ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА-
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2007 р.
№ 7/610
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Кочерової Н.О.,
суддів:
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -
Татарченко В.Ю. (дов. від 20.03.2007р.);
від відповідача -
не з'явилися;
розглянувши матеріали
касаційної скарги
ПП "Лугпромсервіс"
на рішення
господарського суду Луганської області від 21.12.2006р.
у справі
№ 7/610
за позовом
ПП "Лугпромсервіс"
до
ДП "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу
"Шахтоуправління "Луганське"
про
стягнення 552 177,62 грн.
Розгляд справи відкладався з 22.03.2007р. на 05.04.2007р.
ВСТАНОВИВ:
ПП "Лугпромсервіс" звернулось з позовом до ДП
"Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу
"Шахтоуправління "Луганське", як правонаступника ДВАТ
"Шахтоуправління "Луганське" ДП ДХК "Луганськвугілля", про
стягнення інфляційного нарахування у сумі 513 831, 95 грн. та 3%
річних у сумі 38 345,67 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.12.06
у справі №7/610 позов задоволено частково, стягнуто з Державного
підприємства "Луганськвугілля" на користь ПП "Лугпромсервіс" 428
193 грн. 29 коп. інфляційних нарахувань та 38345 грн. 67 коп. 3%
річних. У задоволенні решти позовних відмовити.
У поданій касаційній скарзі позивач -ПП "Лугпромсервіс"
просить скасувати це судове рішення та прийняти нове, яким
задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на
порушення господарським судом норм матеріального та процесуального
законодавства, зокрема ст.ст. 266, 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи,
дослідивши юридичну оцінку судом обставин справи та повноту їх
встановлення, перевіривши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про
відсутність правових для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження
господарським судом першої інстанції, підтверджується наступне.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.02.03
у справі № 20/18 позов задоволений частково з ДВАТ
"Шахтоуправління "Луганське" ДП ДХК "Луганськвугілля" на користь
ПП "Лугпромсервіс" стягнуто борг за договором № 55 від 01.03.01 у
сумі 1278188 грн. 95 коп. та судові витрати.
Зазначене рішення набрало законної сили, тому 01.03.03 на
примусове стягнення боргу позивачу було видано наказ за № 20/18.
Наказ знаходиться на виконанні у Державній виконавчій службі
Ленінського району м. Луганська.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.02.03
у справі № 20/18 було встановлено той факт, що зобов'язання з
оплати продукції виникло у відповідача з 25.12.02, а інфляційні
нарахування проведено позивачем за період з серпня 2002 року по
листопад 2002 року, тобто у термін, коли зобов'язання у
відповідача перед позивачем по оплаті продукції не наступило. Тому
у задоволенні позову щодо інфляційних нарахувань було відмовлено.
З вимогою про стягнення індексу інфляції від знецінення
коштів позивач звернувся по даній справі 21.11.06 (на момент
подання цього позову суму основного боргу погашено не було),
збитки від інфляції мають нараховуватись за період з 21.11.03 по
21.11.06, але за розрахунком позивача він просить стягнути збитки
від інфляції до 12.09.06.
Відповідно до ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з
простроченої суми.
Вимога про стягнення індексу інфляції може виникнути при
наявності основного грошового зобов'язання та пов'язана з нею.
Отже, у зв'язку із заявою відповідача про застосування строку
позовної давності (ч.4 ст. 267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
) і враховуючи
розрахунок позивача, нарахування мають бути зроблені за період з
21.11.03 по 12.09.06, що складає суму 428193 грн. 29 коп.
Щодо стягнення 3% річних за період з 14.11.05 по 14.11.06 у
сумі 38345 грн. 67 коп., то вимоги позивача у цій частині цілком
обгрунтовані та підлягають до задоволення.
Зазначене свідчить про повноту встановлення судом першої
інстанції обставин справи та вірне застосування до них норм
матеріального та процесуального права, спростовує доводи
касаційної скарги.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Луганської області від 21.12.06 у справі №
7/610 -без зміни.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
С у д д і:
В. Рибак
М. Черкащенко