ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квiтня 2007 р.
№ 26/347-06-6531
Вищий господарський суду України в складi колегiї
суддiв:
К.В.Грейц -головуючого,
С.В.Бакулiної,
О.I.Глос,
розглянувши касацiйнi скарги
- ЗАТ "Акцiонерний комерцiйний промислово-iнвестицiйний банк
"Промiнвестбанк" в особi фiлiї "Одеське Центральне вiддiлення
Промiнвестбанку"
- ТОВ "Дубль-А"
на постанову
вiд 14.11.2006
Одеського апеляцiйного господарського суду
у справi господарського суду Одеської областi №
26/347-06-6531
за позовом
ВАТ "Науково -дослiдний iнститут спецiальних способiв лиття"
до
- ЗАТ "Акцiонерний комерцiйний промислово-iнвестицiйний банк
"Промiнвестбанк" в особi фiлiї "Одеське центральне вiддiлення
Промiнвестбанку"
- ТОВ "Дубль-А"
про
визнання угод недiйсними
за участю представникiв:
- позивача
Цельєва О.В.
- вiдповiдача-1
- вiдповiдача-2
не з'явились
Шлямара Є.Ю., Соколовської А.В.
ВСТАНОВИВ:
Рiшенням господарського суду Одеської областi вiд 29.09.2006
у справi № 26/347-06-6531 (суддя Никифорчук М.I.) вiдмовлено в
задоволеннi позовних вимог ВАТ "Науково -дослiдний iнститут
спецiальних способiв лиття" (з врахуванням їх уточнення) про
визнання недiйсними: договору про вiдкриття кредитної лiнiї вiд
06.07.2005 № 66-05-13/610, укладеного позивачем з ЗАТ "Акцiонерний
комерцiйний промислово-iнвестицiйний банк "Промiнвестбанк" в особi
фiлiї "Одеське центральне вiддiлення Промiнвестбанку", та договору
про уступку права вимоги вiд 23.06.2006, укладеного мiж
вiдповiдачами у справi.
Рiшення мотивоване тим, що голова правлiння ВАТ
"Науково -дослiдний iнститут спецiальних способiв лиття" Панасюк
В.О. при пiдписаннi кредитного договору вiд 06.07.2005 мав належнi
повноваження на його укладення, визначенi Статутом, а щодо
укладення договору уступки права вимоги, то його сторони дiяли
вiдповiдно до вимог ст. ст. 1077, 1079 ЦК України.
Постановою Одеського апеляцiйного господарського суду вiд
14.11.2006 (колегiя суддiв у складi головуючого суддi Сидоренко
М.В., суддiв Таценко Н.Б., Мишкiної М.А.) зазначене рiшення
скасоване, позов задоволено, спiрнi договори визнанi недiйсними.
Постанова мотивована посиланням на преюдицiальнi положення
рiшення Малиновського районного суду м. Одеси вiд 17.04.2006, яким
визнано недiйсним рiшення загальних зборiв ВАТ "Науково -дослiдний
iнститут спецiальних способiв лиття", оформлене протоколом вiд
23.06.2005, та контракт вiд 24.06.2005, укладений з Панасюком В.О.
щодо виконання ним функцiй голови правлiння ВАТ, з моменту
прийняття та укладення зазначених документiв, отже, договiр про
вiдкриття кредитної лiнiї вiд 06.07.2005 № 66-05-13/610 укладений
вiд iменi ВАТ особою без належних повноважень, а будь-якi докази
про наступне схвалення ВАТ кредитного договору вiдсутнi. Щодо
угоди про уступку права вимоги вiд 23.06.2006, то, оскiльки
кредитний договiр, який став пiдставою для цiєї угоди, є
недiйсним, слiд визнати недiйсним i договiр уступки права вимоги,
як такий, що витiкає з недiйсної угоди.
Не погоджуючись з постановою у справi, ТОВ "Дубль-А"
(вiдповiдач-2) в поданiй касацiйнiй скарзi просить її скасувати, а
рiшення суду першої iнстанцiї залишити в силi, оскiльки вважає, що
судом апеляцiйної iнстанцiї неправильно застосованi норми ст. ст.
1077, 1078, 1079 ЦК України i надана неналежна правова оцiнки
договору про уступку права вимоги вiд 23.06.2006 як договору
факторингу, в порушення вимог ст. 216 ЦК України судом не
застосованi наслiдки недiйсностi цiєї угоди. Крiм того, в
порушення приписiв ст. ст. 22, 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
прийняв до розгляду i винiс рiшення за додатковою позовною заявою
позивача про визнання недiйсним кредитного договору.
Також, касацiйна скарга на постанову суду апеляцiйної
iнстанцiї була подана ЗАТ "Акцiонерний комерцiйний
промислово-iнвестицiйний банк "Промiнвестбанк" в особi фiлiї
"Одеське Центральне вiддiлення Промiнвестбанку" (вiдповiдачем -1).
Ухвалою Вищого господарського суду України вiд 07.03.2007
касацiйнi скарги ЗАТ "Акцiонерний комерцiйний
промислово-iнвестицiйний банк "Промiнвестбанк" в особi фiлiї
"Одеське Центральне вiддiлення Промiнвестбанку" та ТОВ "Дубль-А"
призначенi до розгляду на 22.03.2007 на 10 год.15 хв.
Однак, 12.03.2007 на адресу Вищого господарського суду
України надiйшла заява вiд вiдповiдача 1 - Акцiонерного
комерцiйного промислово-iнвестицiйного банку в особi фiлiї
"Одеське Центральне вiддiлення Промiнвестбанку" вiд 02.03.2007 №
11-10/612/543 про вiдмову вiд касацiйної скарги.
Заяву пiдписано заступником керуючого Бєляєвим С.М., що дiє
на пiдставi довiреностi вiд 15.05.2006, посвiдченої приватним
нотарiусом Вовк Н.А. за № 757, тобто, тiєю ж особою, якою
пiдписана касацiйна скарга i яку уповноважено на вчинення такої
процесуальної дiї
Вiдповiдно до приписiв ст. 1116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
особа, що подала касацiйну скаргу, має право вiдмовитись вiд неї
до винесення постанови касацiйною iнстанцiєю, а касацiйна
iнстанцiя має право її прийняти, якщо такi дiї не суперечать
законодавству або не порушують чиїх-небудь прав i охоронюваних
законом iнтересiв.
Оскiльки заяву про вiдмову вiд касацiйної скарги подано до
винесення постанови Вищим господарським судом України у цiй
справi, такi дiї скаржника не суперечать законодавству i не
порушують чиїх-небудь прав або охоронюваних законом iнтересiв, в
т.ч. вiдповiдача-2 -ТОВ "Дубль-А", який в самостiйному порядку
подав касацiйну скаргу, колегiєю суддiв приймається вiдмова
Акцiонерного комерцiйного промислово-iнвестицiйного банку в особi
фiлiї "Одеське Центральне вiддiлення Промiнвестбанку" вiд
касацiйної скарги.
В судовому засiданнi 22.03.2007 об'явлено перерву до
05.04.2007 до 11 годин 15 хвилин, про що зазначено в ухвалi вiд
22.03.2007.
Перевiривши у вiдкритому судовому засiданнi повноту
встановлення обставин справи та правильнiсть їх юридичної оцiнки в
постановi апеляцiйного та рiшеннi мiсцевого господарських судiв,
колегiя суддiв Вищого господарського суду України дiйшла висновку,
що касацiйна скарга не пiдлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Як вбачається з матерiалiв справи, судами попереднiх
iнстанцiй пiд час розгляду справи встановлено, що 06.07.2005 мiж
банком (вiдповiдачем-1) та позивачем в особi голови правлiння
ВАТ -Панасюка О.В. укладено договiр про вiдкриття кредитної лiнiї
№ 66-05-13/610.
Вiдповiдно до п. 6.1 цього договору вiн набирає чинностi з
дати його пiдписання повноважними представниками сторiн.
Разом з тим, чинним рiшенням Малинiвського районного суду м.
Одеси вiд 17.04.2006 визнанi недiйсними рiшення загальних зборiв
ВАТ "Науково -дослiдний iнститут спецiальних способiв лиття",
оформлене протоколом вiд 23.06.2005, та контракт вiд 24.06.2005,
укладений з Панасюком В.О. щодо виконання ним функцiй голови
правлiння ВАТ, з моменту прийняття та укладення зазначених
документiв, в зв'язку з чим суд апеляцiйної iнстанцiї дiйшов
висновку, що договiр про вiдкриття кредитної лiнiї вiд 06.07.2005
№ 66-05-13/610 укладений вiд iменi ВАТ особою без належних
повноважень, а будь-якi докази про наступне схвалення ВАТ
кредитного договору вiдсутнi.
Колегiя суддiв, погоджуючись з таким висновком, вважає за
необхiдне зазначити, що, з огляду на умови пункту 6.1 договору вiн
не набув чинностi, отже, слiд також погодитись з доводами суду
апеляцiйної iнстанцiї про отримання коштiв позивачем не на умовах
спiрного кредитного договору.
Крiм того, така процесуальна дiя банку як вiдмова вiд
касацiйної скарги дає пiдстави для висновку про його згоду з
постановою суду апеляцiйної iнстанцiї в частинi вимог позивача до
нього, як вiдповiдача, щодо визнання недiйсним кредитного
договору.
Отже, висновки суду апеляцiйної iнстанцiї щодо недiйсностi
кредитного договору не є предметом касацiйного оскарження, адже,
ТОВ "Дубль-А" (вiдповiдач-2) не є стороною цього договору i не
може мати самостiйних вимог у спорi про визнання його недiйсним,
звiдси вiдповiдач-2 не вправi оскаржувати судовий акт по сутi
предмету спору, в якому вiн має право брати участь лише в якостi
третьої особи без самостiйних вимог на сторонi вiдповiдача-1 i
фактично його право на участь у справi не є порушеним, оскiльки
суд першої iнстанцiї, об'єднавши без врахування вимог ст. 58 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
з первiсно заявленим позовом про визнання
недiйсним договору уступки права вимоги вiд 23.06.2006, в якому
вiн є вiдповiдачем, додатковi вимоги позивача про визнання
недiйсним договору про вiдкриття кредитної лiнiї № 66-05-13/610,
забезпечив участь у справi вiдповiдача-2, при цьому, касацiйна
iнстанцiя звертає увагу, що процесуальнi порушення правил
об'єднання позовних вимог не є безумовною пiдставою для скасування
правильного по сутi судового акту, а, крiм того, як вбачається з
тексту касацiйної скарги вiдповiдача-2, судовий акт в цiй частинi
ним i не оскаржується.
Виходячи з меж перегляду справ в касацiйнiй iнстанцiї,
встановлених статтею 1117 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та доводiв
касацiйної скарги, викладених вiдповiдачем-2, колегiя суддiв
вiдзначає таке.
За первiсно заявленими вимогами позивач звернувся до суду про
визнання недiйсною на пiдставi ст. ст. 277, 1077, 1079 Цивiльного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 4, 5, 7 Закону України "Про
фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових
послуг" ( 2664-14 ) (2664-14)
угоди про уступку права вимоги вiд 23.06.2006,
укладеної мiж ЗАТ "Акцiонерний комерцiйний
промислово-iнвестицiйний банк "Промiнвестбанк" в особi фiлiї
"Одеське центральне вiддiлення Промiнвестбанку" та ТОВ "Дубль-А",
за якою ТОВ "Дубль-А" отримало вiд банку право вимоги до позивача
за кредитним договором № 66-05-13/610 вiд 06.07.2005 у сумi
1069367,22 грн., як угоди факторингу, оскiльки ТОВ "Дубль-А"
фактично сплатив банку грошову компенсацiю за вiдступлений ним
борг за кредитним договором, не маючи на це достатнього обсягу
цивiльної дiєздатностi, тобто, статусу банкiвської або фiнансової
установи.
Згiдно з положеннями ст. ст. 1077, 1079 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором факторингу (фiнансування пiд вiдступлення права
грошової вимоги) одна сторона -фактор, яким може бути банк або
фiнансова установа, передає або зобов'язується передати грошовi
кошти в розпорядження другiй сторонi (клiєнта) за плату, а клiєнт
вiдступає або зобов'язується вiдступити факторовi своє право
грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Поняття факторингу, як фiнансування пiд вiдступлення права
грошової вимоги, визначається також Законами України "Про банки i
банкiвську дiяльнiсть" ( 2121-14 ) (2121-14)
, "Про податок на додану
вартiсть" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, "Про фiнансовi послуги та державне
регулювання ринкiв фiнансових послуг" ( 2664-14 ) (2664-14)
.
Зокрема, згiдно п. 1.10 Закону України "Про податок на додану
вартiсть" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
факторинг - це операцiя з переуступки
першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому
кредитору з попередньою або наступною компенсацiєю вартостi такого
боргу першому кредитору, а вiдповiдно до положень ст. ст. 4, 5
Закону України "Про фiнансовi послуги та державне регулювання
ринкiв фiнансових послуг" ( 2664-14 ) (2664-14)
факторинг вiдноситься до
фiнансових послуг, якi надаються, зокрема, фiнансовими установами.
Так, вiдповiдно до п. 3. 2 оспорюваної угоди, з моменту її
пiдписання i незалежно вiд виконання зобов'язання боржником новому
кредитору у первiсного кредитора виникло право вимоги до нового
кредитора у сумi 1069367,22 грн., а новий кредитор зобов'язався
протягом 1 календарного дня виконати зобов'язання перед первiсним
кредитором, отже, правовiдносини сторiн за оспорюваною угодою є
правовiдносинами з надання вiдповiдачем-2 фiнансової послуги
вiдповiдачевi-1 у формi факторингу, якi вiдповiдно до чинного
законодавства мають право надавати фiнансовi установи, до яких
вiдповiдач-2 не вiдноситься.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 203 Цивiльного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
змiст правочину не може суперечити цьому Кодексу, iншим
актам цивiльного законодавства, а особа, яка вчиняє правочин,
повинна мати необхiдний обсяг цивiльної дiєздатностi, тобто,
особи, якi укладають угоду, мають враховувати межi її дозволу i
призначення в суспiльствi, дотримуватись вимог цивiльного
законодавства та мати достатню дiєздатнiсть, не обмежену законом
або установчими документами.
За приписами ст. 2I5 ЦК України пiдставою недiйсностi
правочину є недодержання в момент його вчинення стороною вимог,
якi встановленi, зокрема, частинами 1 - 3 ст. 203 цього
Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, недiйсним є правочин, якщо його недiйснiсть
встановлена законом (нiкчемний правочин), якщо недiйснiсть
правочину прямо не встановлена законом, але одна iз сторiн або
iнша заiнтересована особа заперечує його дiйснiсть на пiдставах,
встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом
недiйсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи також, що кредитний договiр є недiйсним i такий
висновок не оскаржено сторонами у справi, угода про уступку права
вимоги за таким договором за вiдсутностi дiйсного права, яке може
бути вiдступлене, не може вважатись законною, тобто, кредитор може
поступитись своїм правом лише у дiйсному правовiдношеннi (ст. ст.
512, 514 Цивiльного кодексу України) ( 435-15 ) (435-15)
, отже, за
правилами ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
така угода є недiйсною.
З урахуванням наведеного, колегiя суддiв дiйшла висновку про
обгрунтованiсть висновкiв суду апеляцiйної iнстанцiї про
суперечнiсть угоди про уступку права вимоги вiд 23.06.2006,
укладеної мiж ЗАТ "Акцiонерний комерцiйний
промислово-iнвестицiйний банк "Промiнвестбанк" в особi фiлiї
"Одеське центральне вiддiлення Промiнвестбанку" та ТОВ "Дубль-А",
вимогам чинного законодавства, вiдсутнiсть у банку права на
вимогу, якою вiн поступився вiдповiдачевi-2, а у останнього -
необхiдного обсягу цивiльної дiєздатностi для укладання договору,
що вiдповiдно до приписiв ст. ст. 203, 215 Цивiльного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 207 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
є пiдставою для визнання такого договору недiйсним, в
зв'язку з чим позовнi вимоги в цiй частинi правомiрно були
задоволенi судом апеляцiйної iнстанцiї.
Посилання скаржника на незастосування судом апеляцiйної
iнстанцiї наслiдкiв недiйсностi угоди уступки вимоги, встановлених
ст. 216 ЦК України, не є пiдставою для скасування судового акту
про визнання цiєї угоди недiйсною, адже, позивач у справi
внаслiдок застосування двохсторонньої реституцiї за угодою, в якiй
вiн не був стороною, не отримує будь-якого вiдшкодування, i,
фактично, повернення сторiн цiєї угоди у первiсний стан є
вирiшенням спору мiж вiдповiдачами, який не заявлений сторонами
спiрної угоди i не входить до предмету доказування у данiй справi.
При таких обставинах колегiя суддiв констатує, що
господарський суд апеляцiйної iнстанцiї винiс правомiрну
постанову, пiдстав для її скасування або змiни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-16
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляцiйного господарського суду вiд
14.11.2006 у справi № 26/347-06-6531 господарського суду Одеської
областi залишити без змiн.
Касацiйну скаргу ТОВ "Дубль-А" залишити без задоволення.
Прийняти вiдмову ЗАТ "Акцiонерний комерцiйний
промислово-iнвестицiйний банк "Промiнвестбанк" в особi фiлiї
"Одеське центральне вiддiлення Промiнвестбанку" вiд касацiйної
скарги.
Головуючий К.Грейц
Суддi С.Бакулiна
О.Глос