудня 2006 року (судді Андрієнко В.В., Малетич М.М., Студенець
В.І.) рішення місцевого господарського суду частково скасовано,
прийнято нове рішення; первісний позов задоволено повністю;
стягнуто з ТОВ “Лемма-авто” на користь Підприємця 49 573грн.
матеріальної шкоди, та судові витрати; в зустрічному позові
відмовлено повністю; стягнуто з ТОВ пЛемма-авто” на користь
Підприємця судові витрати.
ТОВ “Лемма-авто” звернулось з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2006
року та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від
9 жовтня 2006 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали на предмет їх
юридичної оцінки господарськими судами, колегія суддів
встановила, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами, 25 жовтня 2004 року між
ТОВ “Глобус-2” та Підприємцем укладено договір оренди нежилого
АДРЕСА_1 відповідно до умов якого ТОВ “Глобус-2” передало, а та
Підприємець прийняв в тимчасове орендне користування ізольоване
приміщення, загальною площею 975 кв. м. та прилягаючу територію
площею 1725 кв. (п. 1.1. Договору).
Цільовим призначенням визначено - це розміщення салону по
продажу автомобілів та станції техобслуговування (п.1.2
Договору).
Строк дії договору становить сім років з моменту прийняття
предмету оренди, що оформлюється актом приймання-передачі, при
умові щорічного підписання акту звірки взаєморозрахунків та при
належному виконанні сторонами своїх обов'язків, зазначених в
розділах 6 та 7 даного Договору.
Згідно п. 3.10 договору орендар має право при наявності згоди
орендодавця передати предмет оренди в суборенду.
26 жовтня 2004 року між Підприємцем та ТОВ “Лемма-Авто” укладено
договір суборенди нежитлового приміщення АДРЕСА_1, відповідно до
п. 1.1 якого Підприємець надавав, а ТОВ “Лемма-Авто” прийняло у
тимчасове платне користування ізольоване приміщення загальною
площею 975 кв. м у будівлі поАДРЕСА_1 та прилягаючу територію
площею 1725 кв. м в АДРЕСА_1.
Згідно з п.1.2 Договору суборенди цільове призначення предмету
суборенди є розміщення салону з продажу автомобілів та станції
технічного обслуговування ТОВ “Лемма-Авто”.
Термін дії Договору суборенди становить один рік з моменту
прийняття предмету суборенди, що оформлюється актом
приймання-передачі при належному виконанні сторонами своїх
обов'язків, вказаних в розділах 6 та 7 даного Договору ( п.2.1
Договору суборенди).
Листом від 5 грудня 2004 року - ТОВ “Лемма-Авто” звернувся до
позивача з клопотанням про надання дозволу на проведення в
приміщенні СТО за адресою: АДРЕСА_1, робіт по встановленню
спеціалізованого обладнання.
На час подання позову суборендні відносини між позивачем та
відповідачем припинилися.
Оскільки відповідачем без згоди позивача було встановлене
відповідне спеціалізоване обладнання для СТО, а після закінчення
строку дії договору демонтоване, що призвело до пошкодження
орендованого приміщення, позивачем заявлені вимоги по
відшкодуванню шкоди в сумі 49 573 грн.
Задовольняючи позов, апеляційний господарський суд зробив
помилкове посилання на норми ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
умови Договору.
Так, стаття 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відноситься до глави 82,
що регулює правовідносини, що виникають з заподіяння
позадоговірної шкоди.
Вимоги позивача випливають саме договірних відносин, а тому
застосування вказаної статті є порушенням норм матеріального
права.
Крім того, підставою для задоволення вимог слугували надані
позивачем акт пошкодження майна, складені Підприємцем,
представниками ПП “Технорембуд” та ТОВ “Глобус-2”, Договір
НОМЕР_1акт приймання виконаних підрядних робіт.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції не враховано частину 6
Договору суборенди, зокрема, п.6.4, який передбачає, що
суборендар негайно усуває всі пошкодження, які виникли з його
вини. Якщо він, не дивлячись на письмові вимоги Суборендодавця,
не виконає дане зобов'язання на протязі встановленого
Суборендарем строку, то Суборендодавець має право надати наказ
про проведення необхідних робіт за рахунок Суборендаря.
Отже, для правильного вирішення спору, господарським судам
необхідно було дослідити, чи звертався Підприємець до ТОВ
“Лемма-авто” з письмовими вимогами про усунення пошкоджень
приміщень. Вказаного зроблено не було.
Отже, апеляційним господарським судом безпідставно задоволено
первісні вимоги Підприємця та стягнуто 49 573грн. матеріальної
шкоди з ТОВ пЛемма-автом.
Разом з тим, місцевим господарським судом неправомірно зроблено
висновок, що уклавши Договір суборенди, суб'єкти останнього мали
на меті приховати інший правочин, а саме договір про спільну
діяльність. І на підставі вказаного висновку відмовили в
задоволенні первісного позову.
Відповідно до ст. 235 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
удаваним є правочин,
який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який
сторони насправді вчинили.
В даному випадку місцевий господарський суд прийшов до висновку,
що реальним правочином є договір про спільну діяльність.
Статті 1130, 1131 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
дають визначення
договору про спільну діяльність, а також передбачають ряд умов,
досягнення згоди за якими є обов'язковими.
Проте, місцевим господарським судом не досліджувалась наявність
всіх істотних умов в удаваному правочині, що передбачені для
договорів про спільну діяльність.
Виходячи з викладеного, рішення місцевого господарського суду
про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення
зустрічного позову про визнання Договору суборенди удаваним не
можна вважати законним та обґрунтованим, а відтак воно підставно
скасовано апеляційним господарським судом.
Разом з цим, апеляційний господарський суд правомірно прийшов до
висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову ТОВ
“Лемма-авто” про визнання удаваним Договору суборенди від 26
жовтня 2004 року, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства та організації мають право
звертатися до господарського суду
згідно з встановленою підвідомчістю господарських прав за
захистом своїх порушених або оспорених прав і охоронюваних
законом інтересів.
Способи захисту цивільного права визначені ст. 16 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Даний перелік способів захисту не є
вичерпним, оскільки у відповідності до ч. 2 п. 2 даної статті
суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що
встановлений законом або договором.
Отже, звертаючись до суду із позовом, особа повинна визначити, в
чому полягає порушення або оспорення відповідачем його права
(інтересу), а також зазначити спосіб їх захисту, враховуючи
положення ст. 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
ТОВ “Лемма-авто"звертаючись із зустрічним позовом до Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 не визначило
у позові, яким саме чином відповідач порушив або оспорив його
права і охоронювані законом інтереси. Доказів порушення прав і
охоронюваних законом інтересів позивачем не було надано суду
також під час розгляду справи в апеляційному господарському
суді.
Крім того обраний позивачем спосіб захисту, а саме пред'явлення
вимоги про визнання удаваним договору суборенди нежитлових
приміщень та визнання даного договору суборенди нежитлових
приміщень договором про спільну діяльність не відповідає
способам захисту цивільних прав, визначених у ст. 16 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Виходячи з вкладеного, рішення місцевого та постанова
апеляційного господарських судів в частині вимог Підприємця
підлягають скасуванню, а справа в цій частині на новий розгляд
до суду першої інстанції. В іншій частині постанова апеляційного
господарського суду є обґрунтованою, відповідає вимогам закону
та підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Лемма-Авто” задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 9 жовтня 2006 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 8
грудня 2006 року у справі №35/102 в частині розгляду вимог
первісного позову скасувати, а справу в цій частині передати на
новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі
суду. В решті постанову Київського апеляційного господарського
суду від 8 грудня 2006 року у справі №35/102 залишити без змін.