Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Перепічая В.С. (головуючий),

Вовка I.В.,

Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Українського фонду підтримки підприємництва на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. та на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.10.2006р. у справі за скаргою Українського фонду підтримки підприємництва на дії Державної виконавчої служби у Овідіопольському районі Одеської області, заінтересовані особи: Спільне українсько-американське підприємство "IREN", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПРОМ-УКРАЇНА"

Заслухавши пояснення представника Українського фонду підтримки підприємництва, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд

У С Т А Н О В И В :

У червні 2006р. Український фонд підтримки підприємництва пред'явив в господарському суді скаргу на дії Державної виконавчої служби у Овідіопольському районі Одеської області, в якій просило визнати дії останньої щодо оцінки нерухомого майна неправомірними та зобов'язати її провести нову оцінку майна, вказаного в договорі застави №737 від 08.04.1999р. із залученням іншого суб'єкта оціночної діяльності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2006р. (суддя Торчинська Л.О.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. (судді Разюк Г.П. -головуючий, Колоколов С.I., Петров М.С.), у задоволенні скарги було відмовлено.

У касаційній скарзі Український фонд підтримки підприємництва просить скасувати судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відхиляючи скаргу суд як першої, так і другої інстанції виходили з її недоведеності.

Проте з такими висновками погодитись не можна.

Предметом спору є оскарження оцінки арештованого майна.

Згідно ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-ти денний строк з дня отримання повідомлення.

Яв встановлено судом і не оспорювалось заявником, повідомлення виконавчої служби №5334 від 31.07.2006р. про оцінку арештованого майна Український фонд підтримки підприємництва отримав 03.08.2006р., скаргу щодо цієї оцінки майна до суду подав 08.09.2006р., тобто з пропуском 10-ти денного процесуального строку.

(а.с. 154, 157 т.2)

За приписом п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (v0014700-03) судам необхідно врахувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону №606-ХIV, ст. 121-2 ГПК України (1798-12) ), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не загальними правилами ст. 24822 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85, 89 ЦПК України (1618-15) , залишається без розгляду. Відповідно до ст. 53 ГПК України (1798-12) у разі відмови у відновленні пропущеного строку постановлюється ухвала.

Суди на зазначені вимоги наведеного закону і роз'яснень Пленуму уваги не звернули, питання поважності пропуску заявником згадуваного процесуального строку не дослідили.

При вирішенні цього питання слід суду звернути увагу і на те, що скаргу заявника на оцінку спірного майна, проведену вперше 05.09.2005р., суб'єктом оціночної діяльності -Приватним підприємством "Аналітик", у непроцесуальний спосіб (листом) суд повертав без розгляду, роз'яснивши помилково при цьому, що такі вимоги повинні розглядатись в порядку позовного провадження.

(а.с. 48 -51 т.3)

У подальшому, у прийнятті позовної заяви останньому з цього ж предмету спору, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2005р. було відмовлено.

(а.с. 19 -19 звор., 53 -55 т.3)

Відповідно ж до ст. 53 ГПК України (1798-12) суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Водночас, вирішуючи спір по суті, суди не перевірили належним чином доводів заявника щодо неправильної оцінки арештованого майна, викладених ним у поданій до суду скарзі.

(а.с. 154 -156 т.2)

Отже враховуючи наведене, визнати ухвалені судові рішення законними і обгрунтованими не можна.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, ретельно з'ясувати дійсні обставини справи, обгрунтованість вимог заявника і заперечень заінтересованих осіб і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українського фонду підтримки підприємництва задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2006р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.10.2006р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.