ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2007 р.
№ 5/295-06-7815
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Ходаківська I.П.
судді
Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Державного підприємства "Ровенькиантрацит"
у справі
господарського суду Одеської області
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 23.01.2007
року
за позовом
Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче об'єднання
"Облпаливо"
до
1) Державного підприємства "Одеська залізниця"
2) Державного підприємства "Ровенькиантрацит"
про
стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2006 року, акціонерне товариство закритого типу
"Виробниче об'єднання "Облпаливо" звернулось до суду з позовом до
Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення вартості
нестачі вугілля в сумі 2108,97грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2006
року суд за власною ініціативою залучив до справи іншого
відповідача-вантажовідправника Державного підприємства
"Ровенькиантрацит".
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.11.2006
року (суддя Могил С.К.) позов Акціонерного товариства закритого
типу"Виробниче об'єднання"Облпаливо" задоволений частково.
З Одеської залізниці на користь Акціонерного товариства
закритого типу"Виробниче об'єднання"Облпаливо" стягнуто
1598,38грн. основного боргу, 102грн. державного мита, 118грн. за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
23.01.2007 року рішення господарського суду Одеської області від
08 листопада 2006року змінено.
Позов Акціонерного товариства закритого типу"Виробниче
об'єднання"Облпаливо" задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства"Ровенькиантрацит" на
користь Акціонерного товариства закритого типу "Виробниче
об'єднання "Облпаливо" вартість нестачі вугілля в сумі 1598,38
грн.
Державне підприємство "Одеська залізниця" від
відповідальності звільнено.
В частині стягнення вартості нестачі вугілля в межах
природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто
в сумі 510,59 грн. відмовлено.
У касаційній скарзі Державне підприємство "Ровенькиантрацит",
посилаючись на порушення та неправильне застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального права, просить постанову
суду апеляційної інстанції скасувати та постановити нове рішення,
яким позов до Державного підприємства "Одеська залізниця"
задовольнити, звільнивши від відповідальності Державне
підприємство "Ровенькиантрацит".
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і
обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає
підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, а це вбачається із
матеріалів справи, що у вагоні відкритого типу №63690960 по
залізничній накладній №52648635 від 09.02.2006 року
вантажовідправником - ДП "Ровенькиантрацит" зі станції
відправлення "Фащівка" Донецької залізниці на адресу позивача на
станцію"Березовка" Одеської залізниці було направлено у вологому
стані вугілля марки Антрацит АМ 13-25 в кількості 69т.
При цьому ДП "Ровенькиантрацит" здійснило завантаження своїми
силами і засобами, про що зазначено у накладній.
Під час перевезення вантажу 11.02.2006 року на
станції"Тимково" складений акт загальної форми №206, відповідно до
якого у вагоні №63690960, в якому перевозилося вугілля виявлено на
поверхні вантажу поглиблення над 2,5 люками по центру по всій
довжині вагона і над 7 люком праворуч по ходу потягу. Завантаження
нижче бортів люка. Двері щільно закриті. Течі вантажу не має.
Вагон зданий під охорону і відчеплений для зважування.
На підставі вищезазначеного акта загальної форми був
складений комерційний акт БК №039002*/13-5 від 11.02.2006р. У
комерційному акті (розділи Г, Д) встановлено, що вантаж
завантажений нижче бортів. На поверхні вантажу маються поглиблення
над 2,3 люками рівномірно довжиною 2100мм по всій ширині вагона
глибиною 200мм., над 4,5,6 люками поглиблення довжиною 3000мм. по
всій ширині вагона, глибиною 800мм., з правої сторони ходу потяга
над 7 люком поглиблення довжиною 1500мм, шириною 800мм, глибиною
900мм. Люки та двері щільно закриті. Течі вантажу не має. Вагон
зданий під охорону і відчеплений для зважування. При зважуванні
встановлено нестачу вантажу в кількості 5700кг.
Згідно пункту 110 Статуту залізниць України залізниця несе
відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для
перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з
Правилами іншому підприємству.
Але, як встановлено господарськими судами, вантаж прибув у
непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами
відправника - ДП "Ровенькиантрацит", без ознак втрати під час
перевезення.
Більш того, згідно з повідомленням заступника начальника ЛВ
на станції Долинська УМВС України на Одеській залізниці
вбачається, що за фактом нестачі вантажу в вагоні №63690960 в
порушені кримінальної справи за п.2 ст.6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
відмовлено за відсутністю складу злочину.
Таким чином матеріалами справи встановлено, що вантаж прибув
у непошкодженому відкритому рухомому складі, без ознак втрати під
час перевезення, а тому зафіксовані в комерційному акті
поглиблення вантажу над люками не можуть доводити втрату або
доступ до вантажу під час перевезення.
Вимогами підпункту "а" пункту 111 Статуту залізниць України
передбачено, що залізниця звільняється від відповідальності, якщо
вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі,
завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати,
псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд
обгрунтовано дійшов висновку про відсутність вини залізниці у
нестачі вантажу, а отже і відсутність підстав для стягнення з неї
вартості нестачі вантажу.
Разом з тим, положеннями ч.3 п.5 Правил перевезення вантажів
у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства
транспорту України №542 ( z0796-01 ) (z0796-01)
від 20.08.2001р., з
подальшими змінами та доповненнями, встановлено, що при
навантаженні вантажів у вагони відкритого типу поверхня вантажу у
всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і
ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані
установки та інші пристрої, а п.6 названих правил встановлено, що
з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у
вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься
захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією)
чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Між тим, як встановлено апеляційним господарським судом,
захисне маркування на поверхні вантажу відсутнє, а також поверхня
вантажу не розрівняна.
Встановлені обставини свідчать про те, що вантажовідправник
допустив порушення ч.3 пункту 32 Статуту залізниць України щодо
підготовки ватажу з урахуванням його схоронності під час
транспортування.
Разом з тим, суд першої інстанції, а з цим погодився і
апеляційний господарський суд, частково задовольняючи позов,
правильно врахував положення п.27 Правил видачі вантажів,
затверджених Наказом Мінтрансу України від 21 листопада 2000р. за
№644 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада
2000р. за №862/5083 ( z0862-00 ) (z0862-00)
, згідно з яким, для вантажів,
зданих до перевезення у вологому стані, норма недостачі становить
2% маси, зазначеної в перевізних документах.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції
правильно та обгрунтовано змінив рішення господарського суду
першої інстанції постановивши нове рішення і підстав для
скасування постанови апеляційного господарського суду з наведених
у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Ровенькиантрацит"
залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
23.01.2007 року залишити без змін.
Головуючий I. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Г. Савенко