Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача Кляшторної О.В. дов. №01-17/752 від 27.12.2006 р.

відповідачів: І-го Здоронюк С.С. дов. б/н від 07.03.2006 р.

ІІ-го не з’явився

ІІІ –тіх осіб: не з’явився

І-ої

ІІ -ої Іваннікова В.А. дов. б/н від 19.03.2007 р.

ІІІ-ої не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Запорізької обласної ради

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 30.01.2007 р.

у справі №17/255-15/389 господарського суду м. Києва

за позовом Запорізької обласної ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Технології –2000”

2. Запорізької обласної державної адміністрації

треті особи , які 1. Товариство з обмеженою відповідальністю

не заявляють “Нові технології”

самостійних вимог 2. Українсько –ізраїльсько - американське

на предмет спору спільне підприємство “БАРТ ЛТД”

на стороні 3. Дочірнє підприємство “Інвеста” компанії

відповідачів з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТА ЛЛС”

Про визнання статуту, установчого договору ТОВ “Технології –2000” недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2005 року Запорізька обласна рада звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) “Технології-2000” про визнання недійсними статуту ТОВ “Технології-2000” та установчого договору про його створення, вважаючи ці документи прийнятими з порушеннями чинного законодавства, оскільки до статутного фонду створеного товариства Запорізькою обласною державною адміністрацією було внесене належне територіальним громадам сіл, селищ, міст області майно без відповідного рішення обласної ради про

Доповідач: Шаргало В.І.

відчуження цього майна. Обласна рада просила також витребувати від відповідача зазначене майно.

Рішенням господарського м. Києва від 16.11.2006 року (суддя Хоменко М.Г.) позов Запорізької обласної ради задоволено, постановлено:

- визнати недійсними Статут та Установчий договір ТОВ “Технології-2000”, затверджені на зборах учасників ТОВ “Технології-2000” протоколом №1 від 01.03.1999 р. та зареєстровані у відділі реєстрації та єдиного реєстру Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міськради 24.04.1999 р. за №254895ю0010205;

- зобов’язати ТОВ “Технології-2000” передати Запорізькій облраді майно, яке було передане Запорізькою облдержадміністрацією до статутного фонду ТОВ “Технології-2000” (з зазначенням конкретного майна, що підлягає передачі);

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Судове рішення мотивоване тим, що Запорізька облдержадміністрація, не будучи власником спірного майна, неправомірно розпорядилася спільною власністю територіальних громад області, передавши це майно згідно з Установчим договором до статутного фонду ТОВ “Технології –2000”.

За апеляційною скаргою ТОВ “Технології –2000” судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 року (судді: Андрієнко В.В., Студенець В.І., Малетич М.М.) скасоване, в позові відмовлено, з підстав пропуску позивачем строку позовної давності. Крім того, суд апеляційної інстанції відзначив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам закону.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Запорізька обласна рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом ст. ст. 10, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування” (280/97-ВР) , ст. ст. 257, 261, 388 Цивільного кодексу України (435-15) , просить її скасувати, а рішення господарського м. Києва від 16.11.2006 року залишити в силі. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на ту обставину, що, на його думку, перебіг строку позовної давності почався з 29.04.2005 року, тобто апеляційний господарський суд неправильно встановив початок перебігу строку позовної давності (з 01.03.1999р.).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач Запорізька облдержадміністрація підтримує касаційну скаргу і просить задовольнити її у повному обсязі.

ТОВ “Технології –2000” у відзиві на касаційну скаргу просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу –без задоволення як безпідставну.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування до них норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 1998 році майновий комплекс колишнього міськмолзаводу №1 м. Запоріжжя включений до складу спільної власності територіальних громад області.

П'ята сесія 23 скликання Запорізької облради 22.01.1999 року прийняла рішення № 7 “Про управління майновим комплексом міськмолзаводу №1 м. Запоріжжя”, яким доручила обласній державній адміністрації здійснення функцій щодо управління цим комплексом.

01.03.1999 року Головами облради та обладміністрації видане спільне розпорядження за №32-р/81 “Про управління майновим комплексом міськмолзаводу №1 м. Запоріжжя”, яким передбачалося приймання-передача цього комплексу (разом з незавершеним будівництвом) до сфери управління облдержадміністрації, проведення оцінки майна комплексу та незавершеного будівництва, проведення порівняльного аналізу вартості майна. Цим же розпорядженням затверджено склад комісії по інвентаризації майна майнового комплексу, якій за наслідками порівняльного аналізу доручено зробити висновки та прийняти рішення щодо майна, яке може увійти до статутного фонду майбутнього підприємства, з розширенням видів діяльності та можливим перепрофілюванням окремих споруд. Управлінню з питань економіки та власності облдержадміністрації та ТОВ “Нові технології” доручено підготувати проекти установчих документів майбутнього підприємства.

Того ж дня, 01.03.1999 року на зборах засновників ТОВ “Технології-2000”, засновниками якого виступили ТОВ “Нові технології” та Запорізька облдержадміністрація, було укладено і затверджено Установчий договір та Статут ТОВ “Технології-2000”.

Згідно з Установчим договором та Статутом для забезпечення діяльності створеного ТОВ “Технології-2000” облдержадміністрація до статутного фонду вносила нерухоме майно вартістю 1 932,9 тис. грн. у вигляді майна, обладнання споруд колишнього державного комунального підприємства “Міськмолзавод №1”, що становило 25% статутного фонду. Відповідно до Статуту передане майно ставало власністю ТОВ “Технології-2000”.

За актом приймання-передачі від 21.04.1999 року Запорізька облдержадміністрація передала ТОВ “Технології-2000” цілісний майновий комплекс вартістю 1 932,9 тис. грн., що складався з майна, обладнання та споруд незавершеного будівництва та майна і споруд колишнього міськмолзаводу №1.

Статут та Установчий договір ТОВ “Технології-2000” були зареєстровані у відділі реєстрації та єдиного реєстру Орджінікідзевської райадміністрації Запорізької міської ради 24.04.1999 року за №25489516ю0010205.

18.01.2005 року Запорізькою обласною радою було прийнято рішення №43, яким Запорізька облдержадміністрація позбавлялася повноважень щодо управління майном спільної власності територіальних громад області. На виконання цього рішення управлінням власності та корпоративних прав облдержадміністрації 29.04.2005 року були передані облраді документи стосовно зазначених об’єктів про що було складено відповідний акт приймання-передачі.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень чинного з 01.01.2004 року Цивільного кодексу України (435-15) правила цього Кодексу (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом (435-15) .

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України (435-15) ), ст. 71 ЦК Української РСР (1540-06) ).

Статтею 256 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому перебіг строку позовної давності починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (ст.261 Кодексу (435-15) ). За правилами статті 267 названого Кодексу (435-15) наслідком спливу строку позовної давності у разі наявності відповідної заяви зацікавленої сторони є відмова у позові. Аналогічні положення містить і стаття 80 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) (в редакції 1963 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

З урахуванням того, що Запорізька обласна рада рішенням №7 від 22.01.1999 року “Про управління майновим комплексом міськмолзаводу №1 м. Запоріжжя” передала функції управління спірним майном Запорізькій облдержадміністрації та того, що облрада (в особі її Голови) разом держадміністрацією прийняли спільне розпорядження від 01.03.1999 року №32-р/81 “Про управління майновим комплексом міськмолзаводу №1”, яким передбачалося створення на його базі нового підприємства саме за участю ТОВ “Нові технології”, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач про порушення свого права повинен був дізнатися з моменту прийняття вказаного розпорядження, тобто 01.03.1999 року.

Таким чином, додатково дослідивши наявні у справі докази та обставини справи щодо початку перебігу строків позовної давності, апеляційний господарський суд, з огляду на вимоги ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) ( в редакції 1963 року), прийшов до обґрунтованого висновку, що строк позовної давності закінчився 01.03.2002 року і визнав помилковими висновки суду першої інстанції про початок перебігу цього строку з 2005 року. Крім того, господарськими судами встановлено, що ТОВ “Технології - 2000” наполягало на застосуванні строків позовної давності.

В силу вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Тому доводи касаційної скарги про неправильне визначення судом апеляційної інстанції початку перебігу строку позовної давності не входять до кола повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятої у справі постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Запорізької обласної ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р. у справі №17/255-15/389 залишити без зміни.